www.osvita.org.ua
Статті з питань освіти // До Дня української писемності та мови. А Ви говорите...
Освiтнiй портал™
Головна
Новини освіти та науки
Події освіти та науки
Статті з питань освіти
Архів статей
Довідник ВНЗ України
Дистанційна освіта
Навчальні курси
Освіта за кордоном
Бізнес-освіта, MBA
Абітурієнту
Студенту
Болонський процес
Зовнішнє тестування (ЗНО 2014)
Середня освіта. Підручники
Законодавство
Періодичні видання
Каталог освітніх сайтів
Бібліотека
Реферати, курсові, дипломні
Профорієнтація молоді
Робота освітянам та молоді
Освітній форум
Зробити портал кращим!
Ефективна реклама
До Дня української писемності та мови. А Ви говорите правильно?
Чи варто говорити про прикру безграмотність, яка панує у нашому суспільстві. Особливо сумно стає, коли чуєш помилки на телебаченні, яке часто є прикладом слововжитку для глядачів. Засоби масової інформації часто невиправдано вживають кальки, слова іншомовного походження, та роблять відверті лексичні помилки. Така ж ситуація панує і у мові населення: тотальна навала росіянізмів, американізмів та інтернет-сленгу у мішанині з українською мовою. Тож давайте розглянемо деякі найпопулярніші мовленнєві помилки, та перевіримо, чи часом не затаїлись вони у нашому мовленні.

1. Адреса та адрес.
Іноді трапляються помилки при використанні цих слів. Можна почути: "Приємно, що Ви висловили такі теплі слова в мій адрес". Але адрес - це письмове привітання. Можна сказати: вітальний адрес, адрес ювілярові. А адреса - це координати, місце проживання, розташування особи, організації і под. Наприклад: проживати за адресою, надіслати на адресу. Іноді це слово вживається в переносному значенні, тобто сказане стосується певної особи. Тому правильно сказати: "Приємно, що Ви висловили такі теплі слова на мою адресу".

2. Білет і квиток.
В сучасній українській літературній мові співіснують обидва цих слова, але між собою вони різняться як значенням, так і сполучуваністю з іншими словами. Нерідко доводиться чути в транспорті: "Передайте білет на компостер"; а іноді трапляються вислови: "профспілковий білет"; "казначейський квиток". Хоча слово "білет" має значення:
- картка з питаннями для тих, хто складає іспити. Наприклад: екзаменаційний білет;
- цінні папери. Наприклад: лотерейний білет; кредитний білет.
Слово "квиток" означає:
- документ приналежності до певної організації. Наприклад: профспілковий квиток.
- картка, придбана для проїзду в транспорті, входу до театру, музею тощо. Наприклад: проїзний квиток, вхідний квиток.
Тому правильно сказати: "Передайте квиток на компостер"; "профспілковий квиток"; "казначейський білет".

3. Брати до уваги чи приймати до уваги.
За аналогією до російського "принимать во внимание" дуже часто трапляються "приймати до уваги". Але в українській мові слово "приймати" використовується на позначення дії, що в буквальному розумінні означає "прибирати щось звідкись" (наприклад; "приймати папери зі столу"), або "вживати" (наприклад: "приймати ліки, їжу"), а також "приймати гостей, відвідувачів"; "приймати дитину" (в когось); "приймати бій". І правильним є вислів "брати до уваги".

4. Бути правим чи мати рацію?
"Ви були абсолютно праві, так все і сталось, як Ви говорили". Чи можна "бути правим"? Звичайно, так. Але тільки тоді, коли ви знаходитесь справа від когось, хто розташований зліва. Тому що російське "Вы правы" українською перекладається як "Ви маєте рацію".

5. Вартий, вартує і заслуговує.
Інколи ці слова плутають і говорять: "Ця проблема не вартує нашої уваги", тому що проводять аналогію з російським дієсловом "стоит". Але це дієслово не має в українській відповідника-дієслова "вартує", а лише прикметник "вартий", прислівник "варто", "варт" і дієслово "заслуговує". Слово ж "вартує" спільнокореневе з словами "варта", "вартувати", що означає "стерегти, сторожувати, охороняти". Треба сказати: "Стояти на варті"; "пильно вартувати"; але: "Ця проблема не варта нашої уваги" чи "Ця проблема не заслуговує на нашу увагу".

