реєстрація

Зверніть увагу!

Дистанційне навчання - від теорії до практики, актуальний мережевий семінар

Інформатизація освіти в Україні - один з найважливіших механізмів, що зачіпає основні напрямки модернізації освітньої системи. Сучасні інформаційні технології відкривають нові перспективи для підвищення ефективності освітнього процесу. Змінюється сама парадигма освіти. Велика роль надається методам активного пізнання, самоосвіті, дистанційним освітнім програмам.

ДН - засноване на сучасних інформаційних і комунікаційних технологіях навчання й підвищення кваліфікації.

Дистанційні технології навчання можна розглядати як природний етап еволюції традиційної системи освіти від дошки з крейдою до електронної дошки й комп'ютерних навчальних систем, від книжкової бібліотеки до електронної, від звичайної аудиторії до віртуальної аудиторії.

Ефективність дистанційного навчання заснована на тому, що ті, кого навчають, самі почувають необхідність подальшого навчання, а не піддаються тиску з боку. Вони мають можливість роботи з навчальними матеріалами в такому режимі й обсязі, який підходить безпосередньо їм. Ефект у значній мірі залежить від того, наскільки регулярно займається той, хто навчається. Послідовне виконання контрольно-діагностичних завдань і випускної роботи, а також підтримка у всіх питаннях з боку викладача-координатора забезпечує планомірне засвоєння знань.

Аналіз впровадження дистанційного навчання показує, що до реального контингенту потенційних студентів можна віднести тих, хто часто перебуває у відрядженнях, військовослужбовців, територіально віддалених слухачів, жінок, що перебувають у декретній відпустці, людей з фізичними вадами, тих, хто поєднує навчання й роботу, співробітників, що підвищують свою кваліфікацію тощо. Й незважаючи на те, що дистанційне навчання передбачає одержання також і базової середньої освіти, цей напрямок не одержав активного впровадження в освітній процес шкіл, коледжів та інших середньо-спеціальних установ освіти.

Не кожному вдається відучитися п'ять років у стінах вузу, але сучасні технології можуть дати другий шанс. Дистанційна освіта - навчання на відстані - стала справжньою новацією 21 століття. Віртуальний курс лекцій дозволяє скоротити або розтягти час навчання за своїм розсудом. Серед плюсів такого навчання називається можливість займатися в будь-якому місці, де є комп'ютер, матеріал суворо дозований по тижнях і збігається з усіма вимогами, які пред'являються до студентів будь-якого вузу, крім того, у студента є можливість виконувати завдання в зручний для нього час. Процес виконання завдань залишається за кадром. Теоретично їх може зробити хтось інший. Для здачі сесії прийдеться повторити подвиг Ломоносова - приїхати з рідної глибинки. Дистанційне навчання дешевше стаціонарного, але за рахунок купівлі комп'ютера й плати за Інтернет помітно дорожчає.

На першому курсі дистанційного навчання багато студентів страждають від нестачі контролю з боку деканату. Головна складність - змусити себе вчитися. Ще одна проблема - відсутність особистого спілкування з викладачем. Питання електронною поштою нагадують запити в довідкову службу, а семінари - інтернет-форуми.

Для одних нова система навчання - єдиний доступний спосіб одержати вищу освіту, інші - нізащо не проміняли б традиційне навчання на дистанційне, оскільки сприймають університет не тільки як місце навчання, але й можливість особистого спілкування зі студентами, і з викладачами.

Ефективність дистанційного навчання для випускників і студентів полягає і в тому, що можливість навчатися дистанційно не обмежує можливості навчатися й удосконалюватися в професійній діяльності під час роботи на підприємстві. Цей рівень освіти студенти вважають цілком достатнім і можливим для здійснення своїх життєвих планів. Багато хто з них вважає, що отримані знання відповідають успішній роботі.

Найбільш важливими компонентами дистанційного навчання є: створення практичних ситуацій під час навчального процесу, можливість проявити себе, самореалізуватися, чіткість організації навчального процесу, індивідуального підходу. Найменш важливими: участь у науково-дослідній роботі, можливість "показати себе".

У процесі дистанційного навчання студенти найчастіше використовують навчальний матеріал на паперових носіях і в електронному вигляді.

