Вище - тільки небо. Ранкінг ВНЗ від роботодавців

Вивчитися на бакалавра в одному із найбільш улюблених роботодавцем вузів коштує від $2,5 тис. до $12 тис. У ціну закладено багато чого: і традиції навчального закладу, і кваліфікація викладацького складу, і престижність, а головне - авторитет вузу в очах роботодавця. Щоб з'ясувати, випускників яких вузів охотніше беруть на роботу, "Деньги" опитали представників найбільших українських і транснаціональних компаній і склали ранкінг вищих навчальних закладів.

Зводимо рахунок

Щорічні ранкінги вузів на Заході - справа звична. Ними щосили користуються як абітурієнти, так і роботодавці. При складанні ранкінгів фахівці враховують десятки критеріїв: від зарплати, що одержують випускники тих або інших закладів, до стану студмістечок.

В Україні теж вживали спроби провести дослідження й з'ясування, який з навчальних закладів дозволяє випускникові розраховувати на найвищу зарплату. Однак, сміємо завірити, у даної методики є недоліки. Хоча б тому, що у використовувані в ній зарплатних даних рекрутерів не враховане, що в більшості випадків учорашній випускник не має досвіду роботи. А виходить, одержує менше, ніж такий же фахівець, але з досвідом. Тому напередодні абітурієнтської весни "Деньги" звернулися в найбільші шановані українські, а також іноземні компанії в Україні, щоб з'ясувати, який з навчальних закладів роботодавець полюбляє найбільше... І скласти власний ранкінг вітчизняних вузів.

Роботодавцям було запропоновано оцінити підготовку економістів, технічних фахівців, юристів і гуманітаріїв. Вони оцінювали випускників за десятибальною шкалою, де "0" - ніколи б не взяв на роботу з дипломом цього вузу, "10" - взяв би на більш високу зарплату, ніж інших здобувачів. Ранкінговати вузи виявили бажання більше 60 роботодавців, причому більшість з них ставили бали по декількох спеціальностях.

Загальна кількість внесених у ранкінг вузів - більше 50. Крім запропонованих "Грошима" вищих навчальних закладів, роботодавці мали можливість дописати свої варіанти. У результаті вони додали: для економістів - Луганський національний аграрний університет, Київський інститут міжнародних відносин (входить у структуру КНУ ім. Тараса Шевченка. - Авт.), Міжнародний християнський університет, Національну академію управління; для гуманітаріїв - Національний авіаційний університет, Міжнародний християнський університет, Міжнародний Соломонів університет, Київський національний економічний університет, НТУУ "Київський політехнічний інститут"; для технічних фахівців - Національний аерокосмічний університет "ХАІ", Національний університет "Києво-Могилянська академія", Одеську національну академію харчових технологій; для юристів - жодного.

Крім чотирьох перерахованих спеціальностей, "Деньги" планували скласти ранкінг вузів, що готовлять будівельників, оскільки саме будівельні компанії в останні роки скаржаться на відсутність кваліфікованих кадрів. Однак, на жаль, роботодавці не зацікавилися дослідженням. На 23 відправлених запити "Деньги" одержали всього 3 відповіді. Через байдужість будівельних компаній ведучий по цій спеціальності вуз - Київський національний університет будівництва і архітектури - незаслужено залишився за бортом ранкінгу. Сміємо припустити, що будівельні компанії будуть відчувати дефіцит кваліфікованих кадрів і надалі. У цьому заслуга не тільки вузів, але і їх самих.

Відмітимо, що на результати вплинула й популярність окремих вузів, іноді побудована на вдалій рекламі і їх "клієнтоорієнтованості". Працюючи над ранкінгом, "Деньги" виявили таку особливість: питанням брендування багато університетів і інститути не займаються. Про це свідчать відсутність PR-служб, рідко обновлювані інтернет-сайти, а також те, що представники цих навчальних закладів з великим скрипом діляться елементарною інформацією.