6. Вважати і рахувати.
Чи можна сказати: "Рахую, що Ви маєте рацію"? Це знову ж таки неправильний переклад російського слова "считать", яке в українській мові має два аналоги:
- рахувати, тобто займатись підрахунками. Наприклад: рахувати гроші, рахувати на калькуляторі;
- вважати, тобто мати думку, переконання. Наприклад: вважати відповідь правильною.
Тому варто говорити: "Вважаю, Що Ви маєте рацію".
- лічити, називати числа у послідовному порядку. Наприклад: Лічитиму до трьох: раз!., два...(Олександр Довженко, I, 1958, 206);

7. Вживати заходи, вживати заходів чи приймати міри.
Як часто ми читаємо і чуємо: "Необхідно приймати міри"! Але давайте вдумаємося в значення цього вислову. Слово "міри" означає: "одиниці ємкості, об'єму, ваги, довжини" (тобто те, що має виміри в літрах, кубометрах, грамах тощо), а також "рівень, межу виміру чогось" (якою мірою, певною мірою, вища міра покарання і т.п.). Про слово "приймати" йшлось вище. І що ж виходить? Якщо трактувати "міри", наприклад, як міри об'єму (та ж пляшка), то значення вислову: "Необхідно приймати міри" зводиться до запевняння в необхідності її чи випити, чи прибрати звідкись. А коли йдеться про застосування певних дій для запобігання чомусь чи для покращання чогось, то нормативним є вислів "вживати заходів" (а не "вживати заходи" аналогічно російському "принимать меры").

8. Вибачте мене чи вибачте мені
Форма "вибачте мене" є калькою з російської мови "извините меня". Правильна форма української мови - це "вибачте мені", "пробачте". Не можна говорити "я вибачаюсь", тому що зворотна частка -сь (-ся) означає "себе", і сказати "я вибачаюсь" рівнозначне "я сам собі вибачив".

9. Виняток і виключення
"Пісня в нашому житті має виключне значення"; "це виключно цікавий факт". Нерідко калькування російських "исключительный", "исключительно" призводить до помилкового вживання слів "виключний", "виключно", хоча в даному випадку доцільно використати слова "виняткове", "винятково", адже іменник "виключення" позначає дію (наприклад, "виключення з інституту"), прислівник "виключно" означає, що певні права властиві тільки одній особі чи організації (наприклад, "виключні права"); а іменник "виняток" означає "відхилення від звичайного, загального правила" (наприклад: "Земля скрізь потребує роботи, і його бургундська земля не становила винятку" (Ю.Яновський)), прикметник "винятковий" вживається в значенні "дуже", "надзвичайно", "особливо", "не так, як усі" (наприклад, "винятковий випадок, розум, факт тощо").

10. Вираз і вислів.
Чи правильне речення: "В творі студента був такий вираз"? Адже думка, виражена декількома словами - це вислів, тому доцільніше сказати "В творі студента був такий вислів". У решті випадків, зокрема й у математиці, використовують слово вираз. Наприклад: "Вираз на обличчі похмурий"; "Вираз а2+в=с".

11. Виписка і витяг
За аналогією до російського "выписка из протокола" іноді читаємо "виписка з протоколу". Слово виписка означає дію за значенням "виписувати, виписати", тобто:
- списувати слова, частину тексту і т.ін. з книжки, зошита тощо з певною метою (наприклад: "Дякую теж за виписки з "Лялечки" (М.Коцюбинський))
- письмово оформляти вибуття кого-небудь звідкись, з чогось і т.ін. (наприклад, "виписка з лікарні").
Іменник "витяг" вживається в значенні - "невеличкий уривок, частина чи цитата з якого-небудь тексту" (наприклад, "витяг з протоколу").

