70% одеських старшокласників хочуть в студенти, але не знають, навіщо

Потрапити до заповітних аудиторій зможуть далеко не всі охочі: з 23 тис. випускників шкіл регіону місцеві ВНЗ зможуть прийняти не більше 20%. Наявність грошей у сім'ї шанси випускників збільшує. Зараз навчання в одеських ВНЗ обходиться в 3-10 тис. грн. на рік, що для багатьох вже є доступним. Отже, навіть не найблискучіші учні можуть розраховувати на "Гаудеамус" на їхню честь. Питання: навіщо їм це, власне?

Спершу мотиви бувають досить інфантильними - навіть соціологам практично кожний десятий зізнавався, що зібрався до ВНЗ ради веселого студентського життя.

Майже половина претендентів на заповітну "корочку" прагне здобути вищу освіту виходячи з того, що працювати за фахом вони навряд чи будуть. Особливо це стосується гуманітаріїв, де гнучкість у працевлаштуванні особливо велика. В одеській журналістиці, наприклад, працює велика кількість філологів, істориків. Зустрічаються і соціологи, культурологи, юристи. Не закритий сюди шлях і технарям з математиками.

Для Юлі під час вступу передовсім було бажання стати журналістом. Вона вважала, що з середньою освітою цю професію опанувати неможливо. Але навіть чітко визначившись з бажаною освітою, молоді люди часто готові до компромісів. Марина не дотягла по балах, щоб вступити на бюджетне навчання на омріяне відділення журналістики. Вибираючи між безкоштовною філологією і платною журналістикою, дівчина вирішила не створювати напругу у сімейному бюджеті, розважливо розсудивши, що з часом зможе перевестися на уподобану спеціальність або ж влаштуватися на бажану роботу з непрофільним, але близьким дипломом.

Для необтяжених грошовими знаками є ще один спосіб "піти кривим шляхом" до обраної спеціальності - вступити до середнього спеціального навчального закладу, а далі, із допомогою курсів або заочної освіти, просуватися до бажаних професійних висот. Так, зокрема, подекуди чинять майбутні моряки, які вирішують, що з різних міркувань "вишку" вони не осилять.

Набагато легше вирішити проблеми із отриманням диплома людям, для яких гроші - не питання. Для бізнесменів, які серйозно піднялися на початку 90-х зовсім не за рахунок глибокого вивчення теорії економіки та інших товстих книг, "корочка" інколи стає просто дуже привабливим аксесуаром, а у бажаннях ці люди собі відмовляти не звикли. Якщо ж нувориш намагається ще і до політики причаститися, то тут вже анкетний рядок про освіту в обов'язковому порядку має гідно виглядати.

"Мій Михайло, - заявляє дружина впливового одеського бізнесмена, - міг би економіці будь-якого академіка повчити, а ось вступив на заочне".

Тим часом, ВНЗ все рідше сприймається як засіб відкосити від армії. Вже в середині 90-х цей мотив, за даними соціологів, був актуальний менш ніж для 5% абітурієнтів. Зараз же, зі скороченням призову і поступовим переходом на професійну основу, він і зовсім зійшов майже нанівець. Хоча люди через це тягнуться до знань з не меншим завзяттям. Чи просто до диплома?

Переклад статті Івана Шевчука
"70% одесских старшеклассников хотят
в студенты, но не знают, зачем",
джерело: "24"

Попередня сторінка розділу: Статті