Як позбутися "рожевих окулярів"

"Людина, яка знає основи і висновки і в техніці, і в медицині, і в праві, і в історії і т.д., - дійсно освічена людина. Вона дійсно йде до ідеалу всезнання. Але не так, щоб поверхнево ковзати по всьому, вона повинна мати свою спеціальність, вона повинна знати свою справу, але разом з тим цікавитися і уміти увійти до будь-якого кола пізнань. Така людина чує весь концерт, який грають довкола неї, всі звуки для неї доступні, всі вони зливаються в одну гармонію, яку ми називаємо культурою".

А.В. Луначарський

В більшості випадків до останнього дзвінка сучасні старшокласники підходять з точною відповіддю на питання, що робити далі. І якщо в остаточному виборі ВНЗ багато хто сумнівається до останнього моменту, то майбутня спеціальність майже завжди відома наперед, хтось мріє про неї з дитинства, а хтось підкоряється залізній волі і логіці батьків. Так, кожний четвертий школяр збирається стати "менеджером" або "юристом" - престиж безперечний, але дуже вже багато випускають "дипломованих" фахівців у цій галузі, а знайти професіонала і досі складно. Що це, не достатній рівень підготовки або загальне ставлення до науки і навчання в цілому? Повірте нам на слово, якщо ваша дитина добре малює і любить це, не примушуйте її йти вчитися на економіста або юриста, дарма витратите гроші, а в результаті вона працювати за фахом не буде або з ненавистю йтиме на свою "каторгу". У кожного своє призначення в житті, зараз художники потрібні не менше за юристів, а хороші художники із знанням комп'ютера і дизайнерських програм просто нарозхват.

На сьогоднішній день учбових закладів з різними формами власності (які можуть здійснити батьківські мрії про велике майбутнє їхніх дітей) величезна кількість, вибирай на будь-який смак і "кишеню".

В державних ВНЗ, зрозуміло, можна вчитися теж не тільки безкоштовно, але і за гроші. Прийом на бюджетні місця, за винятком окремих випадків, проводиться виключно на конкурсній основі. Правда, в деяких учбових закладах існує конкурс і на комерційне навчання - охочих настільки багато, що вступити навіть за гроші зможуть не всі.

Навчання у приватних інститутах - завжди платне. Але і стати студентом приватного інституту простіше: конкурсу або немає взагалі, або він не такий високий, як в державних ВНЗ, та і оцінки в атестаті абсолютно ніякого значення не мають (минули часи "медалістів" - нікого не здивуєш, та й пільг не одержиш).

Звичайно, за останні роки рівень довіри до недержавних ВНЗ помітно зріс. Часто в них нарівні з державними, а іноді навіть швидше запроваджуються нові методики навчання. В штат наймають кращих викладачів, які часто працюють і в державних вузах і підробляють в приватних, існує система запрошених викладачів і до дрібниць продуманий освітній процес. На хорошому рівні оснащені бібліотеки і учбові аудиторії. І якщо студент, вкладаючи гроші в такий учбовий заклад, не використовує всі надані йому можливості, тоді вчитися він прийшов дарма, просто папірець про закінчення вузу не зробить його фахівцем.

Проте, не зважаючи на активну діяльність міністерства освіти, іноді прокуратури, яка бореться з корупцією, досі існує немало сумнівних учбових закладів, основна мета яких - витягнути з абітурієнтів якомога більше грошей. Буває, що студентам, які чесно відучилися п'ять років, попросту не видають дипломи - тільки тому, що у інституту немає для цього потрібних документів або на останньому році навчання їх позбавили ліцензії. Будьте уважні і дуже обережні!

Як уберегтися від обману

Обов'язково з'ясуйте, чи є у навчального закладу, в який Ви зібралися вступати, ліцензія і акредитація. Щороку офіційні органи публікують "чорний" список тих, кого позбавили "шматка хліба" на освітніх теренах. Запам'ятайте, ліцензія і акредитація повинна бути у всіх без винятку ВНЗ - як державних, так і приватних. Ліцензія, як правило, видається на п'ять років і дає право навчальному закладу здійснювати прийом на ту або іншу спеціальність. В додатку до ліцензії повинні бути перераховані всі освітні програми, за якими навчаються студенти.

Свідоцтво про акредитацію встановлює статус учбового закладу і визначає перелік спеціальностей і напрямків підготовки, які пройшли державну акредитацію. Наявність цього документа підтверджує: учбовий заклад має право видавати дипломи державного зразка і використовувати для цього печатку з гербом України. Згідно із законом копії ліцензії та акредитації ВНЗ повинні надаватися абітурієнтам або їхнім батькам на першу вимогу.

Радимо також з'ясувати, чим є навчальний заклад - головним ВНЗ, філією або представництвом. Адже права, обов'язки і умови роботи у них цілком різні. З головним ВНЗ все зрозуміло - він, маючи ліцензію і акредитацію, має право приймати студентів і видавати дипломи. Філія здійснює всі функції головного навчального закладу або їх частину - проводить проміжну і підсумкову атестацію, видає диплом філії. Але ця діяльність є законною тільки в тому випадку, якщо філія самостійно, окремо від головного ВНЗ, пройшла процедуру ліцензування і має іменну ліцензію. А ось окремого свідоцтва про державну реєстрацію філія не потребує.

Представництво на відміну від філії лише представляє інтереси головного ВНЗ і не може самостійно займатися освітньою, науковою, господарською і соціальною діяльністю. Представництво звичайно тільки забезпечує необхідні умови для вступу абітурієнтів до центрального ВНЗ, але не має права проводити лекції і приймати іспити. Єдиний виняток - проміжна атестація заочників. Але навіть для цього потрібна згода органу управління освіти суб'єкта України, на території якого воно розташоване. В той же час окрема ліцензія представництву не потрібна.

Місцерозташування

Буває, що деканат навчального закладу знаходиться у пафосній будівлі в центрі міста, а лекції студентам читають в тісних аудиторіях де-небудь на околиці. Не полінуйтеся одразу ж з'ясувати в приймальній комісії, де розташована учбова частина інституту і де територіально належить вчитися. А головне - майте на увазі: якщо університет проводить День відкритих дверей в будівлі кінотеатру, концертного залу або готелю, значить, свого приміщення у нього немає.

Ніхто не розповість краще, ніж студент

Познайомтеся із студентами ВНЗ - вони нададуть своїй альма-матер найоб'єктивнішу характеристику. Запитайте, чи є у ВНЗ спортивні секції, команда КВН, студентський профком, чи співпрацює навчальний заклад з іноземними університетами. Наявність цих, здавалося б, не найважливіших речей означає: керівництво інституту піклується про те, щоб навчання було для молоді не тільки корисним, але і цікавим.

Викладачі

Поцікавтеся, який відсоток викладачів має вчені ступені і звання. Іншими словами, скільки в університеті доцентів, професорів, кандидатів і докторів наук. Чи є педагоги членами наукових організацій, чи розробляють свої навчальні програми, чи пишуть книги. Адже це один з показників престижності ВНЗ і гарантія того, що ваше чадо одержить хороші знання. ВНЗ не повинен заощаджувати на викладачах - в цьому його основний успіх.

Переклад статті
Гліба Орлова
"Как избавиться от "розовых очков",
джерело: журнал "СТЕНА".

Попередня сторінка розділу: Статті