Знання чи диплом?

У розпал вступних іспитів до вузів Аналітична служба Миколи Гаврилова запропонувала дорослому населенню Донецького регіону зробити вибір між можливістю одержати знання і уміння чи тільки диплом про освіту. Всього було опитано 709 осіб.

Результати дослідження свідчать, що кожен четвертий опитаний (25%) погодився бути причетним до псевдоосвіти, кожен десятий (9%) не уявляє собі функціонування знань без диплому і дві третини (63%) зробили вибір на користь знань і умінь. Не змогли визначитися з відповіддю 3%. Значення диплома для різних верств населення відображена на діаграмі.

Респонденти, для яких знання та уміння важливіші, аніж диплом, доводили пріоритет першого над другим з трьох позицій. Найбільша питома вага у їхніх аргументах одержав фактор освіченості: 33% тільки у знаннях вбачають сенс самого навчання, 13% зробили акцент на важливості того, що саме людина вміє робити, для 3% диплом є лише зовнішнім оформленням здобутих знань. Друге місце посідає ціннісний підхід: 15% упевнені, що знання і уміння стануть скрізь у нагоді, 11% переконані, що диплом без знань нічого не вартий, 6% виходять з того, що знань не можна купити. На третьому місці - проблема професійного самовизначення: 13% вважають, що сьогодні потрібні фахівці з певним рівнем знань, і 3% побоюються, що без знань взагалі не можна працевлаштуватися.

Серед респондентів, які згодні замість знань та умінь мати тільки диплом, домінував мотив "без папірця ти комашка, а з папірцем - людина". Диплом потрібен їм для того, щоб здобути бажану роботу (40%), зміцнити свій соціальний статус (22%) і підтвердити здобуту освіту (12%). Вони згодні у будь-який спосіб дістати омріяний папірець, а вже потім у процесі роботи додати до нього необхідний мінімум знань (19%). Для 2% диплом є втіленням усього сенсу навчання.

Взаємозв'язок знання і диплома респонденти пояснювали тим, що не можна одне відривати від іншого і розглядати окремо (70%), тільки дипломом можна підтвердити здобуті знання (6%) і для працевлаштування мають однакову вагу як перше, так і друге (6%).

Дослідження виявило, що значення зовнішнього атрибуту освіти яскраво виражене у тих, кому немає і 20 років (29%), до мінімуму воно знижується у віковій групі від 41 до 50 років (17%) і сягає свого максимуму у респондентів, старших за 60 років (41%). Не хочуть відривати диплом від знань найактивніші вікові верстви населення (31-40 років). Не існує взагалі такої проблеми для тих, кому за 60 (див. діаграму).

Переклад статті
"Знания или диплом?",
джерело: Аналитическая служба
Николая Гаврилова

Попередня сторінка розділу: Статті