Вміння працювати в навчальному сервері допоможуть студентам вирішувати проблеми з навчальним матеріалом і консультуванням на відстані у вільний час. Оцінюючи успіх у майбутній професійній діяльності, студенти, що не мали досвіду роботи, оцінюють свої шанси трохи вище, ніж ті, хто працює в даний момент. Навчальний сервер більшість студентів використовують нечасто, але є ті, хто використовує його щодня. Найбільш активні у відвідуванні навчального сервера студенти старших курсів.

Більшість студентів надають перевагу таким формам контролю: контрольно-атестаційні роботи, реферати, вирішення практичних завдань, оцінка рівня знань у процесі особистого інтерв'ю з викладачем, самооцінка. Більшості студентів дистанційної технології навчання, незалежно від курсу, навчання дається легко й позитивно на них впливає. Так, більше половини студентів відзначили, що за час навчання вони опанували вміння самостійної роботи, підвищили свій рівень знань і отримали впевненість у своїх силах і планах на майбутнє. Можна зробити висновок, що студенти доброзичливо ставляться до дистанційного навчання.

Розповідаючи про особливості дистанційних технологій навчання, можна відзначити, що даний вид навчання підходить не для всіх. Система підготовки в українських школах не зорієнтована на формування самостійності в учнів, а іноді людині дана технологія просто не підходить.

Основна мета дистанційного навчання - дозволити вчитися всім бажаючим, у кого є прагнення одержати професію. Інтерес до даної технології навчання опитані бачать не тільки в бажанні одержати освіту, але й у тому, що інформаційні технології впроваджуються в наше повсякденне життя.

Потенціал дистанційних технологій оцінюється високо. Однак до можливої заміни традиційних технологій дистанційними поки що ставляться обережно. Часто висловлюється думка про те, що будь-якій людині необхідно надавати альтернативу й свободу вибору освітніх технологій. Але є переконання, що за дистанційними технологіями - майбутнє. Студенти, що навчаються дистанційно, більш адаптовані до зовнішніх умов, вони більш самостійні, товариські й комунікабельні, не бояться приймати важливі рішення, а виходить, у сучасному світі бізнесу їм буде легше.

Сьогодні випускники, що навчалися дистанційно, звичайно вище оцінюють престиж отриманої професії. Вони, як і багато хто, зазнають труднощів, але бувають найбільш успішними й краще адаптованими в професійній сфері. Оцінка задоволенням місцем у колективі й стосунками з керівництвом у випускників дистанційної технології трохи вища, ніж у випускників традиційного навчання.

Сьогодні дистанційні технології навчання вже зайняли одне із провідних місць у середній професійній освіті. Зацікавленість в одержанні спеціальності дистанційно зростає, а якісні характеристики фахівців відрізняються тільки позитивними моментами: упевненістю у власних силах, легкою адаптацією в колективі, умінням самоосвічуватися. Всебічний аналіз дистанційного навчання підтвердив гіпотезу якісної підготовки фахівців середньої ланки.

Змішане навчання

Як свідчать практика й ряд досліджень, тенденція навчання чітко розвивається в напрямку змішаного навчання. Під змішаним навчанням (blended learning) прийнято розуміти об'єднання формальних засобів навчання - роботи в аудиторіях, вивчення теоретичного матеріалу - з неформальними, наприклад, обговоренням за допомогою електронної пошти й інтернет-конференцій. Змішана форма навчання органічно з'єднує в собі як денні, так і дистанційні форми навчання.

Навчання в дистанційній і змішаній формі. У чому різниця?

Дистанційне навчання здійснюється тільки за допомогою Інтернет: одержання навчальних матеріалів і завдань, і всі інші питання, пов'язані з комунікацією, проходять тільки заочно. Проміжна й підсумкова атестація здійснюється також за допомогою пересилання й перевірки матеріалів.

Змішане навчання складається із трьох етапів: дистанційне вивчення теоретичного матеріалу, освоєння практичних аспектів у формі денних занять, остання фаза - здача іспиту або виконання випускної роботи.

