Болонському бути в Україні чи не бути?

Стрижнем Болонської системи є "Європейський стандарт вищої школи", який дисциплінує студентів і активізує творчі пошуки викладачів. В умовах Болонської системи проведення навчального процесу підрозділам ВНЗ, деканату, навчального відділу і завідувачам кафедр надаються широкі можливості його трансформації, зокрема протягом навчального року можливо вносити зміни в робочі навчальні плани щодо скорочення чи збільшення обсягу аудиторних годин і введення нових дисциплін, якщо це диктується окремими змінами в суспільстві або нагальними потребами вивчення певних проблемних питань (наприклад, обліку, аналізу і контролю господарських операцій по реприватизації основних засобів і оприбуткуванню їх у державну власність або проведення повторного аукціону і розрахунків з попередніми власниками).

Викладачі отримують більшу самостійність в моделюванні навчального процесу, що в свою чергу зобов'язує їх до постійного самоконтролю, пошуку нових підходів, наукових винаходів і розробок для їх практичного застосування випускниками інституту в фінансово-господарських діяльності підприємств, незалежно від їх організаційно-правової форми та галузевих відмінностей. Викладачам дозволяється вносити пропозиції для розгляду на кафедрі щодо дострокової атестації студентів.

Аналізуючи оцінки поточного і підсумкового контролю знань студентів в умовах впровадження кредитно-модульної системи в навчальний процес, можна зробити висновок: до 60% студентів, враховуючи їх зацікавленість у соціально орієнтованій системі навчання, спрямованій на розширення прав студента і справедливу оцінку їх добросовісного і дисциплінованого ставлення до навчання, безболісно можуть бути звільнені від складання іспитів і диференційованих заліків на сесії, проводячи підсумковий контроль їх знань у процесі навчання або занять, або після занять, за узгодженням з завідувачем кафедри. Дострокове складання іспитів або диференційованих заліків має бути прозорим і, як правило, комісійним (два викладачі) за рішенням завідувача кафедри.

Що ми маємо від дострокового складання іспиту чи заліку? Немало. Це зацікавленість студента в самовизначенні, в справедливості оцінки його добросовісного і старанного ставлення до навчання, підтримці педагогічним колективом і керівництвом ВНЗ дисциплінованих студентів, не допускаючи зрівнялівки під час складання іспитів чи диференційованих заліків, коли кращі студенти нічим не відрізняються від недисциплінованих і відповідно відстаючих студентів.

Підвищення успішності в цілому по групі за рахунок активності відстаючих, зменшення прогулів, запізнень та зменшення таких явищ як солідарність у прогулах, підтримуюча солідарність відстаючих студентів, не виконання самостійних та індивідуальних завдань, а то й просто негативної поведінки в аудиторії і поза нею.

Використовуючи прогресивні методи поліпшення навчального процесу, необхідно приймати персоніфіковані рішення на рівні кафедри, деканату, з наступним розглядом на ректораті ВНЗ, а стосовно окремих проблем - на вченій раді ВНЗ. Наприклад, зменшення аудиторних занять, як стимул для студентів, одночасним збільшенням індивідуальних форм навчання для невстигаючих студентів в неаудиторний час або у вихідні дні.

Демократизм Болонської системи організації навчального процесу дає великі можливості персоніфікованого підходу ло трансформації методики навчання, прагнучи досягти високої якості навчання, в результаті якого кожен студент - випускник володітиме необхідним мінімум фахових знань, загальноосвітніх знань і знань однієї-двох іноземних мов, тобто тим мінімумом, який би дозволив йому вільно виконувати свої функціональні обов'язки на посадах, що відповідають одержаному фаху.

Стандартом кредитно-модульної системи навчального процесу і рейтингової системи поточного і підсумкового контролю знань студентів, започаткованими Болонською конвенцією у групі європейських університетів, не ставиться питання впровадження єдиного підходу до всіх ВНЗ, а надається право в кожному випадку кожному ВНЗ застосовувати різний підхід в регламентації поточного і підсумкового контролю.

