www.osvita.org.ua
Статті з питань освіти // Буде нам наука: Руки у нас є - у дефіциті мізки
Освiтнiй портал™
Головна
Новини освіти та науки
Події освіти та науки
Статті з питань освіти
Архів статей
Довідник ВНЗ України
Дистанційна освіта
Навчальні курси
Освіта за кордоном
Бізнес-освіта, MBA
Абітурієнту
Студенту
Болонський процес
Зовнішнє тестування (ЗНО 2014)
Середня освіта. Підручники
Законодавство
Періодичні видання
Каталог освітніх сайтів
Бібліотека
Реферати, курсові, дипломні
Профорієнтація молоді
Робота освітянам та молоді
Освітній форум
Зробити портал кращим!
Ефективна реклама
Буде нам наука: Руки у нас є - у дефіциті мізки
На думку уряду Миколи Азарова, Україні не вистачає кваліфікованих робочих рук. Щоб їх роздобути, влада оголосила про програму розвитку мережі профтехучилищ. Гарна ідея, але порожня. Руки у нас є - в дефіциті мізки.

Спочатку вересня мені і ще декільком блогерам пощастило в Кабміні зустрітися з прем'єр-міністром Миколою Азаровим. У відносно нудній обстановці півтори години говорили про реформу освіти. Тоді очільник уряду обмовився, що ВНЗ наплодили дуже багато юристів, економістів, маркетологів, а насправді країні потрібні слюсарі, сантехніки, плиточники, комбайнери і т. п. Я тоді дуже обережно запитав Миколу Яновича: "Яким Ви бачите світ через п'ять-сім років, тобто тоді, коли нинішні студенти вийдуть на ринок праці? Які фахівці будуть затребувані і високооплачуваними? Яким потенціалом ми будемо конкурувати на зовнішніх ринках?". Відповідь прийшла через місяць.

"Найбільш популярними професіями, на які сьогодні підвищений попит роботодавців, є слюсарі, токарі, електрогазозварники, водії", - заявив прем'єр, визнав при цьому, що ще є попит на лікарів, інженерів, але тільки з досвідом роботи, а також на спеціалістів з інформаційних технологій. Висновок, який в підсумку зробив Азаров, - економіка вимагає відновлення розваленої радянської системи профтехучилищ. Наша мета - ПТУ.

Не сперечаюся, країні дійсно потрібні робочі руки. Тільки шукати їх прем'єр почав не в тому кутку. В Україні немає дефіциту фахівців робітничої кваліфікації. Запитайте про це кого завгодно - хоч португальців з іспанцями чи італійців з британцями. Там Вам будь-який розповість, скільки у них на будівництвах і фермах трудиться працьовитих українців. Дефіцит мозолястих рук стався у нас зовсім не через розвал системи ПТУ. Вся причина в тому, що каторжна праця в Україні оцінюється у копійки. Один великий власник швейної фабрики поскаржився мені, що не може набрати на підприємство нормальних швачок. Я питаю: "А яка зарплата світить майстриням?". Його відповідь - 1,5 тис. грн. На такі гроші не те що жити, на них і померти важко.

Як висловився мій тезка і майже однофамільник, світило вітчизняної економіки Олександр Пасхавер: "У нас є таке явище, як бідність працюючих, - як правило, це найбільш показова характеристика бідної країни". Низький рівень зарплат і низький рівень продуктивності праці - все це відображення відсталості немодернізованої, монополізованої економіки. Ось де проблема дефіциту робочих рук.
ПТУ нас не врятують. У нинішніх реаліях ПТУ - це чи кузня кадрів для португальського будівельного буму, або черга до українського центру зайнятості.

Коли в кризу зупиняються будівництва і вимикаються верстати, на вулицю в першу чергу викидають робітників. Висококваліфікованих кадрів прагнуть берегти до останнього. Коли криза затихає, першими на роботу повертаються менеджери середньої ланки і вище, вони завжди в дефіциті.

