Українські університети призивають до активності, щоб вони більше не були "в прольоті"

Ще у жовтні було оприлюднено відомий QS World University Ranking (всесвітній рейтинг університетів), про який розповідала "Вечірка". Усі українські університети опинилися "в прольоті", бо не потрапили до списку 200 найкращих. За словами організаторів рейтингу, трапилося це тому, що українські освітяни... проігнорували захід.

Нагадаємо, що "топ-200" було укладено компанією QS - найбільшим у світі організатором освітніх виставок спільно з Times Higher Education (THE), спецвипуском авторитетної британської газети Times. Уже кілька років поспіль у списку домінують навчальні заклади Британії та США. Гарвард, Йєль, Кембридж та Оксфорд залишаються найкращими закладами для абітурієнтів. А от українських університетів немає навіть у другій сотні, де розташувався Московський державний університет.

Міністр освіти і науки України Іван Вакарчук у коментарі спеціально для "Вечірнього Києва" сказав, що на його думку, укладачі рейтингу по-справжньому не моніторять наші вищі навчальні заклади. "Це ще одна мотивація нашого входження до європейського освітнього простору, - зазначив міністр, - щоб ми стали відкритими, були піддані моніторингу, і щоб він якісно проводився тими експертами, які займаються дослідженнями у всьому світі".

Тобто, потреба "світитися" у рейтингах існує. Проте, цього чомусь не відбувається. Хоча у рейтингу QS World University Ranking взяли участь 6354 академічні співробітники університетів (професори, викладачі, декани), 2339 керівників компаній відповіли на запитання дослідження. А це доводить важливість рейтингів для компаній-працедавців, що актуально й для України - роботодавець має розуміти, яку саме цінність має диплом молодого спеціаліста.

Проте, за словами організаторів, це не вони проігнорували Україну, а навпаки: ані українські компанії, ані освітянська спільнота не проявили активності. "Запити розсилалися по контактах, що знаходилися у відкритому доступі на сайтах, - каже Зоя Зайцева, операційний директор компанії QS. - Проте, судячи з усього, певно, рівень володіння отримувачами англійською не був на достатньому рівні, аби вони могли передати запрошення на дослідження тим людям, які б могли відповісти на запитання. Або ж інтерес до цього був мінімальним. Тим більше, замість відповіді на контрольні дзвінки - знову ж таки - за відкритими номерами телефонів з метою уточнити, кому все ж таки передати лист-запрошення і чи можна сподіватися на яку-небудь реакцію, багато людей просто кидали слухавку. Отже, можемо зробити висновок, що мало місце як незнання мови, так і відсутність зацікавленості. А це досить сумно, оскільки Україна може похвалитися непоганими навчальними закладами, а в результаті просто зникла з освітньої карти світу".

За словами Енн Мроз, редактора видання THE, результати рейтингу важливі також і для уряду, бо вони допомагають оцінити ситуацію у країні, головних міжнародних конкурентів та планувати позитивні зміни у подальшому. Є навіть конкретні приклади. "Після публікації першого рейтингу, - каже пані Зайцева, - один азіатський уряд запросив аналітичну групу, що робить дослідження, провести пояснювальний семінар щодо методики укладання рейтингу. У результаті азіатські вузи впевнено нарощують свій потенціал. Навесні 2009 року ми плануємо провести для країн СНГ подібний семінар, де будемо раді бачити також і представників української освіти".

Звичайно, жоден рейтинг не може дати стовідсоткової інформації, що охоплює всі сторони діяльності навчального закладу. Проте такі дослідження допомагають майбутнім студентам, батькам, компаніям, журналістам краще розуміти ситуацію на міжнародній освітній арені.

При укладанні нинішнього рейтингу, за словами Зої Зайцевої, включалися параметри дослідницької діяльності навчального закладу, працевлаштування випускників, міжнародний викладацький та студентський склад, а також якість викладання.

- Українські навчальні заклади та компанії хотілося б закликати бути активнішими у співпраці з міжнародними дослідницькими компаніями, - радить Зоя Зайцева. - Бо як інакше навчальні заклади зможуть заявити про себе на весь світ? Можна до посиніння стверджувати, що наші університети - найкращі. Проте, якщо це не підтверджено нічим, окрім внутрішньої репутації, доказати те саме світові буде дуже складно. Одне із завдань керівників компаній та навчальних закладів - це підтвердити, що випускники українських інститутів та університетів конкурентоздатні на ринку праці. Рейтинг Times Higher Education - QS World University Ranking дає для цього прекрасні можливості. Як єдиній російськомовній у компанії QS, мені б дуже хотілося, щоб уже наступного року ми вітали новачків з Києва, Донецька або Львова в перших сотнях кращих університетів.

Джерело: "Вечірній Київ"

Попередня сторінка розділу: Рейтинги