ДН забезпечує можливість навчатися тоді, коли Вам це зручно й у тому темпі, що Ви обираєте самі в рамках установлених строків проведення курсів. При цьому не потрібно витрачати час на дорогу. ДН в сучасному світі здійснюється за допомогою таких технологій, як Інтернет, e-mail, телефонний і факсимільний зв'язок, відеоконференції, можливе також традиційне пересилання навчальних матеріалів поштою (друкованих, аудіо-, відео- й електронних навчальних матеріалів).

Але існують і негативні сторони дистанційного навчання:

  • відсутність очного спілкування вчителя й учня, а виходить, немає індивідуального підходу в навчанні й вихованні;
  • студенти не завжди самодисципліновані, свідомі і самостійні, як необхідно при дистанційному навчанні;
  • для постійного доступу до джерел інформації потрібна гарна технічна оснащеність;
  • нестача практичних занять і відсутність постійного контролю.

Слід зазначити також низьку теоретичну проробку проблеми дистанційного навчання. Це проявляється, насамперед, у відсутності чітко виражених цілей навчання й необхідних початкових вимог до студента, для роботи в цій системі, слабкому рівні системи контролю його знань, відсутності вимог до змісту дистанційних курсів і учбово-методичному забезпеченні, захисту авторських прав розробників навчальних матеріалів, сертифікації інститутів дистанційної освіти тощо. І, крім того, не по всіх спеціальностях можна проводити підготовку фахівців за допомогою дистанційних курсів.

Якщо говорити про змішане навчання, то безліч проблем зникають самі по собі.

Змішана модель навчання - це модель використання розподілених інформаційно-освітніх ресурсів в стаціонарному навчанні із застосуванням елементів асинхронного й синхронного ДН. Практикується як елемент стаціонарного навчання при проведенні аудиторних занять і в самостійній роботі студентів. Тобто змішане навчання успадковує переваги дистанційного навчання й виключає його недоліки.

Цілі навчання при змішаній формі залишаються попередніми, змінюються засоби й методи їх досягнення. Система контролю знань одержує нові можливості: використання контролюючих систем у поєднанні із традиційними методами.

Змішане навчання використовує найрізноманітніші методи, як традиційні, так і інтерактивні: лекційні лабораторні, комп'ютерні презентації, комп'ютерне навчання й навчання через Інтернет. Ці методи використовуються як окремо, так і в поєднанні один з одним.

Видавництва електронної продукції випускають різні види мультимедійних продуктів: електронні підручники, довідники, контролюючі програми, енциклопедії тощо. Ці програмні продукти можуть бути гарною допомогою у викладанні, але часто не підходять у якості доповнення до створеної програми з предмету й вимагають коригування. Тому розроблені самим викладачем електронні навчальні посібники більш корисні й цікаві у використанні. Найважливішими факторами, що забезпечують ефективність застосування ЕСН, розроблених викладачем, стають їхня висока доступність, простота (виключається необхідність придбання, установки й супроводу ПО, знижуються вимоги до комп'ютерних ресурсів) і можливість колективної роботи з учнями.

І звичайно, змішане навчання можна використовувати при підготовці будь-яких фахівців без винятку.

Отже, зробимо порівняльну характеристику дистанційного й змішаного навчання:

Дистанційне навчання:

  1. однобічне спілкування;
  2. учень пасивний, не діє, він є стороннім спостерігачем;
  3. структура курсу схована від учня;
  4. учень сам по собі;
  5. текст лекцій написаний сухо й безособово;
  6. учень майже не застосовує знання й уміння;
  7. завдання даються тільки наприкінці глави;
  8. текст поділений на глави й великі розділи;
  9. контрольних завдань не передбачено;
  10. учень не може одержати відгук про свої успіхи.

Змішане навчання

  1. двостороннє спілкування;
  2. учень активний, діяльний, залучений у навчальний процес;
  3. учень знайомий зі структурою курсу;
  4. учень перебуває під керівництвом;
  5. текст навчального посібника написаний у дружній і підбадьорливій формі;
  6. учень застосовує набуті знання й навички;
  7. завдання й вправи розміщенні по всьому тексту;
  8. текст поділений на невеликі розділи;
  9. передбачені контрольні завдання;
  10. учень одержує відгуки про свої успіхи.

Очевидно, що, впроваджуючи в навчальний процес сучасні методи навчання, можна значно підвищити його якість, зробити навчальний процес більш гнучким, стимулювати студентів до самостійної роботи.