Нещодавно Борис Колесников, віце-прем'єр-міністр і за сумісництвом великий бізнесмен, у неформальній співрозмові розповідав, що в його аграрній компанії висять незатребувані вакансії висококваліфікованих фахівців з платнею до $ 5 тис. На дефіцит доярок він не скаржився. Замість того щоб плодити армію безробітних, уряду варто було б подивитися, в який бік розвиваються ситі економіки.

У глобальному світі трудові ресурси розподіляються так: багаті країни займають нішу високих технологій та виробництва продукції з високою доданою вартістю, бідним ж дістається торгівля сировиною і низькооплачувана примітивна праця робітників і селян. Весь світ сьогодні стурбований ультрасучасними технологіями, які роблять національні економіки конкурентними. Буквально зі шкіри вистрибує, щоб дати новому поколінню освіту, конвертовану в розвинених країнах. Справа доходила до зовсім екзотичних прикладів.

Ще у 1983 році старий знайомий Азарова сінгапурський прем'єр Лі Кван Ю виступив з досить незвичайним телезверненням: "Якщо наші чоловіки - випускники вищих навчальних закладів хочуть, щоб їхні діти досягнули успіху в житті, як і вони, то було б дуже нерозумно з їхнього боку вибирати собі в дружини менш освічених і менш інтелектуально розвинених дружин". Ідея полягала в тому, що освіччене подружжя з більшою ймовірністю забезпечать своїм дітям найкращу вищу освіту. Що, до речі, і сталося. Колись слаборозвинена, бідна, селянська економіка Сінгапуру перетворилася на високотехнологічне суспільство з найвищим рівнем економічної свободи.

Інший приклад - Ізраїль. Буквально на піску, у надзвичайно ворожему оточенні за 60 років було побудовано міцний капіталізм. Ізраїль, звичайно, теж потребує сантехніків і теслярів, але не вони, а вчені вивели цю пустелю у регіональні лідери. "Наука стає основою майбутньої економіки, - пояснив цей прорив на вересневому саміті в Ялті президент країни Шимон Перес. - Інвестиції в кожну людину мають бути більшими. Інвестиції в його освіту".

Концепції змінилися. Наука, високі технології, а не ПТУ, - Локомтив, який виведе країну з глухого кута злиднів. У нас є потенціал. За даними ЮНЕСКО, в Україні один з найвищих показників концентрації вчених на душу населення. Щільніше тільки в США, Канаді, РФ та Австралії. Але українська наука злиденна. Та що там наука - школи, технікуми, ВНЗ теж. Не скрізь ще є комп'ютери, мало де підведено інтернет. Навчальні посібники видаються, як пайок у блокадному Ленінграді, - один на парту. Якщо змінити ставлення до науки, до вищої освіти, то мозковий штурм талановитих українців перетворить всю економіку країни.

Потім Ви, Микола Янович, самі здивуєтеся, скільки у нас з'явиться прекрасних токарів, слюсарів, швачок і комбайнерів, готових за справедливу плату побудувати дороги, мости, будинки, капіталізм. З Португалії повернуться українські бригади мулярів, з Англії приїдуть маляри, з Чехії - програмісти, з РФ - всі. Якщо не вистачить робочих рук, наймемо їх у країнах з високорозвиненою системою ПТУ.

За матеріалами журналу "Корреспондент", № 41 (21 жовтня), 2011 р.
2011-11-01  |  Автор: Олександр Пасховер

Віповідальність за зміст публікації несуть їх автори, думка редакції сайту "Освітній портал" може не співпадати з думкою авторів публікації.

Увага! Ви можете обговорити матеріали цього розділу в форумі
або запропонувати власний матеріал для розміщення на сайті.

Для отримання статей поштою Ви маєте зареєструватись
та налаштувати параметри розсилки в персональному акаунті.

Всі права належать
Освітній портал™ 2003-2017рр.

Дизайн порталу: Стильная Студия