www.osvita.org.ua
Статті з питань освіти // Закон Табачника підбитий на злеті
Освiтнiй портал™
Головна
Новини освіти та науки
Події освіти та науки
Статті з питань освіти
Архів статей
Довідник ВНЗ України
Дистанційна освіта
Навчальні курси
Освіта за кордоном
Бізнес-освіта, MBA
Абітурієнту
Студенту
Болонський процес
Зовнішнє тестування (ЗНО 2014)
Середня освіта. Підручники
Законодавство
Періодичні видання
Каталог освітніх сайтів
Бібліотека
Реферати, курсові, дипломні
Профорієнтація молоді
Робота освітянам та молоді
Освітній форум
Зробити портал кращим!
Ефективна реклама
Закон Табачника підбитий на злеті
Як буде реформуватися вітчизняна вища освіта, як і раніше незрозуміло.

"Нову редакцію закону "Про вищу освіту" підтримувати не варто", - вирішила на своєму засіданні Погоджувальна рада Верховної Ради. Чималу роль у цьому рішенні, за словами члена профільного парламентського комітету Лесі Оробець, зіграли студентські протести, що проходять під будівлею Ради.

Таким чином, закон - дітище міністра освіти Дмитра Табачника і депутата-"регіонала" Максима Луцького - не потрапив до сесійної зали.

А міг би. 13 січня було оголошено про підтримку даного рішення профільним комітетом. Згодом, вдалося довести, що при прийнятті цього рішення не було кворуму - на засіданні були присутні лише четверо з десяти членів комітету. На Погоджувальній раді це було з'ясовано - і законопроекту не дали подальшого ходу. Замість цього вирішити подальшу долю реформи вищої освіти повинен буде профільний комітет парламенту.

Що ж являє собою проект Луцького-Табачника - і чому проти нього так активно протестували студенти та викладачі?

Версія міністерства: закон хороший

Представляючи проект Закону і направляючи його на розгляд у найбільші ВНЗ країни, Дмитро Табачник заявляв про нього як про прорив до європейської науково-освітньої сім'ї поруч з розширенням автономії ВНЗ. Безперечно, низка його норм є відступом від радянської традиції освіти в бік Болонського процесу, інші - спробою знайти компроміс між ними. Окреслимо деякі ключові моменти.

Змінено систему освітньо-кваліфікаційних та освітньо-наукових рівнів.
Тепер є три освітньо-кваліфікаційні рівні - молодший спеціаліст, бакалавр та магістр, і два освітньо-наукових рівня - доктор філософії і доктор наук. З бакалавром, магістром і доктором наук все зрозуміло, ці рівні зберегли старі найменування. Молодший спеціаліст - це кваліфікований робітник. Простіше кажучи, випускник ПТУ. Доктор філософії - те, що на Заході називалося кандидат наук, а у нас - кандидат наук. Рівень "фахівця", який не має аналогів в Болонській системі, викинуто взагалі.

Скасовано державну атестацію ВНЗ (ту саму, чотирирівневу - I-IV).

Визначено типи вищих навчальних закладів - університет (двох типів - класичний і профільний), академія (окремий підвид - консерваторія), коледж і професійний коледж. Вони відрізняються кількістю студентів на денній формі навчання і кількістю "робочих" галузей освіти.

Класичний університет - не менше 10 тисяч студентів, що навчаються не менше ніж по 8 галузям освіти і отримують наукові ступені не менш ніж по 8 різних спеціальностях.

Профільний університет - 6 тисяч студентів, 4 галузі освіти та 3 спеціальності.

Академія - 3 тисячі студентів, 1-2 галузі, 2 спеціальності.

Коледж (може існувати як структурна одиниця академії або університету, але може і окремо) - від 1000 студентів, дає освіту лише для рівня бакалавра.

Професійний коледж - фактично ПТУ. Не менше 500 студентів. Навчає виключно молодших спеціалістів.

Інститути тепер можуть існувати лише як структурні підрозділи університетів та академій.

Збільшено термін навчання для здобуття рівня магістра - до півтора-двох років залежно від спеціальності, в аспірантурі для отримання рівня доктора філософії - до чотирьох років. Навчання в докторантурі для отримання рівня доктора наук становитиме три роки.

Визначено порядок вступу до ВНЗ з урахуванням як результатів зовнішнього оцінювання, так і балів атестату, а також "бали ВНЗ". ВНЗ дається право змінювати вартість навчання на контракті посеместрово. При цьому держава відмовляється від держзамовлення заочної форми навчання.

Версія ВНЗ: закон поганий

Найбільш повно критика ініціатив Міносвіти представлена у двох експертних оцінках: колективу Києво-Могилянської академії (передача документу на аналіз до ВНЗ, була однією з вимог Президента до міністра освіти) і Центру освітнього моніторингу.