Тех узи

"Технарів" країні як і раніше не вистачає. А якісних - і поготів. Під розмаїтість отриманих "Грошима" даних виявилося непросто підвести загальний знаменник. Адже не секрет, що сфери діяльності й переваги в роботодавців різні. Літакобудівники знають і люблять випускників Національного авіаційного університету та Національного аерокосмічного університету "ХАІ", виробники продовольчих товарів - вузів харчових технологій, IT-шники - Київського політехнічного. З боку компаній-виробників спостерігаються яскраво виражені регіональні переваги, що виростають, імовірно, з патріотизму. У той же час у ході складання ранкінга був відзначений "перекіс" убік київських вищих навчальних закладів.

Компанії-роботодавці, чиї штаб-квартири перебувають у Києві, мало знайомі із західними й східними центрами вищої освіти, у тому числі й "загальтехнічної". Хоча випускники Харківського політеху високо котуються в технічних колах столиці - цей вуз потрапив у п'ятірку найбільш улюблених роботодавцями загальнотехнічних храмів науки.

Коментуючи ситуацію з кадрами у своїх галузях, респонденти говорили про відому тенденцію - не вистачає технічних фахівців, готових після вузу відразу приступити до роботи. Система освіти помітно відстає від сучасних технологій, так що всіх новачків доводиться вчити.

Для деяких роботодавців диплом зовсім не має значення. "Для мене важливіше всього відношення до роботи й здатність здобувача на посаду далі навчатися. Прямої залежності між дипломом конкретного вузу й здібностями співробітника не існує", - відзначає генеральний директор "Майкрософт Україна" Валерій Лановенко.

Говорячи про підготовку технічних фахівців, HR-відділи деяких виробничих компаній звертають увагу на якість викладання іноземної мови. "У технічних вузах не приділяють належну увагу англійській мові, а інженерно-технічний працівник або менеджер у сучасній корпорації без неї працювати не може", - відзначає начальник відділу кадрів вистриб'юторської компанії " Укравтозаз-Сервіс" Оксана Кубарська.

Відповідно до статистики, щороку на ринку праці виникає проблема працевлаштування більше 100 тис. випускників, з яких кожний п'ятий направляється на перепідготовку або підвищення кваліфікації. Найбільший відсоток невідповідності очікувань і дійсності - саме в технічному сегменті.

Економ-Клас

Економістів начебто б вистачає. Але вузькі "специ" у дефіциті. Економічні спеціальності як і раніше залишаються одними з найбільш популярних серед майбутніх студентів. Факультети такого профілю сьогодні не організовує тільки ледачий.

За статистичним даними, в Україні - надвиробництво економістів, але універсальність професії дозволяє цим фахівцям не залишитися без шматка хліба. Що думають роботодавці про економічні вузи? Їхні думки розділилися. За словами PR-Менеджера компанії HeadHunter Тетяни Топчий, назва вищого навчального закладу відіграє роль у тому випадку, якщо здобувач приходить на співбесіду з нуля, без досвіду роботи. Тоді за випускника говорить його альма-матер. Звичайно, поряд з підсумками тестування. Якщо ж за плечима майбутнього працівника доведений досвід успішної роботи, то "марка" вузу має другорядне значення.

Втім, є й інша думка, висловлена ректором Донецького національного університету економіки і торгівлі ім. М. Туган-Барановського, доктором економічних наук Олександром Шубіним: "Потрібно виходити з гарного правила: чоботи повинен робити швець, пироги пекти - пиріжник, а готувати економістів і бізнесменів повинні економічні вузи". Що ж, можливо. Але якщо подивитися на лідерів економічного ранкінга, то можна помітити серед них Київський політех - більше технічний, ніж економічний вуз. Так що все дуже неоднозначно.

Керівники фінансових структур, коментуючи якість підготовки випускників вузів, ремствують на "монолітність" економічних спеціальностей. "Потрібні вузькі фахівці, наприклад, актуарії, інвестиційні менеджери. А їх немає в наших вищих навчальних закладах", - обурювався один з них.