12. Висловлювати, вимовляти та виговорювати.
"Присутні виговорили свої думки". Що ж це означає? Знову-таки, калькування з російської слова "высказали". Необхідно розрізняти за значенням слова висловлювати, вимовляти і виговорювати.
- висловлювати - "передавати словами думки, почуття тощо; виражати тим або іншим способом" (наприклад, "висловити погляди, думку");
- вимовляти - це "передавати голосом звуки, слова; говорити певним чином (наприклад: "Кожне слово він вимовляв повільно");
- виговорювати - "дорікати комусь, говорячи, домагатися одержання чогось тощо" (наприклад, "виговорювати за провину").
В реченні, наведеному на початку, необхідно було вжити слово "висловили".

13. Відказувати і відмовляти.
Чи можна "відказати в проханні"? Необхідно з'ясувати значення слів "відказувати" і "відмовляти", щоб правильно їх вживати, адже лише в деяких значеннях вони збігаються.
Слово "відказувати" означає:
- Говорити у відповідь. Наприклад: відказувати на запитання.
- Відповідати на запитання письмово. Наприклад: одказувати на листи.
- Заповідати комусь щось перед смертю, залишати у спадок. Наприклад: відказати майно.
- Переставати діяти. Наприклад: відказав двигун; відказало серце.
- І лише діалектне - відмовляти комусь в чому-небудь. Наприклад: не відкажи в просьбі.
Слово "відмовляти" має значення:
- Давати відповідь про небажання або неможливість виконати прохання, наказ. Наприклад: не одмовте помогти в справі.
- Говорити у відповідь. Наприклад: колега на ці слова відмовив таке...
- Переконувати когось не робити чого-небудь. Наприклад: відмовляти друга кудись їхати.
- Переставати діяти внаслідок несправності (про механізм) або перевтоми тощо (про людський організм). Відмовило сверло; відмовили ноги.
Тому літературним є вислів: "Відмовити в проханні".

14. Відносно, стосовно, щодо.
Внаслідок калькування з російської постійно трапляються вислови, подібні до: "Відносно цього питання я маю таку думку...". Але слово "відносно" в українській мові має значення "порівняно", наприклад: відносно недалека відстань; відносно дешевий товар.
Слово "стосовно" в літературній мові вживається з прийменником "до" і означає "відповідно до чогось", "у застосуванні до чогось, кого-небудь". Наприклад: "І.Франко вивчав історію не побіжно, стосовно тільки до своїх художніх творів, а спеціально, - і тому його вважають істориком-професіоналом".
Слово "щодо" має ширше значення, а саме:
- З приводу чого-небудь. Наприклад: Обіцяли допомогти щодо перекладу. Щодо цього наші погляди збігаються.
- Про, за когось, щось (якщо говорити про кого-, що-небудь, мати на увазі кого-, що-небудь). Наприклад: Говорити щодо проблем. Щодо Лук'яненка я маю хорошу думку.
- Уживається для вираження особливостей, властивостей, якості кого-, чого-небудь, які характеризуються з боку тих чи інших ознак, зв'язків, стосунків і под. Наприклад: Доповідь була хорошою і щодо форми, і щодо змісту.
Зважаючи на все викладене вище, правильним є вислів: "Щодо цього питання я маю таку думку...".

А Ви говорите правильно?

За матеріалами сайту http://politiko.ua

Схожі за темою публікації
До Дня української мови: "Розмовляємо" чи "балакаємо"? Що правильно говорити, а що ні
Готуємось до ЗНО: Правила вживання апострофа та м'якого знака
Екранізовані твори українських письменників, які включені до шкільної програми і ЗНО
Як писати твір, план твору, поради з написання
Готуємося до ЗНО та сесії. Вчимося правильно читати
Як заробити максимум на ЗНО: Українська мова та література
2013-11-08  |  Автор:

Віповідальність за зміст публікації несуть їх автори, думка редакції сайту "Освітній портал" може не співпадати з думкою авторів публікації.

Увага! Ви можете обговорити матеріали цього розділу в форумі
або запропонувати власний матеріал для розміщення на сайті.

Для отримання статей поштою Ви маєте зареєструватись
та налаштувати параметри розсилки в персональному акаунті.

Всі права належать
Освітній портал™ 2003-2019рр.

Дизайн порталу: Стильная Студия