реєстрація

Зверніть увагу!

Дистанційна освіта, або Як стати розумним, живучи за власним розкладом

Ах, студент...

Студента не можна навмання назвати істотою ледачою. Якщо вже бути справедливим, суть видимого неробства практично будь-якого студента полягає в небажанні організовувати себе й невмінні правильно розставляти пріоритети. Якби в добі було 48 годин, якби можна було не спати тижнями й нормально при цьому функціонувати, якби лекції скасували, а семінари б проводили на кухні за чашкою чаю в дружелюбній домашній обстановці...Тоді б, не лінуючись, не скаржачись, чесно й зі справжньою старанністю майже кожний студент прийнялася б за ...

Навчання дистанційне...

…або те, про що ми багато чули, але мало знаємо. Отже, готуйтеся дивуватися! Середня оцінка світових освітніх систем показує, що дистанційна освіта обходиться на 50% дешевше традиційних форм навчання. Аналіз діяльності центрів дистанційного навчання виявив, що витрати на підготовку фахівця за допомогою Інтернет-навчання становлять приблизно 60% витрат на підготовку фахівців денної форми навчання. Вражає? Наприкінці 1997 р. в 107 країнах світу діяло близько 1000 навчальних закладів, що мають дистанційну форму навчання. Кількість тих, хто одержав вищу освіту, використовуючи таку форму навчання, в 1997 р. становило близько 50 млн осіб, в 2006 р. - уже 96, 5 млн, а за прогнозами фахівців в 2023 р. кількість таких щасливчиків досягне 120 млн осіб.

Для кого призначена дистанційна освіта

Для тих хто, хоче, але не може, може, але не все, і бажає ще більше. Інакше кажучи, для: талановитих індивідів, що прагнуть отримати додаткові знання або одержати другу освіту, але не мають при цьому особливого бажання протирати штани за партами вузів; осіб, що бажають одержати освіту в закордонних освітніх установах (теоретично Ви можете вчитися навіть в Оксфорді, сидячи за комп'ютером із чашкою кави); осіб всіх віків, що проживають у віддалених і малоосвоєних регіонах України (крім, звичайно, тих, хто комп'ютера в очі не бачив); осіб, що бажають виконати спеціальні освітні програми, що складаються з курсів, які пропонуються різними навчальними закладами; фахівців, що вже мають освіту і бажаючих одержати плюс до всього другу, третю тощо із благою метою підвищення по службі; безробітних і біженців, зареєстрованих у муніципальних центрах зайнятості (як другий шанс і надії на можливість знайти своє місце в житті).

Кому не підходить дистанційна форма навчання?

По-перше, страшенним ледарям та іншим неблагонадійним особам. По-друге, особам, не спроможним оплатити відповідну послугу (вартість дистанційного навчання у вузі звичайно не перевищує 50-60% повної вартості навчання на стаціонарі). По-третє, тих, що бажає одержати професії лікаря, лаборанта, медсестри, мікробіолога, фізика-ядерника, перукаря тощо. Мова йде про професії, навчання яким припускає проведення лабораторних занять і одержання практичних навичок, що за допомогою Інтернету поки, на жаль, неможливо. Я особисто сподіваюся не дожити до того часу, коли професію, скажімо, хірурга, можна буде одержати дистанційно, вже дуже ненадійним представляється мені подібний хірург.

Думка фахівців

Віктор Садовничий, ректор відомого в усьому світі МГУ, трохи скептично ставиться до широкого поширення дистанційної освіти: "У такому величезному позитивному явищі, як Інтернет, є й проблеми: недостача прямого спілкування, роль учителя зведена до нуля. А лабораторії, практики - як "природникам" обійтися без них? Хімікові, наприклад, щоб одержати гідний диплом, потрібно два роки простояти за столиком з колбами, фізикові теж не обійтися без дослідів. Інша справа - додаткове навчання, можливо, і з видачею диплома. Скажімо, економістові при базовій освіті легко дистанційно вивчити ази аудита або страхової справи". Чесно кажучи, складно не погодитися з подібною думкою... За словами західних фахівців, давно й добре знайомих з Інтернет-освітою, головні позитивні моменти дистанційної освіти полягають у тому, що студент приступає до процесу навчання за власною ініціативою, тобто свідомо, проходить навчання у відповідності зі своїм особистим планом розвитку й одержує в результаті диплом, що дозволяє йому влаштуватися на пристойну роботу. Свідомість і практичність - сполучення все-таки непогане, а тому я схильна довіряти й західним професорам. Вам же раджу не розриватися між двома думками й сміло шукати свою золоту середину в дистанційному навчанні.

Дистанційна освіта в Україні

В 1996 р. Міжнародний науково-навчальний центр інформаційних технологій і систем провів аналіз ситуації в Україні, що показав, що потенційні користувачі Інтернету у своїй більшості: мали у своєму розпорядженні тільки електронну пошту, причому були недостатньо знайомі з усіма її можливостями; мали досить обмежений досвід використання Інтернету; не мали знання англійської мови й не мали засобів для оплати аналогічних дистанційних курсів, що надавалися закордонними установами.

Зараз ситуація значно змінилася, і одержати дистанційну освіту стало простіше й дешевше. Комп'ютер - уже не предмет розкоші, а інструмент, необхідність у якому усе більше відчувають громадяни України. Подібну послугу надають практично всі державні й недержавні вузи країни. Для того щоб стати студентом дистанційної форми навчання, досить зайти на сайт вузу, заповнити анкети, оплатити навчання й визначитися з розкладом. Дистанційна освіта - просто мрія для тих, хто не бажає "прогинатися під мінливий світ", жити за чужими розкладами і принципами. Радійте, адже Ви дочекалися того, що світ все-таки сам прогнувся під Вас!

Переклад статті Ірини Жигалюк
"Дистанционное образование, или
Как стать умным, живя по собственному расписанию",
Careerguide

Попередня сторінка розділу: Інформаційні статті щодо ДО

Увага! Ви можете обговорити матеріали цього розділу в форумі
або запропонувати власний матеріал для розміщення на сайті.