Цікаве...
Календар ЗНО 2012
1 січня - 20 лютого:
подання реєстраційних документів.
24 березня:
складання пробних тестів ЗНО
(українська мова і література, іноземна мова, біологія, фізика).
31 березня:
складання пробних тестів ЗНО
(історія України, математика, географія, хімія, російська мова).
14 травня – 7 червня:
проходження ЗНО.
Опитування
На Вашу думку, які події в освіті у 2011 р. набули найбільш резонансного характеру:
Навчання у Китаї
Вивчати східні мови зараз украй модно. І вкрай корисно. Західну Європу вже охопив "східний" бум - молодь вивчає китайську, японську мови, ознайомлюється з культурою і традиціями цих країн. Не оминуло це і освітніх процесів. Нашу статтю ми присвятили висвітленню основних аспектів навчання у Китаї.
Китайці мають самобутню та оригінальну систему освіти та виховання, вдосконалену і перевірену багатовіковим досвідом. Вона опирається на загальнолюдські норми навчання і виховання, проте реалізує їх, виходячи з власних, національних умов, звичаїв і традицій. Творче осмислення і запровадження форм, методів, принципів виховання та освіти китайців може стати важливим чинником подальшого вдосконалення всієї системи виховання і освіти у нашій державі в період її національного відродження і розбудови.
Чому навчали в Китаї?
У Древньому Китаї перші навчальні заклади з'явилися на початку періоду Шань-Інь (1766 р. до н.е.). У ці часи школи мали назви: Сян, Сюй, Сюе. Зміст навчання у школах древнього Китаю передбачав оволодіння такими знаннями: мистецтвом "Лю-І", етикетом, письмом, лічбою, музикою, стрільбою з лука, керуванням колісницею.
Загалом навчалися у школах понад 15 років. Лише 10 років у середньому хлопчики витрачали для того, щоб навчитися читати й писати ієрогліфи (потрібно було завчити 3-4 тисячі знаків).
З часом у країні виник нечуваний культ письменності, ієрогліфа, конфуціанських освічених моралістів, вчених-чиновників, які вміють читати, розуміти і тлумачити мудрість священних книг, прошарок письменних інтелектуалів, які зосередили у своїх руках монополію на знання, освіту й керівництво, зайнявши в Китаї місце, яке в інших суспільствах посідало дворянство, духовенство, бюрократія разом узяті.
Досконале знання стародавніх текстів, уміння вільно оперувати висловлюваннями мудреців і писати твори, в яких викладалась і коментувалась мудрість стародавніх - такою була програма навчання в китайській школі: державній і приватній. Протягом тисячоліть саме це вважалося у Китаї наукою.
Сучасна система навчання
Освітня система Китаю складається з декількох ступенів: дошкільне навчання, початкове, середнє й вище. Китайський уряд забезпечує 9-річне безкоштовне навчання у початковій і середній школах, учні вносять лише кілька сотень юанів за навчальні посібники.
В останні роки, у міру динамічного економічного розвитку країни і безперервного підвищення статусу Китаю на міжнародній арені, усе більше і більше іноземних студентів приїжджають отримувати освіту в Китаї. Це молодь з більш ніж 170 країн світу.
Китай вживає заходів для залучення іноземних студентів. Серед них - дозвіл іноземним студентам проживати в родинах простих китайців з метою спілкування китайською мовою і для розуміння суспільної ситуації. В аспірантурі іноземним студентам читаються курси англійською і китайською мовами. Це робиться для тих іноземних студентів, у кого рівень китайської мови є недостатнім для навчання.
Як потрапити на навчання в Китай?
Для прийому до китайського ВНЗ необхідним є наявність атестата про середню освіту і володіння китайською мовою. Деякі заклади приймають студентів за результатами вступних іспитів. Іноземні студенти можуть зв'язатися з приймальною комісією навчального закладу з допомогою мережі Інтернет. Якщо критерії учня задовольняють потреби вимоги ВНЗ, з метою зручності процедура зарахування здійснюється також у мережі Інтернет. Сьогодні понад 300 китайських вишів приймають іноземних студентів у такий спосіб.
Плата за навчання в КНР є досить низькою і залежить від обраної спеціальності та навчального закладу.
Уляна Лисак// Куди піти навчатись. -
2008. - № 4(49)
Попередня сторінка розділу: Статті
або запропонувати власний матеріал для розміщення на сайті.