| | | | Українські науковці працюють над здійсненням 7-ї рамкової програми ЄС: гуманітарно-соціальні науки на гребені хвилі |
| Європейська дослідницька рада (далі по тексту ЄДР) успішно здійснює свою VII Рамкову програму з підтримки наукових досліджень у ЄС. Ця програма, що триває з 2007р. до 2013р., має на меті об’єднання зусиль європейських науковців, досягнення значного прогресу у найважливіших галузях науки та створення спільного європейського дослідницького простору.
Наразі на розробку десяти пріоритетних для Євросоюзу наукових тем виділено 32,4 млрд. Євро. До десятки найважливіших наукових галузей належать наступні: здоров’я; харчування, сільське господарство та біотехнології; інформаційні та комунікаційні технології; нанотехнології та нові технології виробництва; енергетика; навколишнє середовище та зміна клімату; транспорт (включно з авіацією); соціально-економічні та гуманітарні науки; космічні дослідження; дослідження в галузі безпеки.
Рівноправними учасниками програми є держави-члени ЄС, асоційовані держави стосовно VII рамкової програми (напр. Ізраїль, Туреччина та ін., що роблять фінансові внески до європейського дослідницького "кошику", всього 10), міжнародні організації та дослідницькі установи, які фінансуються ЄС спільно з іншими країнами або інституціями. Крім того участь в програмі можуть брати наукові установи з третіх країн (напр. Україна) та країни-партнери ЄС у галузі наукових досліджень. Щоправда дослідники з третіх країн не можуть очолювати проекти та розподіляти кошти серед інших учасників великих проектів. Прерогатива наукового управління та розподілу коштів належить тим країнам та їх науковцям, що сплачують внески до загального бюджету програми. Наша країна внеску не зробила, отже і розподіляти дослідницькі кошти ЄС наші науковці не можуть.
Сама ідея створення спільного європейського дослідницького простору як аналогу європейського простору вільного пересування коштів, товарів, послуг і громадян існує з січня 2000р. Цю концепцію розробила Європейська Комісія. Законодавчо структура та механізми ЄС щодо підтримки та розвитку науки закріплені у Статтях 163-171 Ніцької угоди від 2000р.
Прикладом реального процесу проведення досліджень та розподілу коштів за проектами можуть бути соціально-економічні та гуманітарні науки, що стоять на 8-му місці в переліку найважливіших наукових тем для ЄС. Отже в рамках VII. Рамкової програми ЄС виділяє на дослідження в цій галузі суму в 623 млн. Євро (скромну у порівнянні з іншими галузями). Всі ці кошти розподіляються між науковими проектами на конкурсній основі. Заявки на отримання фінансування подаються один раз на рік з важливою передумовою співпраці дослідників з різних країн-членів ЄС. Участь науковців з-поза меж ЄС вітається. Серед них є й українські науковці та дослідницькі установи.
Широка тема соціальних та гуманітарних наук розподіляються на 8 дещо звужених підтем: зростання (мається на увазі передусім економічне зростання – В.Г.), конкурентоздатність та працевлаштування в інформаційному суспільстві; поєднання економічних, соціальних та екологічних цілей на європейському рівні; найважливіші суспільні тенденції та їх вплив (на суспільство – В.Г.); роль Європи у світі; громадянин в Європейському Союзі; соціоекономічні і наукові показники; дослідження майбутнього; стратегічна діяльність. Ці 8 підтем залишаються відкритими для досліджень на весь період дії VII рамкової програми (2007-2013рр.). Щорічно розробляються ще більш детальні теми, під які науковці пишуть свої дослідницькі пропозиції.
Прикладом успішної роботи українських науковців в проекті, що фінансуються ЄДР, є проект ENRI-East. Він присвячений дослідженню взаємодії європейської, національної та регіональної ідентичності громадян тих країн, що нещодавно стали новими членами ЄС або ж новими сусідами ЄС. Координатором проекту виступає Інститут передових досліджень з Відня, а вся дослідницька група складається з 11 університетів та дослідницьких інститутів по всій Європі. Україну представляє харківська Східноукраїнська фундація соціальних досліджень. З Росії, наприклад, в консорціумі представлений Московський державний університет, а з Німеччини (що залучена до роботи через велику кількість мігрантів зі сходу Європи) - Інститут східноєвропейських досліджень Регенсбурзького університету. З проханням розповісти про суть проекту, співпрацю з українськими колегами та перші отримані результати автор статті звернувся до др. Барбари Дієтц (Barbara Dietz) з університету Регенсбургу. Це спроба побачити роботу європейської дослідницької установи зсередини та роботу українських науковців з точки зору європейських колег.