Ранкінг з економічних спеціальностей більше всіх інших показує любов роботодавців до випускників столичних вузів. У п'ятірці лідерів немає жодного регіонального інституту. Хоча почесне шосте місце дісталося харків'янам - Харківському державному економічному університету. Проте, розрив між ним і Київським державним торговельно-економічним університетом, що замикає п'ятірку лідерів, - більше ніж в 0,2 бали. Що чимало.

Конвеєр юросіб

У юристів надвиробництво. Не всякий роботодавець вірить навіть іменитим вузам. Твердження про те, що система освіти занадто захопилася "штампуванням" юристів, уже схоже на банальність. Так, у середині 90-х майже всі вузи, віддаючи данину попиту й моді, обзаводилися юрфаками. Щороку з'являлися нові й нові юридичні спеціальності. Зараз усе більш-менш стабілізувалося, як говорять самі роботодавці, тому визначитися з кількістю балів для юристів їм було нескладно.

На верхівці айсберга перебувають найбільш імениті вузи: Київський національний університет, Києво-Могилянська академія, Національна юридична академія імені Ярослава Мудрого (відмітимо, знов-таки харків'яни). І якщо в багатьох випадках роботодавці заявляють, що для позитивного рішення про прийом на роботу важливий не вуз, а особисті якості здобувача на посаду, то у випадку з юристами, навпаки, ім'я храму науки відіграє велику роль.

Юркомпанії були категоричні у своїх оцінках і виставили "одиниці" і "двійки" деяким академіям зі славетними іменами. Юридичний світ тісний, і солідні адвокатські контори знають не тільки ціну диплома в кожному вузі, але й особливості навчального процесу.

Віце-президент компанії "Грамацький і партнери" Юрій Забіяка говорить: "Досвід спілкування з випускниками вузів, які претендують на посаду в компанії, показує, що 90% здобувачів не відповідають нашим вимогам. Повинен сказати, що ми цікавимося не тільки походженням диплома, але й середнім балом атестату".

Сьогодні випускникам без блискучих знань і ділових якостей на ринку праці приготовлене місце помічника юриста з досить скромним окладом.

Проте, у тих, хто обирає своїм майбутнім юриспруденцію, є майбутнє: із входом приватної власності, сімейних бізнес-відносин у законне поле виросте роль такого "вузькоспеціалізованого" юриста. Але поки що навіть юридичні вузи "спеців", скажімо, з сімейного права, не готують.

Як і раніше високий авторитет "старих" державних навчальних закладів з юридичними традиціями. Імідж одних підтримує столітня історія, наприклад, Київських і Львівського національних університетів, інших, зокрема, Києво-Могилянської академії, - зосередження у своїх стінах кращих розумів нації.

Гуманісти та гуманоїди

Випускникам гуманітарних вузів усе простіше знайти пристойну роботу. За гроші. Гуманітарна освіта не втрачала актуальності в найбільш важкі роки перебудови. І зараз вона є базовою для високооплачуваних професій: рекламіста, перекладача, HR-Фахівця, психолога, політолога тощо. Для більшості колишніх школярів, які "не дружили" з точними науками, навчання в гуманітарному вузі - гарний спосіб одержати вищу освіту й знайти себе в процесі навчання. Але от невдача: гуманітаріїв готовлять дуже багато вузів, і дуже багато з них - неякісно. Принаймні, так говорять самі роботодавці. Нових вищих навчальних закладів, що орендують поверхи в гуртожитках, сьогодні ставок гати. У них немає ранкінгу, зате є гарний маркетинг і смілива реклама.

У гуманітарній сфері на першому плані особистість. Але якщо говорити про зв'язок між дипломом і робочим місцем, то роботодавці із симпатією ставляться до випускників "центрових" вузів. "Ще 2-3 роки тому ми скептично ставилися до випускників "Могилянки", а цього року відразу двох взяли на роботу після першої ж співбесіди", - говорить виконавчий директор інформагентства "Інтерфакс" Інна Таран. Президент агентства " Інтелект-Праця-Сервіс" Володимир Гежа вважає, що з підготовкою рекламістів, перекладачів, офіс-менеджерів непогано справляються комерційні вузи.