На думку експертів НаУКМА, в законопроекті відсутньо багато моментів, які могли б дозволити українським ВНЗ по-справжньому влитися до європейського освітнього простору. Так, нова система освітніх рівнів, на думку "могилянців", занадто формально організована. Замість класичної європейської трициклової системи (бакалавр-магістр-доктор філософії) законопроект пропонує прийняти п'ятициклову з добавками у вигляді неприродного для світової практики "молодшого спеціаліста" і народженого в СРСР "доктора наук". При цьому, якщо просто перейменувати всіх кандидатів наук у докторів філософії, проблема невідповідності насправді нікуди не дінеться. Адже програми підготовки кандидатів наук у нас і програми підготовки кандидатів у Європі відрізняються структурно. Приводити їх до спільного знаменника, на думку "могилянців", треба, але при цьому не можна обмежуватися одним лише перейменуванням, як запропоновано в законі.

При цьому НаУКМА не пропонує повністю відмовитися від "доктора наук", але лише ввести можливість отримувати цей рівень не тільки шляхом захисту докторської дисертації, а й просто шляхом проведення певної наукової роботи. Фактично - за моделлю хабілітації, тобто визнання відповідних заслуг. Це реверанс у бік системи, що діє в Німеччині, Австрії та деяких інших країнах. Тут є свій резон: прийнята там кваліфікація "хабілітованого доктора" є найбільш близьким аналогом вітчизняному "доктору наук". При цьому зауважимо, що "хабілітованим доктором", вважається не окремий науковий ступінь, а кваліфікація в рамках "доктора філософії".

Далі. Хоч і вводиться європейська система поділу ВНЗ, куди віднести той чи інший ВНЗ, визначається виключно кількісно, а не якісно. Мовляв, у кого більше студентів навчається на денній формі - у того і вище статус. На одній прес-конференції президент Києво-Могилянської академії Сергій Квіт пожартував: за затвердженими в законопроекті Табачника нормам, Стенфорд і Прінстон до "класичних університетів" не дотягують. Разом з тим у відмові від держатестаціі ВНЗ "могилянці" угледіли лукавство: вона зберігається і в новому законі, тільки ВНЗ атестуються вже як наукові установи.

У новому законі також немає місця міждисциплінарному навчанню. Тобто навчання, при якому вибір предметів здійснюється самим студентом і його науковим керівником. Додатково обмежує простір для маневру той факт, що освітні послуги надаються виключно за списками спеціальностей, визначених Міносвіти. На Заході ВНЗ, як правило, самі мають право визначати, яка спеціальність буде записана у випускника дипломі. Це особливо актуально для студентів, чиї наукові інтереси лежать на стику різних дисциплін.

При цьому в законі не запропоновано модель адаптації до української системи освіти знань, отриманих студентами за кордоном. Також "могилянців" хвилює те, що в законі ніяк не згадана необхідність вивчення англійської мови як мови міжнародного наукового спілкування. Все це в сумі, на думку Сергія Квіта та колективу авторів експертизи законопроекту, призведе до фактичної ізоляції української освіти.

Свої претензії, крім вище перерахованих, є у Центра освітнього моніторингу. Загальний висновок ЦОМа - в окремих своїх положеннях закон робить крок вперед у порівнянні з попереднім. В інших - півкроку, в третіх - стоїть на місці і втрачає час. Серед плюсів відзначено розширення прав студентського самоврядування і наближення кваліфікації ВНЗ і наукових ступенів до європейських традицій. Список мінусів, на жаль, теж довгий.

По-перше, у законі написано, що прийом до ВНЗ здійснюється не лише на конкурсній основі за результатами тестування, а й з урахуванням середнього балу атестату та "бали ВНЗ". При цьому в принципі не вказано, що це таке - "бал ВНЗ", і як він вираховується. Можливо, мається на увазі середній бал відроджених вступних іспитів, - але про це залишається лише здогадуватися, в тексті закону ніяких роз'яснень немає.

По-друге, зберігається традиція, за якої бакалаврат не вважається закінченою вищою освітою. Замість немилозвучного запису "незакінчена вища" в документах при влаштуванні на роботу, це також звужує бакалаврам поле для маневру при бажанні продовжити навчання: на магістратуру можна буде вступити лише на ту ж спеціальність.

По-третє, при отриманні ступеня "доктора наук" останнє слово залишається за Вищою атестаційною комісією - тоді як у країнах Болонського процесу питання присудження наукових ступенів відносяться виключно до компетенції власне ВНЗ.

По-четверте, норма, згідно якої ВНЗ отримують право необмежено збільшувати вартість навчання контрактників вже в процесі навчання, є занадто спірною.