Змішане навчання допускає збереження загальних принципів побудови традиційного навчального процесу. Ідея застосування елементів асинхронного й синхронного ДН при змішаному навчанні полягає в тому, що певну частину навчальних дисциплін (або дисципліни) студенти (слухачі) освоюють у традиційних формах навчання (стаціонарній або заочній тощо), а іншу частину дисциплін (або дисципліни) - за технологіями мережевого навчання. Співвідношення частин визначається готовністю освітньої установи в цілому до подібної побудови навчального процесу, а також бажанням і технічними можливостями студентів (слухачів). Такий підхід зветься "гнучке навчання" (flexible learning).

Заочне й дистанційне навчання

Вважається, що дистанційне навчання (ДН) через Інтернет у сутності являє собою логічне продовження досвіду заочного навчання, але вже на якісно іншому, більш високому рівні. Та практика показала: єдине, що поєднує традиційне заочне навчання й класичну форму дистанційного навчання на основі Інтернет-технологій - це відсутність очного спілкування між викладачами й студентами.

Завдяки широким можливостям комунікації викладача зі студентами й студентів між собою, дистанційне навчання виявилося ефективним не тільки для заочної освіти. Воно вже завоювало своє місце серед викладання різних дисциплін на денних і заочних відділеннях вузів. Популярною стала методика так званого розподіленого навчання, що поєднає традиційні методи спілкування викладача й студентів на лекціях і семінарах в аудиторії, а також синхронні (одночасні) і асинхронні (із затримкою в часі) контакти через Інтернет.

Основою учбово-пізнавальної діяльності є психологічні процеси особистості.

Тому в ході дистанційного навчання їх необхідно дотримуватися, враховуючи при цьому специфіку дистанційного навчання, що кардинально підвищує інтерактивність освітнього процесу. Але, як і будь-яка нова форма навчання, дистанційна, теж вимагає створення психологічної бази, без якої не можна говорити про якість навчального процесу.

Впровадження елементів дистанційного навчання показало важливість розробок курсів ДН, з урахуванням ряду психологічних принципів, які впливають на якість дистанційного навчання.

Електронні версії підручників, що стали основою для створення дистанційних курсів, як і традиційні підручники, не вирішують проблеми самостійної діяльності студентів в одержанні знань. Ці програмні продукти тільки створюють так зване віртуальне навчальне середовище, в якому і проходить дистанційне навчання. Але тут уже виникають такі психологічні проблеми, як відсутність досвіду самостійної роботи (насамперед, для студентів першого курсу), недостатня вольова саморегуляція, вплив групових установок тощо.

Тому розроблювачам курсів варто звернути особливу увагу (на початковому етапі курсу) на необхідність детального планування навчальної діяльності, її організації, чіткої постановки цілей і завдань навчання. Студенти повинні розуміти призначення запропонованих курсів. Від змісту матеріалу, що визначає структуру й рівень їхніх пізнавальних інтересів (загальних або спеціальних) значною мірою залежить ефективність навчального процесу студентів.

Пізнавальні процеси студентів безпосередньо впливають на засвоєння навчального матеріалу. Звідси випливає, що розробляючи учбово-методичні матеріали для дистанційного навчання, необхідно брати до уваги психологічні закономірності сприйняття, пам'яті, мислення, уваги, а також вікові особливості студентів. Врахування цих особливостей сприяє підвищенню рівня сприйняття інформації й засвоєння навчального матеріалу тими, хто вчиться в системі дистанційного освіти.

Другий атрибут психологічного комфорту в процесі навчання досягається зворотним зв'язком між студентом і викладачем у системі дистанційного навчання. Суть зворотного зв'язку полягає в тому, що в міжособистісному спілкуванні процес обміну інформацією начебто подвоюється. І тепер, з'являється нова психологічна перешкода на шляху адекватної передачі інформації між партнерами цього спілкування - комунікативний бар'єр. Якщо такий бар'єр виникає, то інформація спотворюється або змінюється її зміст і тоді комунікативний бар'єр може перерости й у бар'єр відносин. А це вже феномен сугубо психологічний, коли почуття недовіри й ворожості поширюється й на пропоновану їм інформацію.