Але вчитися на психолога, журналіста або педагога краще в державних університетах із традиціями. Дивно, але в списку кращих гуманітарних вузів не раз фігурував Київський політехнічний. "Освіта настільки міцна, що й гуманітаріями традиційні технарі виходять гарними", - прокоментував ситуацію один з роботодавців.

Хоча в лідерах тут Києво-Могилянська академія, Київський національний університет ім. Тараса Шевченка та Львівський національний університет ім. Івана Франко.

Навчання слід

Вивчивши настрої абітурієнтів, шкільні психологи розділили їх на:

1. Тих, хто ставить мету вступити в конкретний вуз. Їм потрібно знати, як він виглядає в очах роботодавця.
2. Тих, хто представляє тільки напрямок майбутньої діяльності - гуманітарне або технічне. Такі вирішують спробувати удачі, здавши документи в кілька вузів відразу. Їм корисно заздалегідь знати ймовірність успіху або ціну платного навчання.
3. Тих, хто готовий вступити "аби куди" - де дешевше й простіше вчитися, аби тільки одержати диплом з найменшими зусиллями й витратами.

Гуманітарні

Рейтинг. Назва ВНЗ	Бюджет		Контракт
	місць	конкурс	місць	конкурс	вартість*
1. Києво-Могилянська Академія	96	9,3	77	2,1	8000
2. НУ ім.Тараса Шевченка	714	3,7	200	4,5	5400-10000
3. Львівський національний університет ім. Івана Франка	нема інформації				3400-5100
4. Харківський державний університет	463	2,2	535	-	3700-7700
5. Дніпропетровський національний університет	нема інформації				3000-7000

* - вартість одного року навчання на стаціонарі (бакалавр)

Технічні

Рейтинг. Назва ВНЗ	Бюджет		Контракт
	місць	конкурс	місць	конкурс	вартість*
1. КПІ	нема інформації				8500
2. Національний авіаційний університет	1850	4,9	-	-	5900-16000
3. Харківський державний політехнічний університет	2129	2,84	1045	-	4100-6000
4. КНУ ім.Тараса Шевченка	450	2,4	49	16	5400-7500
5. Національний транспортний університет	не надали інформацію				3500-6000

* - вартість одного року навчання на стаціонарі (бакалавр)

Юридичні

Рейтинг. Назва ВНЗ	Бюджет		Контракт
	місць	конкурс	місць	конкурс	вартість*
1. КНУ ім.Тараса Шевченка	220	5	216	-	17000
2. Києво-Могилянська Академія	35	16,1	30	3	15000
3. Національна юридична академія ім. Ярослава Мудрого	1375	2	613	-	11000
4. Харківський державний університет	40	6,1	35	-	6200
5. Львівський національний університет ім. Івана Франка	нема інформації				10800
6. Одеська національна юридична академія	нема інформації				6800-7800

* - вартість одного року навчання на стаціонарі (бакалавр)

Економічні

Рейтинг. Назва ВНЗ	Бюджет		Контракт
	місць	конкурс	місць	конкурс	вартість*
1. Києво-Могилянська Академія	54	15,1	69	2,5	15000
2. КНУ ім.Тараса Шевченка	140	7,1	-	-	10000
3. КПІ	нема інформації				8500
4. КНЕУ	2180	4	-	-	7000
5. Київський національний торговельно-економічний університет	не надали інформацію				3500-7500

* - вартість одного року навчання на стаціонарі (бакалавр)

