www.osvita.org.ua
Статті з питань освіти // Як ставляться до іноземних студентів в Україні
Освiтнiй портал™
Головна
Новини освіти та науки
Події освіти та науки
Статті з питань освіти
Архів статей
Довідник ВНЗ України
Дистанційна освіта
Навчальні курси
Освіта за кордоном
Бізнес-освіта, MBA
Абітурієнту
Студенту
Болонський процес
Зовнішнє тестування (ЗНО 2014)
Середня освіта. Підручники
Законодавство
Періодичні видання
Каталог освітніх сайтів
Бібліотека
Реферати, курсові, дипломні
Профорієнтація молоді
Робота освітянам та молоді
Освітній форум
Зробити портал кращим!
Ефективна реклама
Як ставляться до іноземних студентів в Україні
Щороку кількість іноземців, охочих здобувати освіту в українських ВНЗ, збільшується в середньому на 7-8 відсотків. У Міністерстві освіти та науки з гордістю говорять, що цього року в українських ВНЗ здобували освіту 61 тисяча іноземців, які вклали в економіку країни 100 мільйонів доларів. Найбільш популярними для іноземних студентів є Київ, Одеса і Харків. В останньому місті, яке збудувало собі репутацію освітнього центру, навчається третина іноземних студентів в Україні. Чому ж радіють і на що ображаються гості, які обрали українську державу для навчання?

"Я на третьому курсі економічного факультету", - зазначає. громадянин Туркменистану Аташка Анай, студент Харківського національного університету імені Каразіна, хлопець усьому радіє, всі відповіді позитивні. І щодо проживання в гуртожитку, і стосовно відносин із однокурсниками, і щодо спілкування на вулицях з людьми в пагонах. І все ж, коли я говорив із ним про міліцію, його товариші засміялися, мовляв, кажи-кажи.

"Ну якщо зупиняють, то вимагають перепустку до гуртожитку", - розповідає Анай. Працівники патрульно-постової служби, окрім обов'язкового паспорта, часто вимагають в іноземних студентів студентський квиток, пропуск до гуртожитку та інші документи, які мешканець іншої країни незобов'язаний носити з собою.

"Траплялися випадки, коли в іноземців міліціонери вимагали ключі від кімнати гуртожитку", - розповідає науковий співробітник Харківського інституту соціальних досліджень Марія Колоколова.

"Вони не знають тут своїх прав. Для них головна проблема - це відсутність перекладів англійською мовою українського законодавства, яке стосується саме іноземців. Не знають мови - не знають законів", - ділиться висновками соціологічного дослідження серед представників африканського студентства Марія Колоколова.

До речі до участі в цьому дослідженні запрошувалися усі представники закордонних студентських громад, але більшість виявилися закритими для спілкування з науковцями.

Туркмени, азербайджанці та росіяни - лідери щодо вступу в українські ВНЗ серед пострадянських країн. З африканського континенту чимало студентів приїжджає з Нігерії. Шанують українські університети і китайці. За даними Міністерства освіти та науки, в українських аудиторіях здобувають освіту представники 152-х країн світу, це 61 тисяча студентів, із них 4 тисячі з Європейського союзу.

За останні п'ять років приїжджих за навчанням збільшилося в півтора рази. Якщо ж говорити про спеціальності, якими цікавляться іноземці, то, традиційно, більшість опановує тут медичний фах, таких понад 16 тисяч. А більше ніж 13 тисяч іноземних студентів вивчають технічні науки. І менше їх цікавлять гуманітарні та економічні факультети від українських університетів.

Гроші заробляють, але не переймаються пропагандою України

Міністр освіти та науки Дмитро Табачник, говорячи про досягнення ринку освітніх послуг, похвалився, що Україна щорічно заробляє 100 мільйонів доларів США на навчанні іноземних студентів. Учасники ж цього ринку кажуть, що, можливо, було б і краще, якби працювала спеціальна державна програма.

Як пояснює Василь Груцяк, заступник директора центру міжнародної освіти Каразинського університету, освітні пропозиції на світовому ринку є не лише прибутковою справою, а передусім пропагандистською. Яскравий приклад тому Російська Федерація. Росія, Америка, Англія, Франція та інші країни, пропонують стипендіальні програми, влаштовують обміни студентами. До реклами своїх національних освітніх закладів долучаються посольства країн. Там розуміють, що через університети потрібно пропагувати національні інтереси: культуру, пріоритети політичної та економічної геополітики країни, науку тощо. Зрештою, найздібніших запрошують до співпраці в найсучасніших лабораторіях.