Стандарт передбачає відхід від традиційної шкільної системи навчального процесу у ВНЗ та спрямованість на соціально орієнтовану систему, на розширення прав студента і на оперативні зміни та коректування навчальних планів, методів викладення навчального матеріалу, а також подолання елементів суб'єктивізму при оцінюванні знань, що забезпечується складанням контрольних завдань, рефератів, тестів, екзаменаційних білетів і питань для заліків у письмовій формі із застосуванням 100-бальної шкали оцінювання.

В Положенні, розробленому Київським національним економічним університетом, завдання, що підлягають поточному контролю, оцінюються у діапазоні від 0 до 60 балів. Обидві складові підсумкової оцінки знань не мають самостійного значення і лише в сукупності забезпечують комплексну діагностику знань студентів. В нашому Міжгалузевому інституті управління проректор з навчальної роботи професор Молдаван В.В. пропонує змінити підхід, впроваджений в КНЕУ, і застосувати власний розподіл, при якому пропонується завдання поточного контролю оцінювати від 0 до 60-70 балів, а завдання підсумкового контролю - від 0 до 30-40 балів. Якщо детально провести аналіз етапів за елементами оцінки поточного контролю, то для студентів, починаючи з 1 і до 5 курсу поточний контроль дає можливість об ' єктивної оцінки знань студентів і на підсумковий контроль з урахуванням оцінки поточного контролю, достатньо відвести 30, максимум 40 балів. Пропозиція проф. Молдавана В.В. виправдана і повинна бути взята на озброєння кафедрами інституту для запровадження при розробці методичних рекомендацій з приводу переходу на кредитно-модульну систему по кожній дисципліні автономно.

На нашу думку, при розробці методичних рекомендацій впровадження Болонської системи щодо фахових дисциплін, наприклад, спеціальності 7.050.106 "Облік і аудит", таких як теорія бухгалтерського обліку, фінанси, економічний аналіз, основи аудиту, а також фінансовий облік - 1, фінансовий облік - 2, необхідно встановити межу оцінювання завдань для підсумкового контролю до 40 балів, тоді як для інших дисциплін можна застосовувати іншу структуру навчального процесу і відповідно іншу оцінку знань студентів в балах.

Таким чином Болонському кредитно-модульному процесу навчання в Україні бути.

Необхідно експериментально впровадити рекомендований Болонською конвенцією навчальний процес у всіх групах, хоча б з основних дисциплін, однак не менше 3-4 дисциплін на кафедрі з 1 вересня 2006 року. На кафедрі "Облік і аудит" у ІІ семестрі 2005-2006 навчального року експеримент буде розширено додатковим охопленням 3 дисциплін, а з 2006-2007 - всіх дисциплін, що викладаються педагогами кафедри, тобто буде повністю впроваджена Болонська система.

В процесі експерименту у ІІ семестрі 2005-2006 навчального року будуть розроблені опорні конспекти з усіх дисциплін і лекції будуть проводитися тільки з теоретичних аспектів дисципліни і вузлових тем фінансово-господарської діяльності підприємств різних організаційно-правових форм і різних галузей господарювання.

Другорядні теми будуть вивчатися студентами самостійно за опорними конспектами згідно з графіком, розробленим викладачем, з подальшим розглядом цих тем на семінарських, практичних заняттях і з відстаючими студентами - під час індивідуальних занять.

Буде практикуватися дострокове складання іспитів і заліків (комісійно) за узгодженням з завідувачем кафедри. Пропонується студентів, які отримали оцінку під час поточного контролю 60 і більше балів, пропонується звільняти від здачі чи заліку з даної дисципліни за рішенням кафедри.

Література:

1. Степко М.Ф., Болюбаш Я.Я. та ін. Модернізація вищої освіти і Болонський процес // Творче об'єднання "Освіта". 2004 р., - 25 серпня
2. Швець В.Т., Шатковська Л.С. Стандартизація бухгалтерської освіти в Україні. Організація та методика здійснення. // Облік і фінанси АПК №1., 2004 р. Національний науковий центр "Інститут аграрної економіки".
3. Яблонський В. Українська вища школа і Болонські стандарти // "Освіта" 2004 р. №34 (318), 9 вересня

Юрій Осадчий, д.е.н.,
професор Міжгалузевого інституту
управління МОН України,
джерело: Академія наук вищої освіти України

Попередня сторінка розділу: Статті