Таким чином, особистісні характеристики викладачів у системі ДН мають важливе значення для забезпечення відповідного, психологічного комфорту тим, хто вчиться. Але яким би чином не був організований зворотний зв'язок, дуже важливо забезпечити його регулярність відповідно до графіка, щоб учні мали поняття про систему вивчення курсу.

Одним з важливих аспектів навчання є мотивація. Мотивацію поділяють на зовнішню й внутрішню. І тоді, в окремих випадках, комунікативний бар'єр виступає захистом від психологічного впливу іншої людини, що виникає в процесі обміну інформацією між учасниками спілкування. Отже, необхідно враховувати те, що будь-яка інформація, що надходить до реципієнта, впливає на його поводження, мислення, установку. А так як, самостійна робота в системі ДН є основним елементом навчальної діяльності, то необхідно акцентувати увагу на розвиток здібностей студента самостійно працювати з інформацією.

Визначальними мотивами самостійної діяльності можуть виступати учбово-пізнавальні й професійні мотиви, а стимулами можуть бути інтереси, відповідальність, страх відрахування тощо. Різні по змісту мотиви по-різному впливають на якість навчальної діяльності. Інший показник мотивації до електронного навчання - зручність, яку воно пропонує (наприклад, можливість пройти курс навчання практично в будь-який момент і практично в будь-якому місці). Це значно легше, ніж намагатися включити процес навчання в щільний графік зайнятості.

Дистанційні курси пропонують студентові елементи керування, які неможливо реалізувати при підготовці у звичайному режимі (аудиторні заняття).

Електронне навчання дає право проходити весь курс у власному темпі. Це дозволяє уникати пропусків у процесі вивчення, у випадках, якщо студент повинен відірватися від курсу через зовнішні проблеми або просто не вловлює зміст сказаного викладачем. Психологічно, елемент "власний темп" - одна з тих особливостей, що робить дистанційне навчання таким ефективним.

Таким чином, у дійсності, дистанційне навчання за своїми характеристиками сильно відрізняється від традиційного. Підготовка до використання дистанційних навчальних курсів повинна починатися із глибокого аналізу: цілей навчання, дидактичних можливостей нових технологій передачі навчальної інформації, вимог до технологій дистанційного навчання з погляду навчання конкретним дисциплінам.

Відзначені психологічні аспекти дистанційного навчання являють собою далеко не повний перелік, які повинен враховувати викладач.

Концепції дистанційної педагогіки на майбутнє

1. Думка українських вчених

Серед багатьох складових будь-якого виду навчання на відстані, на сам перед треба зосередити увагу на чотирьох складових:

  • ефективна взаємодія вчителя та учня, не дивлячись на те, що вони фізично розділені відстанню;
  • які при цьому будуть використовуватись педагогічні технології;
  • ефективність розроблених методичних матеріалів та спосіб їх доставки;
  • ефективність зворотного зв'язку.

Таким чином, ефективність дистанційного навчання залежить від якості використаних матеріалів (учбових курсів, методичних розробок тощо) і майстерності педагогів та викладачів-тьюторів, що беруть участь в цьому процесі. Тому при розробці дистанційного курсу, педагогічна та змістовна організація дистанційного навчання (як на етапі проектування курсу, так і в процесі його використання) є пріоритетною. Звідси важливість концептуальних педагогічних положень, на яких передбачається будувати сучасний курс дистанційного навчання.

2. Кризи класичної освіти

Існуюча система освіти занепадає, особливо із введенням болонской системи: "боротьба" за якість знищує якість освіти. Для підтримки якості освіти потрібно інтенсивніше впроваджувати, паралельно з існуючими формами, нову форму освіти - ДН.

Уникнути інертності викладача можна, йому необхідно дати можливість самому вирішувати, дивитися й робити висновки про застосування ДН. Щодо підготовки бази знань майбутнього фахівця в предметній області, студента, необхідно вчити так, щоб він не уявляв відсутності одночасного, обов'язкового й необхідного існування навчального матеріалу (уроку, повідомлення, лекції, курсу...) в електронному вигляді, що будь-який значення повинно мати, як мінімум дві, а то й більше форм існування. Це ціль для створення ЕИОП.

Як домогтися того, щоб викладач (учитель) і його керівник (декан) усвідомили, що матеріал, методика, дидактика ДН відрізняються від класики. Хоча вони й різні, але доповнюють і поліпшують одна одну. І головне, ціль одна - навчання, передача знань, і, частково, виховання.

