Стовпи і мамонти вітчизняної освіти. Рейтинг класичних ВНЗ України

У "ДТ" (№11 від 24 березня 2007 року) було опубліковано рейтинг 200 найкращих вузів України, складений на основі методик IREG кафедрою ЮНЕСКО та Науково-дослідним інститутом прикладних інформаційних технологій. І сам рейтинг, і методика його проведення викликали широкий суспільний резонанс. У редакцію надійшла сила-силенна відгуків, у тому числі й конструктивних зауважень. Ми побачили небайдужість наших читачів до якості освіти, і головне - потребу й готовність щось змінювати. А це свідчить на користь представленого проекту.

Окрім загальної рейтингової таблиці 200 найкращих вузів, було визначено рейтинги за різними їх групами. Сьогодні ми публікуємо рейтинг найкращих класичних університетів України.

Відповідно до визначення, даного в постанові Кабінету міністрів від 5 вересня 1996 року, класичний університет - це багатопрофільний вищий навчальний заклад, який готує фахівців із широкого спектра природничих, гуманітарних, технічних та інших напрямів. Окрім того, в такому вузі здійснюють фундаментальні та прикладні наукові дослідження, ведуть культосвітню діяльність. У цілому класичний університет об'єднує три види суспільно значимих соціальних інститутів: науки, освіти і культури.

Престижність класичних національних університетів зберігається на високому рівні. На їхню користь свідчать фундаментальна база знань, багаторічні напрацювання в галузі науки та викладання, визнані в усьому світі наукові школи, кращі викладацькі кадри, солідна матеріально-технічна база. Водночас на вибір абітурієнта впливає і такий чинник, як знання про національні університети за кордоном і, відповідно, престижність диплома, що відчиняє двері до успішного працевлаштування. Університет - це осередок інтелектуального цвіту нації, джерело міжнародних контактів, програм обміну та грантів. Все це спонукає робити вибір на користь саме цих навчальних закладів.

Однак динамічна сучасність диктує свої умови, і в розвинених країнах уже говорять про необхідність переглянути роль класичних університетів у системі освіти.

"Темпоритміка університетської освіти повільніша за темпоритміку постіндустріальних ринків праці", - пише ректор Харківського університету Віль Бакіров. - "[Вона] широка, фундаментальна, орієнтована на вічне, на стабільний, раціонально впорядкований світ. Постіндустріальний світ із його скаженими швидкостями, поряд із fast-food, впроваджує fast-education, тобто освіту вузькофункціональну, спрямовану на конкретну фахову функцію, гостро актуальну сьогодні, але непотрібну вже завтра". У зв'язку з цим, зазначає В.Бакіров, функція професійної підготовки і перепідготовки дедалі частіше переходить до короткочасних навчальних програм, курсів, майстер-класів.

Глобальна інформатизація створює можливість вільного доступу до масивів інформації без посередництва університетів. Дедалі більше стимулюється самонавчання, формується культура дистанційної освіти.

Чи зможуть - і чи встигнуть - класичні університети перебудуватися відповідно до потреб сучасного світу?

На сьогодні університетська спільнота бачить два основних виходи із ситуації: перебудувати життя університетів відповідно до ринкових законів або ж законсервуватися в ролі самодостатньої замкнутої системи зі своїми цінностями та інтересами.

Однак ректор Харківського університету називає обидві стратегії "капітуляцією перед новими, не сумісними з традиційною університетською діяльністю змінами та реаліями". Він вважає: університет має спиратися на ті свої унікальні особливості, що їх нездатні забезпечити жодні мультимедійні підручники й інтерактивні курси. І насамперед - розвивати свою цивілізаційну функцію.

"Класичні університети - і тільки вони - здатні готувати людей, які не тільки вміють щось робити, а й здатні відповідально та стратегічно думати і піклуватися про майбутнє", - підкреслює Віль Бакіров.

Використовувані скорочення:
Інп - індекс якості науково - педагогічного потенціалу;
Ін - індекс якості навчання;
Імв - індекс міжнародного визнання;

(Автор: Аліна Бажал,
джерело: "Дзеркало тижня",
№ 13 (642) 7—13 квітня 2007)

Попередня сторінка розділу: Рейтинги