Економісти

ВНЗ	Рейтинг
Києво-Могилянська Академія	1,000
КНУ ім. Тараса Шевченка	0,874
КПІ	0,814
Київський національний економічний університет	0,740
Київський державний торговельно-економічний університет	0,697
Харківський державний економічний університет	0,485
Львівський національний університет ім. Івана Франка	0,463
Харківський державний політехнічний університет	0,459
Запорізький державний університет	0,420
Харківський державний університет	0,416
Донецький національний технічний університет	0,411
Донецький державний університет	0,403
Національний авіаційний університет	0,381
Донецький державний університет економіки і торгівлі	0,368
Львівський фінансово-економічний інститут	0,329
Дніпропетровський національний університет	0,320
Національний транспортний університет	0,320
Одеський державний економічний університет	0,316
Дніпропетровський фінансово-економічний інститут	0,312
Одеський національний університет ім. Мечникова	0,277
Національний аграрний університет	0,273
Київський національний університет будівництва і архітектури	0,268
Національна академія державної податкової служби України	0,242
Національний університет харчових технологій	0,190
Тернопільська академія народного господарства	0,165
Академія митної служби України	0,160
Львівська комерційна академія	0,156
Прикарпатський державний університет	0,117
Академія муніципального управління	0,100
Одеський національний політехнічний університет	0,091
Ужгородський державний університет	0,074
Національний університет "Острозька академія"	0,065
Таврійський національний університет	0,017

Юристи

ВНЗ	Рейтинг
КНУ ім. Тараса Шевченка	1,000
Києво-Могилянська Академія	0,926
Національна юридична академія ім. Ярослава Мудрого	0,793
Львівський національний університет ім. Івана Франка	0,603
Харківський державний університет	0,603
Одеська національна юридична академія	0,545
Київський національний економічний університет	0,537
Дніпропетровський юридичний інститут	0,364
Донецький державний університет	0,331
Дніпропетровський національний університет	0,273
Національний університет "Острозька академія"	0,240
Одеський національний університет ім. Мечникова	0,165
Національна академія державної податкової служби України	0,124
Прикарпатський державний університет	0,116
Академія митної служби України	0,091
Ужгородський державний університет	0,083

Загальтехнічні

ВНЗ	Рейтинг
КПІ	1,000
Національний авіаційний університет	0,714
КНУ ім. Тараса Шевченка	0,600
Харківський державний політехнічний університет	0,586
Національний транспортний університет	0,564
Львівський національний університет ім. Івана Франка	0,486
Харківський національний університет радіоелектроніки	0,457
Харківський державний університет	0,450
Донецький національний технічний університет	0,443
Національний університет "Львівська політехніка"	0,443
Національний університет харчових технологій	0,407
Одеський національний політехнічний університет	0,407
Харківський авіаційний інститут (ім. Жуковського)	0,400
Донецький державний університет	0,364
Дніпропетровський національний університет	0,357
Запорізький національний технічний університет	0,321
Тернопільський державний технічний університет ім. Пулюя	0,293
Одеська національна академія зв'язку ім. Попова	0,271
Запорізький державний університет	0,257
Харківський національний автомобільно-дорожній університет	0,186
Національна гірська академія України	0,164
Івано-Франківський національний технічний університет нафти та газу	0,150
Таврійський національний університет	0,129
Прикарпатський державний університет	0,121
Державна металургійна академія України	0,107
Харківська державна академія залізничного транспорту	0,107
Українська академія друкарства	0,050
Харківський державний технічний університет будівництва і архітектури	0,050
Дніпропетровський державний технічний університет залізничного транспорту	0,029

Гуманітарні

ВНЗ	Рейтинг
Києво-Могилянська Академія	1,000
КНУ ім. Тараса Шевченка	0,894
Львівський національний університет ім. Івана Франка	0,617
Харківський державний університет	0,585
Дніпропетровський національний університет	0,500
Донецький державний університет	0,468
Національний педагогічний університет ім. Н. Драгоманова	0,457
Київський національний лінгвістичний університет	0,415
Запорізький державний університет	0,234
Таврійський національний університет	0,223
Київський інститут театрального мистецтва ім. Карпенка-Карого	0,181
Прикарпатський державний університет	0,117
Національний університет "Острозька академія"	0,064
Київський національний університет культури й мистецтва	0,053
Ужгородський державний університет	0,011