Слід зазначити, майбутній викладач повинен розуміти, що його урок тривалістю в 1 годину, вимагає від нього підготовки й публікації 8-м і більше годин, які також вимагають оплати.

P.S. Залишимо, поки, осторонь питання про гносеологію: ніким не доведено те, що ДН поліпшує якісно або збільшує кількісно "показники" навчання.

Аксіома. Цю проблему можуть вирішити тільки ті, хто реально "робить" ДН.

3. В інститут по Інтернету

"У нашому житті є два великих зрівнювачі - Інтернет і освіта". Це улюблений вислів голови американської корпорації Cisco Systems Джона Чемберса. Так що освіта через Інтернет дає зрівнювач у квадраті. Тим більше що одержати її можна без відриву від домашнього або робочого комп'ютера.

Ідея дистанційної освіти (ДН) не нова - її елементи в тому або іншому ступені реалізовані в таких формах навчання, як заочне й екстернат. Згадаємо, як будується система заочного навчання. Студентові видаються навчальний план, навчальна література й методичні вказівки. Протягом семестру він самостійно вивчає матеріал, виконує контрольні й відсилає їх на перевірку, а наприкінці семестру (уже очно) здає іспити. Заочник не має змоги спілкуватися з викладачем і іншими студентами. Використання Інтернету в дистанційному навчанні дозволяє усунути цей недолік. По Інтернету студенти можуть спілкуватися один з одним і з викладачами в будь-який час і в будь-якому місці.

Втім, райдужні перспективи дистанційної освіти, про які так багато зараз говорять, не такі вже й очевидні. Головні аргументи прихильників ДН - це невисока вартість навчання, більша пропускна здатність вузів і інтеграція у світовий освітній процес.

Наприклад, США, посідаючи п'яте місце серед найбільших експортерів освітнього продукту, щорічно заробляють на цьому $7 млрд. Торік, за даними Інституту міжнародної освіти, у США навчалися 453 787 іноземних студентів. Більша їхня частина (57%) - з Азії, лише 15% - з Європи. Сьогодні вища освіта в США - 100-мільярдний бізнес, що становить 2,7% ВНП. Росія теж могла б непогано заробити на експорті своїх освітніх програм у країни СНД, Балтії, Близького Сходу й інших традиційних споживачів російського освіти.

Але на шляху дистанційного освіти є чимало труднощів. По-перше, провідні російські вузи (МГУ, МФТИ, МГТУ ім. Баумана й ін.) завжди з недовірою ставилися до заочного навчання. Пропонували його тільки вузи другого ешелону - МИИТ, МИЭМ, МАТИ й т.п., рівень програм яких був свідомо слабкіше. Але студентові потрібний якісний диплом, що підвищує його вартість на ринку робочої сили. Та й в очах роботодавців будуть мати цінність тільки програми дистанційного освіти, пропоновані кращими університетами Росії. Але таких вузів у Росії небагато, і навчити всіх бажаючих вони не в змозі.

Залишаються невирішеними й деякі технічні проблеми ДН. Як, наприклад, проводити іспити в режимі "онлайн"? Адже студент для відповіді на екзаменаційні питання може посадити за комп'ютер свого друга-відмінника. Без очної сесії не обійтися. При наявності гарних комунікаційних каналів іспити можна проводити за допомогою двосторонніх відеоконференцій. Але отут виникає друга проблема - якість зв'язку. Більшість вузів, що пропонують програми ДН, розміщають у себе на web-сервері всі навчальні матеріали й тести. Але через поганий зв'язок багато студентів не можуть користуватися ними в режимі "онлайн". Виходить довго й дорого - за скачування інформації в обсязі одного диска CD-ROM студент повинен заплатити провайдеру біля $100.

Тому єдиним реально працюючим інструментом для ДН стала електронна пошта. На сайтах деяких вузів працюють системи конференцій, але це скоріше виключення, ніж правило. Інші достоїнства Інтернету - доступ до глобальних бібліотек, баз даних найбільших університетів, жива робота з викладачами й іншими слухачами, здача іспитів у режимі "онлайн", цифрове відео - поки що не для Росії.

