www.osvita.org.ua
Статті з питань освіти // Престижна професія чи можливість знайти роботу?
Освiтнiй портал™
Головна
Новини освіти та науки
Події освіти та науки
Статті з питань освіти
Архів статей
Довідник ВНЗ України
Дистанційна освіта
Навчальні курси
Освіта за кордоном
Бізнес-освіта, MBA
Абітурієнту
Студенту
Болонський процес
Зовнішнє тестування (ЗНО 2014)
Середня освіта. Підручники
Законодавство
Періодичні видання
Каталог освітніх сайтів
Бібліотека
Реферати, курсові, дипломні
Профорієнтація молоді
Робота освітянам та молоді
Освітній форум
Зробити портал кращим!
Ефективна реклама
Престижна професія чи можливість знайти роботу?
Найскладніше і найважливіше питання після закінчення школи, яку професію обрати.

Як свідчать дані, Волинського обласного управління освіти і науки, торік 52% випускників одинадцятих класів вступили у вищі навчальні заклади, 18% - в освітні заклади 1-2 рівнів акредитації (технікуми, коледжі) і 16% обрали навчання у професійно-технічних училищах. Цьогоріч процентне співвідношення, за прогнозами спеціалістів, залишиться приблизно таким самим.

За даними міністерства соціальної політики, на сьогодні кожен третій молодий українець не може знайти собі роботу. В результаті дипломовані юристи, менеджери, фінансисти працюють барменами, офіціантами, продавцями тощо. Тобто, роботу вони знаходять у тій сфері, де власне не треба диплому вишу. То чи варто витрачати час і гроші на навчання?

Загалом, за даними обласного центру зайнятості, у період з 1.06.2011 до 14.05.2012 до служби звернулося дві тисячі 328 випускників вищих навчальних закладів. Серед них - сила-силенна фінансистів, економістів, правників, фахівців з міжнародних відносин тощо.

- Існує дисбаланс між можливістю вищих навчальних закладів та потребою роботодавців. ВНЗ здебільшого випускають фахівців тих спеціальностей, ринок праці якими дуже перенасичений, - менеджери, економісти, - зазначила директор Волинського обласного центру зайнятості Раїса Кучмук. - Це проблема загальноукраїнська. У результаті випускники ВНЗ маючи дипломи, змушені виконувати некваліфіковану роботу. Щоб уникнути ризиків, на мій погляд, освіту треба зробити ступеневою. Світова практика показує, що треба йти від малого до великого. Немає нічого соромного, коли дитина спершу здобуде робітничу спеціальність, навчиться щось робити своїми руками. Тоді людина бачить, на що вона здатна, у якій сфері може знайти себе, а значить і визначається більш свідомо - продовжувати їй далі навчання чи ні. Якщо говорити про затребуваність, то завжди можна знайти роботу продавця, швачки, водія. Інша справа - розмір заробітної плати, вимоги роботодавця. Щодо випускників вишів, які стали до нас на облік, то минулого року прийшло багато екологів і соціологів. Це не означає, що вони не потрібні. Просто ті люди, які потенційно мали вивільнити їм місця, не зробили цього. Вийшло перенасичення ринку.

Поряд з цим уже протягом трьох років ми захлинаємося у потребі кваліфікованих інженерних, технічних працівників.

Але відсутність роботи - це лише одна сторона проблеми. Інша - якість підготовки молодих спеціалістів. Не секрет, що майбутніх інженерів у нас вчать на верстатах зразка 80-х років. Це у кращому випадку. А навчають їх викладачі, які на цьому обладнанні самі ніколи не робили, і знають свою спеціальність лише у теорії. От і виходять зі стін наших ВНЗ одні теоретики без практичного досвіду. Хто таких на роботу візьме? Тож як не крути, а треба повертатися до системи підготовки кадрів безпосередньо на виробництві.

Проте тут є одна проблема: закон вимагає, аби за працю стажиста роботодавець платив гроші. А на підприємствах ситуація така, що іноді прибутку заледве вистачає на зарплату своїм працівникам.

У світлі цього не такими вже й невдалим видається новий закон "Про зайнятість населення" виписати норму, згідно із якою оплата стажування студентам ВНЗ і учням ПТУ не буде обов’язковою. Але обов’язковим має бути заведення трудової книжки із записом про проходження стажування студентом, що буде свідчити про досвід роботи. Роботодавці в принципі не проти цього. Проте студенти заявляють, що за дарма працювати не будуть, а краще почикають, поки підвернеться достойна робота. Та сидіти на "шиї" у батьків в очікуванні високооплачуваної роботи також не вихід. А саме така ситуація складається у сім’ях, у яких діти обирають спеціальність за принципом: "головне вступити куди-небудь, а там побачимо".

Тож, який можна зробити висновок? Однозначно до вибору професії треба ставитися дуже відповідально, як мінімум зважати не лише на думку батьків, а й на свої особисті уподобання та можливості. Крім того варто проаналізувати перспективу працевлаштування, кр'єрного зростання та оплати праці. А тоді вже вирішувати яку професію обрати і чи варто на її здобуття витрачати передбачену кількість грошей і часу.

За матеріалами сайту www.vidomosti-ua.com

b>Схожі за темою публікації
Як обрати професію - для початківців
Вибір професії: як не помилитися?
Професії на всі часи
Хочу потрібну спеціальність! Як її обрати?
Чи йти чи зі школи після 9 класу?
2012-06-15  |  Автор:

Віповідальність за зміст публікації несуть їх автори, думка редакції сайту "Освітній портал" може не співпадати з думкою авторів публікації.

Увага! Ви можете обговорити матеріали цього розділу в форумі
або запропонувати власний матеріал для розміщення на сайті.

Для отримання статей поштою Ви маєте зареєструватись
та налаштувати параметри розсилки в персональному акаунті.

Всі права належать
Освітній портал™ 2003-2019рр.

Дизайн порталу: Стильная Студия