Універсальність

ВНЗ	Cпеціальності
	Економічні	Юридичні	Технічні	Гуманітарні	Рейтинг
КНУ ім. Тараса Шевченка	0,874	1,000	0,600	0,894	0,842
Києво-Могилянська Академія	1,000	0,926	0,000	1,000	0,732
ЛНУ ім. Івана Франка	0,463	0,603	0,486	0,617	0,542
Харківський державний університет	0,416	0,603	0,450	0,585	0,514
НТУУ "Київський політехнічний інститут"	0,814	0,000	1,000	0,000	0,454
Донецький державний університет	0,403	0,331	0,364	0,468	0,392
Дніпропетровський національний університет	0,320	0,273	0,357	0,500	0,363
Київський національний економічний університет	0,740	0,537	0,000	0,000	0,319
Національний авіаційний університет	0,381	0,000	0,714	0,000	0,274
НТУ "Харківський політехнічний інститут"	0,459	0,000	0,586	0,000	0,261
Запорізький державний університет	0,420	0,000	0,257	0,234	0,228
Національний транспортний університет	0,320	0,000	0,564	0,000	0,221
Донецький національний технічний університет	0,411	0,000	0,443	0,000	0,214
Національний університет харчових технологій	0,190	0,000	0,407	0,000	0,149
Одеський національний політехнічний університет	0,091	0,000	0,407	0,000	0,125
Прикарпатський державний університет	0,117	0,116	0,121	0,117	0,118
ОНУ ім. И.И.Мечникова	0,277	0,165	0,000	0,000	0,111
Національний університет "Острозька академія"	0,065	0,240	0,000	0,064	0,092
Таврійський національний університет	0,017	0,000	0,129	0,223	0,092
Національна академія державної податкової служби України	0,242	0,124	0,000	0,000	0,092
Академія митної служби України	0,160	0,091	0,000	0,000	0,063
Закарпатський державний університет	0,074	0,083	0,000	0,011	0,042
Загальна кількість учасників	55

Вузи оцінювали:

• "5 канал"
• Baker and McKenzie
• Deloitte & Touche
• DiaWest
• DVL Communications
• Ernst & Young
• Hoshva PR
• IDS Group
• JT International
• KPMG-Ukraine
• Philip Morris
• PricewaterhouseCoopers
• Procter&Gamble
• Siemens
• UMС
• VIP-Consulting
• "XXI століття"
• Газета "АіФ"
• АНТК ім. Антонова
• "Астеліт"
• "Білайн"
• "Брейн Сорс Інтернешнл" (БСІ)
• "Брітіш Американ Тобакко Україна"
• "Верес"
• ЮК "Грамацький і партнери"
• ДТЕК
• Журнал "Фокус"
• ЮК "Ільяшев і партнери"
• "Інтерфакс"
• Інститут економічного прогнозування
• НАН України
• Київська міська колегія адвокатів
• "Київстар"
• Компанія "Герців"
• Компанія ТПК
• ЮК "Коннов і Созановський"
• Консалтингова група НАУ
• Корпорація "Богдан"
• "Крафт Фудз Україна"
• "Луганськхолод"
• "Макдональдс"
• "Майкрософт-Україна"
• "Метінвест"
• "Оболонь"
• "Пан Юкрейн"
• Політик і письменник Володимир Яворівський
• Приватбанк
• "Пруденс"
• РА HeadHunter
• "Рууккі Україна"
• "САН Інтербрю Україна"
• СГ "PZU Україна"
• СК "АСКА"
• СК "Нова"
• СКМ
• СМНПО ім. Фрунзе
• "Союз-Віктан"
• СТБ
• Телеканал "1+1"
• "ТНК-ВР Україна"
• "Укравтозаз-Сервіс"
• Укрсиббанк
• Укрсоцбанк
• ЮК "Шевченка, Дідковський і партнери"

(Переклад статті "Выше - только небо"
Любовь Чигирь, Антон Рутковский
Журнал "Деньги", №25, 22.03.2007 р.)

Попередня сторінка розділу: Рейтинги