Без відриву від виробництва

Так що попит на першу вищу освіту через Інтернет ще попереду. А от другу по Інтернету бажають одержати багато хто. Особливо великий попит на додаткову бізнес-освіту й навчання інформаційним технологіям.

Крім державних інститутів і комерційних навчальних центрів у цій області активно працюють і західні навчальні заклади. Наприклад, Відкритий британський університет, що діє в Росії через свого партнера - міжнародний центр ДН "Линк", що має близько 80 регіональних філій. Одержати британську бізнес-освіту пропонується по відпрацьованій з 70-х років схемі: слухач одержує пакет (кейс) робочих матеріалів, підручників, план занять і зошити-тренажери. З інформаційних технологій використовується тільки електронна пошта. Слухач повинен багато часу провести в особистій роботі з іншими студентами й викладачами. За кожним слухачем закріплюється викладач-консультант (тьютор), який допомагає йому на всіх етапах самостійної роботи.

Інший варіант організації дистанційної освіти - при мінімальній допомозі тьютора - використовується в навчальному центрі Training.ru, підрозділі компанії "Звістка-Метатехнология". Темп роботи і якість засвоєння матеріалу тут цілком залежать від студента. На його питання відповідає черговий викладач. Набір дистанційних курсів Training.ru пов'язаний із продуктами й технологіями Microsoft.

Технологія навчання така: слухач реєструється на web-вузлі центра й оплачує вартість навчання банківським переведенням. Потім йому виділяються логін і пароль для доступу до навчальних матеріалів і тестів. По звичайній пошті висилаються CD-ROM і підручник. Тестування проходить раз у тиждень на сайті навчального центра. Наприкінці чотирьохтижневого курсу слухач здає очний іспит і одержує сертифікат про закінчення курсу.

Переваги курсів ДН в тому, що вони як мінімум удвічі дешевше звичайного навчання на денній формі, а слухачі проходять їх на своєму робочому місці. Російські дистанційні курси по продуктах Microsoft користуються попитом, наприклад, в "нових емігрантів" - російськомовних громадян Ізраїлю, Канади й США. Вони цінуються за те, що російськомовні й дешеві - аналогічні місцеві програми коштують істотно дорожче. Але налагодити потокове навчання вихідців з Росії заважає така банальна проблема, як пересилання російськомовних підручників. Їхня вартість при пересиланні виростає настільки, що зводить нанівець економію на ціні курсів.

При дистанційному навчанні технічних фахівців виникають і проблеми методичного характеру. Так, при підвищенні кваліфікації системних інженерів часто потрібно продемонструвати їм, як потрібно виконувати процес. Єдиний вихід при ДН - анімація. У цьому напрямку є цікаві розробки. Наприклад, віртуальний мікроскоп, на якому можна навчитися працювати в Інтернеті, або, теж в Інтернеті, процес дистиляції в дії. Ці програми розроблені на Заході для школярів. Але створення анімаційних матеріалів коштує дорого, російським навчальним центрам це не по кишені.

4. Робота - це навчання

Особливо широко й ефективно можна застосовувати дистанційне навчання у внутрішньо корпоративних системах підвищення кваліфікації співробітників. Конкуренція на ринку й швидкість, з якою обновляється продукція, змушують великі компанії впроваджувати власні системи дистанційного навчання. Корпоративні освітні мережі побудували IBM і Cisco Systems, General Motors, Ford Motors і ін. Багато хто з таких систем значно випереджають як по складності, так і по кількості тих, яких навчають, університетські системи ДН. При створенні 93% навчальних програм використовуються найбільш популярні web-технології, а також технології телевізійного повідомлення на робоче місце (streaming video to the desktop).

За даними фірми Corporate University Xchange, що спеціалізується на аналізі даних в області корпоративної освіти, число внутрішньо корпоративних університетів за останні 10 років збільшилося з 400 до 1600. Якщо ця тенденція збережеться, до 2010 року їх стане більше, ніж звичайних. Найбільш популярні дисципліни в корпоративних університетах - менеджмент, інженерно-технічні спеціальності, управління бізнесом, фінанси, інформаційні технології. Бум корпоративного ДО пояснюється набагато меншими (в 2-2,5 рази), чим при традиційному навчанні, витратами на підвищення кваліфікації. Повністю відмовитися від денної форми навчання неможливо, та й не потрібно. Але економія часу й витрат на залучення співробітників до єдиної системи знань - гарний стимул для розвитку корпоративних систем ДН. Не виключено, що найбільші російські компанії вже розробляють подібні проекти.