Останнє питання взагалі не було згадано в оцінці фахівців Могилянки. Проте саме воно, як найбільш шкурне, вивело студентів і деяких викладачів на вуличні протести. "Проект Закону України "Про вищу освіту", який передано до парламенту міністром Дмитром Табачником, свідчить, що влада вирішила звалити вирішення економічних проблем на плечі студентів і викладачів... Хіба не з цією метою протягують ідею ліквідації безкоштовних місць на заочних відділеннях ВНЗ, а також можливість збільшення вартості контракту протягом кожного наступного семестру"? - обурювався на мітингу в Одесі викладач історичного факультету Одеського Національного університету ім. Мечникова Юрій Шахін.

Альтернатива є

Крім законопроекту, підтриманого Міносвіти, до Ради було подано ще один проект. І теж від "регіоналів" - від Юрія Мірошниченка. На даний момент цей законопроект виявився в тіні "суперника". Але, на думку того ж Сергія Квіта, він має набагато менше мінусів. Хоча також потребує глибокого доопрацювання.

"Прогресивної стороною законопроекту Мірошниченка є те, що в ньому передбачено набагато більш широку автономію навчальних закладів, - каже екс-директор Центру оцінювання якості освіти Лілія Гриневич. - І все ж, на мою думку, наразі необхідно розробити новий закон, обходячи помилки попередніх і аналізуючи потреби сучасної системи освіти. Ні один, ні другий законопроект не відповідають на питання про взаємозв'язок освіти праці ринку і. У них немає також рішень проблем оцінки якості вищої освіти в країні. Незрозуміло, яким чином будуть забезпечені мобільність та індивідуальна траєкторія навчання студентів як важливі складові Болонського процесу. Розумієте, якщо будь-який подібний закон зараз візьмуть, це буде означати, що в найближчі п'ять-десять років до цієї теми вже не повернуться. Тому вже зараз необхідно зібратися і прийняти спільне рішення, враховуючи позицію як ВНЗ, так і роботодавців".

У розробці також третій законопроект - авторства голови Комітету ВР з освіти і науки Володимира Полохала. Проте він на даний момент не завершений і не підписаний.

Що далі

Комітет з освіти і науки Верховної Ради планує скликати громадські слухання. Орієнтовна дата - 16 лютого. На них ряд експертів і ректорів ВНЗ повинні представити свої пропозиції щодо обох існуючих законопроектів. За підсумками слухань комітет буде приймати рішення. Судячи з того, що ряд членів і керівництво комітету не схильні схвалювати "табачницький" проект, є шанс, що на перше читання (з перспективою подальшої переробки) піде проект Мірошниченка, - або буде написаний якийсь новий. У будь-якому випадку підсумкова версія Закону про вищу освіту навряд чи буде схожий на будь-який з двох запропонованих.

Голова Комітету ВР з освіти і науки Володимир Полохало:

Я повністю згоден з вимогами студентів і неодноразово заявляв, що запропонований законопроект "Про вищу освіту" від Табачника не тільки виключає можливість чесного вступу до ВНЗ, але й обмежує право талановитої української молоді, чиї батьки не здатні профінансувати навчання дітей, на отримання безкоштовної освіти.

Наразі цивілізований світ намагається брати на себе тягар у фінансуванні вищої освіти. В Україні все навпаки, зменшуються витрати на освіту, квота держзамовлення скорочується більш ніж на 40%, а на науку в цьому році майже нічого не виділено (0,34% від ВВП, що є рекордно низьким показником у світі).

Ідея скорочення комерційних ВНЗ правильна. Про це говорили і в минулому уряді. Але ліквідовувати ВНЗ потрібно не "арифметично", на підставі кількісних показників, а ліквідовувати штучні структури, які не дають якісної освіти та не враховують потреб економічного та інтелектуального розвитку держави.

Я наполягаю на тому, щоб законопроект "Про вищу освіту", запропонований Табачником, був знятий з розгляду. Замість цього потрібно обговорити це питання за участю студентів та викладачів. Вважаю, що такий базовий закон треба обговорювати у відкритому режимі, а не намагатися, як 12 січня 2011 року, провести його через кулуари комітету без кворуму і за моєї відсутності. Втім, потрібно визнати: жоден законопроект "Про вищу освіту" з нині підготовлених не є досконалим і не адекватний викликам часу.

Оптимальним виходом із ситуації може бути громадське обговорення і професійна експертиза запропонованих проектів, можливо, підготовка нового з урахуванням вимог студентів і викладачів. Ці питання будуть обговорюватися на відкритому засіданні Комітету 16 лютого. У тому числі і законопроект Мірошниченка.
2011-02-03  |  Автор: Віктор Трегубов  |  http://www.glavred.info

Віповідальність за зміст публікації несуть їх автори, думка редакції сайту "Освітній портал" може не співпадати з думкою авторів публікації.

Увага! Ви можете обговорити матеріали цього розділу в форумі
або запропонувати власний матеріал для розміщення на сайті.

Для отримання статей поштою Ви маєте зареєструватись
та налаштувати параметри розсилки в персональному акаунті.

Всі права належать
Освітній портал™ 2003-2019рр.

Дизайн порталу: Стильная Студия