"Що стосується іноземців, в Україні державної програми немає, це - чисто контрактні студенти", - зазначає заступник Центру міжнародної освіти Харківського національного університету імені Каразіна Василь Груцяк.

Ще одне невирішене питання у підготовці студентів-іноземців - мовне. Українські університети більше ніж 20 років не готують фахівців з викладання української мови, та й російської, які б могли викладати іноземним студентам. Тож, старше покоління викладачів підготовчого факультету іноземних студентів Харківського національного університету імені Каразіна передає свій досвід викладання молодшим філологам. Тут визнають, і з трьох з половиною тисяч іноземних студентів, жодного охочого вчити українську.

Занедбані гуртожитки

Ще один сором, здавалося б гостинної України - це студентські гуртожитки. Експерт Марія Колоколова наводить слова студентів-іноземців, про те, що агенти, які рекламують українську освіту там у них на батьківщині обіцяють комфортне житло від університетів, але побачене в гуртожитках їх жахає. Занедбана кімната в гуртожитку не влаштувала і Серафима Мировича з Азербайджану.

"Води гарячої там немає. Ремонт поганий. Я винайняв квартиру", - розповідає студент економічного факультету національного університету імені Каразіна Серафим Мирович із Баку. Попри ці незручності, Серафим задоволений тутешнім навчальним процесом. Він каже, що навчання в Харківському університеті набагато дешевше, ніж у нього на батьківщині. За здобуття економічного фаху азербайджанець сплачує дві з половиною тисячі доларів США.

Посередники - консалтингові фірми

Як правило, про українські університети мешканці інших країн дізнаються у себе на батьківщині. Від своїх друзів чи рідних, що могли навчатися раніше в Україні ще за радянських часів, або від агентів. Це - фірми, що допомагають обрати навчальний заклад по всьому світу.

На думку Василя Груцяка, студентам звісно дешевше обирати ВНЗ без посередників.

Проте, консалтингові фірми полегшують вирішення найрізноманітніших питань, що можуть виникати у людини в чужій країні, де багато хто з чиновників хоче так звану винагороду за оформлення довідок.

І весь цей сервіс іноземцеві обходиться в одну-дві тисячі доларів, говорить директор консалтингової компанії "Український консиліум міжнародної освіти" Михайло Ізюмський. Він відгукується про ринок консалтингових послуг для іноземних студентів як про такий, що є нецивілізованим.

"Якщо говорити про неринкові схеми, то найбільше їх у Харкові. Наприклад, у Харківському медичному університеті, якщо людина забажає сама подати документи, то її направлять до фірми. І з цим університетом працює дві три компанії. Більше жодна компанія не може влаштувати в цей університет свого клієнта", - стверджує керівник консалтингової компанії Михайло Ізюмський.

В самому медичному університеті відмовилися від інтерв'ю, посилаючись на час відпусток. А в університеті імені Каразіна запевняють, що студенти прибувають з-за кордону як через агентів, так і без посередників. Але у них теж сталий перелік тих фірм, кому вони довіряють. Бо, як визнають і в самих консалтингових компаніях, і в університетах, на цьому ринку вистачає шахраїв.

За матеріалами www.radiosvoboda.org

Схожі за темою публікації:
"Я приїхав в Україну, то чому повинен вчити російську?"
Індійська професорка: Українські та іноземні студенти мають однакове прагнення до знань
Що особливого в освіті за кордоном
2013-08-20  |  Автор:

Віповідальність за зміст публікації несуть їх автори, думка редакції сайту "Освітній портал" може не співпадати з думкою авторів публікації.

Увага! Ви можете обговорити матеріали цього розділу в форумі
або запропонувати власний матеріал для розміщення на сайті.

Для отримання статей поштою Ви маєте зареєструватись
та налаштувати параметри розсилки в персональному акаунті.

Всі права належать
Освітній портал™ 2003-2019рр.

Дизайн порталу: Стильная Студия