Чи можна жити у світі і бути вільним від нього? Вища освіта та Болонський процес в Україні: за і проти

Мене особисто Болонський процес практично не зачепив. Та він, можна сказати, нікого із українських студентів практично не зачепив. За винятком тих студентів, які навчаються чи навчались за кордоном, у ВНЗ, які входять до системи освіти за Болонським процесом!

Те, з чим ми, студенти, стикались і зараз стикаємось, на мою думку, - це просто жалюгідна спроба бальної оцінки знань, яка ні фізично, ні морально не може лягти на нашу радянську систему освіти!

Такий висновок я зробив з власного досвіду. Якось нам читали один предмет (не важливо, який), "добровільно-примусово" відбувалось це за так званим Болонським процесом (на той час це були тільки спроби нововведень, і бальна оцінка була за вибором викладача). Нам поставили такі умови: для того, щоб ми були допущені до заліку, нам необхідно було набрати 60 балів, для того, щоб залік поставили "автоматом" - 90-100 балів. Наближається сесія, з усього потоку (десь 60-65 студентів), до заліку не допускають нікого. Нижню межу знижують до 40 балів, але знову ніхто не проходить, межу опускають до 30 балів, і тільки тоді деякі студенти, що здали всі практичні роботи, допускаються до заліку! Може скластись враження, що ми, студенти, не виконували поставлених завдань, але насправді це було пов'язано із нерозумінням системи оцінювання самим викладачем, і браком практичних занять (фізично неможливо за малої кількості практичних годин здати таку кількість практичних!). Це, можна сказати, є першими двома мінусами так званого "українсько-болонського процесу".

Також, ті вищі навчальні заклади, які працюють за Болонським процесом, мають величезні бібліотеки, де досить легко знайти літературу як давню, так і сучасну. В наших бібліотеках, як правило, література застаріла, а на користування сучасною, якої і так мало, привілеї мають викладачі!

Дехто може сказати, що є вихід - ІНТЕРНЕТ! Я можу посперечатись із тим, хто так думає! Незважаючи на те, що на вулиці ХХІ століття - інформаційний вік, надзвичайно багато студентів не те, щоб в Інтернеті "блукати" в пошуках інформації, мишку не вміють тримати. Це пояснюється декількома причинами:

1. студент не має таких фінансових можливостей;
2. йому може бути це просто не потрібно ("я крутой, патаму шо мой папа крутой, и ваще, я паехал на дискатеку"). Таких, на жаль, багато - 70-75% сучасних студентів;
3. через неспроможність зрозуміти інформатизацію сучасного світу.

А взагалі, в сучасному українському розумінні Болонський процес надзвичайно відрізняється від того, яким він є насправді. У нас, якщо оцінюють за 100-бальною системою чи системою букв (А,В,С і т.д.) - це вже БОЛОНСЬКИЙ ПРОЦЕС.

Болонський процес, наскільки мені відомо, передбачає:

• узгодження програм всіх ВНЗ, які беруть участь у цьому процесі, тобто студент може спокійно перейти вчитись до іншого ВНЗ (в межах Болонського процесу), якщо цього вимагають обставини, і продовжити навчання там;
• у цих ВНЗ немає чітко регламентованої кількості років навчання, як у нас, кожен студент має право навчатись так, як йому дозволяє його фінансовий стан(!);
• у цих ВНЗ звання магістра прирівнюється до вченого ступеня, і наступним після магістра званням є доктор (у нас таких "докторів" - кожен другий викладач);
• студент за весь період навчання вивчає перелік обов'язкових предметів, та має право обирати додаткові, у нас же це відбувається "добровільно-примусово";
• більшість практичних робіт здаються у вигляді тестів та есе, у нас же - навпаки (і тому бракує часу);
• Тощо.

Чесно кажучи, всі студенти залюбки здавали б тести чи заздалегідь підготовані есе, тобто те, що особливо не змушує думати. Але це ж призводить до деградації студентів - вони припиняють думати, а на тестах можна і випадково вгадати, якщо ти "фартовий". Наша ж освіта навчає ДУМАТИ, робити висновки!!!

Я вважаю, що Болонський процес - це не Українська справа!

А взагалі-то, моя особиста думка з приводу Болонського процесу така: колись зібралось керівництво деяких "не зовсім" успішних європейських ВНЗ, які вигадали все це для того, щоб підвищити свій статус і нав'язати свою думку іншим.

Вся ця система мені чимось нагадує нашу українську схему Київського національного торгово-економічного університету (КНТЕУ), випускників Чернівецького філіалу якого, все більше і більше роботодавців просять не турбувати з приводу працевлаштування.

Хтось може сказати, що я неправий з приводу Болонського процесу, що це добре, що це тільки найуспішніші ВНЗ. Знову не згоден. Для прикладу візьмемо Кембридж, Оксфорд, Сорбону чи Болонью, які є одними із найпрестижніших та найвідоміших у всьому світі - вони до Болонського процесу ніякого відношення не мають!!! Вони працюють на власне ім'я.

Тому я проти всіляких процесів і вважаю, що кожен ВНЗ повинен бути єдиним і неповторним! Таким, якими поки що є деякі наші університети! Але з кожним роком все більше і більше нововведень (які мають на меті зробити ВНЗ схожим на когось) тільки погіршують їх авторитет!!!

Псевдонім Псевдонімович,
джерело: "ХайВей"

Попередня сторінка розділу: Статті