Пані др. Дієтц, розкажіть, будь-ласка, коротко про суть Вашого проекту та про те, як народилась ідея для його здійснення.
Головна мета дослідницького проекту ENRI-East полягає в дослідженні динамічних стосунків між соціо-етнічною ідентичністю з одного боку та виникненням нових держав і перемінами в самих країнах на прикладі чотирьох географічних регіонів (Балтика, Східна Європа, Центральна Європа та Карпатський регіон) з іншого боку; всі ці регіони лежать на межі, за якою європейський континент поділяється на Західну та Східну Європу. При цьому ми висвітлюємо структурні зміни в національних державах, зростаючу самолегітимізацію держав (а саме новий підхід до створення стосунків між державою і громадськістю) та різноманітні форми соціо-етнічної ідентичності, що виникають на різних рівнях. Сам проект виник через актуальність цих питань для держав, що розташовані в зазначених регіонах по обидва боки кордону Європейського Союзу.
Разом з Вами в проекті працює група українських науковців з харківської Східноукраїнської фундації соціальних досліджень. Як пробігає Ваша співпраця?
Наша співпраця з колегами з України є дуже продуктивною. Завдання українських колег полягає в проведенні інтерв’ю з польською та угорською меншинами в Україні, а також в описанні ситуації, в якій перебувають польська та угорська меншини в Україні. Також українські колеги мають доступ до всіх даних, що були накопичені під час проведення проекту; ці дані вони можуть аналізувати.
Чи є вже перші наукові результати у Вашому проекті?
Заплановані на початку проекту опитування 7 груп меншин у 8 середньо- та східноєвропейських країнах вже проведені. Крім того вже складено доповіді про економічну і соціальну ситуацію кожної з зазначених груп меншин. Наступним етапом у проведенні проекту є аналіз зібраних даних.
Чи це перший Ваш проект з українськими колегами? Який досвід вашої співпраці?
Співпраця з українськими колегами дуже гарна і триває вже протягом багатьох проектів (напр. Проекти EU INTAS).
Як би Ви порадили іншим українським науковцям шукати контактів з колегами з ЄС з тим, щоб брати участь у спільних дослідницьких проектах?
Існує можливість зав’язати контакти з колегами з ЄС через спільні інтереси і на їх основі писати спільні проекти. Ще однією гарною можливістю може бути участь у міжнародних фахових конференціях і семінарах та здійснення презентацій про свої власні проекти. Потім на підставі знайомств з новими колегами можна розробляти нові проекти.
Незважаючи на те, що VII Рамкова програма триває до 2013 року, ЄС вже уклав VIІI Рамкову програму. На правах повноцінних асоційованих членів до неї також увійшла і Російська Федерація. Тепер наші колеги з Росії зможуть не лише долучатись до європейської науки, але й творити як саму науку так і наукову політику Європи. Коли ж Україна вийде на рівень творця європейської науки та наукової політики? Відповідь на це запитання не лише за українським МОНом, але й за всіма українськими вченими та свідомими ролі науки громадянами. Залишити це питання в статусі риторичного, щоправда, ми просто не маємо права.
В'ячеслав Гнатюк,
аспірант Мюнхенського університету
ім. Людвига-Максиміліана | | 2010-07-26 | Автор: В'ячеслав Гнатюк | |
Віповідальність за зміст публікації несуть їх автори, думка редакції сайту "Освітній портал" може не співпадати з думкою авторів публікації.
Увага! Ви можете обговорити матеріали цього розділу в форумі
або запропонувати власний матеріал для розміщення на сайті. Для отримання статей поштою Ви маєте зареєструватись
та налаштувати параметри розсилки в персональному акаунті. | |