5. Питання якості

У більшості минулих досліджень, присвячених зіставленню вартості дистанційного й традиційного навчання, робився висновок про те, що якість освіти, наданої цими двома формами, однакова. Останнім часом представники дистанційної освіти все частіше стали доходити висновку про наявність істотної різниці в природі, а отже, і в якості знань, які забезпечуються інтерактивними методами електронного навчання, у порівнянні з усіма іншими дистанційними системами.

Якісні переваги відкритої й дистанційної освіти в цілому являють собою об'єкт дебатів, що не припиняються. У їхнє підтвердження приводяться докази про розширення доступу до навчальних матеріалів, які видаються і "унікальним" лекціям визнаних наукових "гуру" світового рівня, про організацію всебічної підтримки навчального процесу й найкращих супутніх сервісів. Противники дистанційних методів підкреслюють те, що більшість сучасних систем електронного навчання матеріалів, що використовуються, строго відібрані, структуровані й не дозволяють учням ознайомитися з усією різноманітністю бібліотек по відповідних предметах і темах.

Але так чи інакше, загальновизнаним є той факт, що всі раніше існуючі системи дистанційного навчання були не в змозі створити умови для нормального діалогу викладачів з учнями й учнів один з одним. Інтерактивні засоби (електронна пошта, комп'ютерні комунікації й відеоконференції) стали впроваджуватися в освітній процес саме для того, щоб надати учням такі умови, а також дати їм необмежені можливості самостійної інформаційної роботи. І вже зараз є безліч свідчень того, що по цілому ряду показників результати електронного онлайнового навчання навіть перевершують пов'язані з ним очікування.

Значно менше обговорюються соціальні аспекти розвитку дистанційної освіти, що безпосередньо виникають із таких її характерних рис, як гнучкість і доступність. Дистанційні методи безумовно сприяють лібералізації освіти і її звільненню від прихильності до місця розташування навчальних закладів різного рівня, до графіків і розкладів їхньої роботи. Завдяки можливості використання всіх переваг традиційних форм навчання, включаючи стандартизовані навчальні матеріали, апробовані процеси й процедури, дистанційна освіта розширює їхній спектр і робить їх доступними набагато більшій кількості людей. Воно охоплює послугами початкову, середню, вищу формалізовану й неформалізовану освіту й професійну підготовку широкого кола населення, у тому числі й в районах, що не мають в своєму розташуванні установ денної форми навчання. Дистанційні методи освіти виявляються прийнятними також для таких соціальних груп, які не мають або втратили постійне місця проживання, ведуть кочовий спосіб життя або змушені бути переселенцями: дистанційне навчання доступно для них у будь-якому місці, де б вони не перебували, поза залежністю від наявності або відсутності там звичайних стаціонарних навчальних закладів.

Фінансова сторона питання про те, чому багато учнів віддають перевагу дистанційному навчанню, дотепер є найменш дослідженою. Усе ще немає навіть чіткого уявлення, наскільки великі загальні витрати випускника дистанційного вузу в порівнянні з його колегою, що закінчив традиційний вищий навчальний заклад. У цьому сенсі на користь дистанційної освіти свідчить той факт, що студент дистанційного вузу в процесі навчання може працювати й одержувати заробітну плату (хоча й студент денної форми навчання теж, у принципі, не позбавлений такої можливості), учитися без відриву від кар'єри, удосконалювати професійні знання й навички, підвищуючи в такий спосіб свій кваліфікаційний рівень і статус на основному місці роботи. В якості негативних факторів часто згадується та обставина, що саме в силу свого "позачасового" характеру дистанційна освіта дозволяє потенційним претендентам на підвищення кваліфікації відкладати початок цього процесу аж до того періоду, коли рішення даної проблеми з погляду їхньої особистої кар'єри й перспектив стає вже не актуальним.

Набагато більш зрозумілою виглядає позиція роботодавців - хазяїв і керівників організацій і фірм, чиї співробітники користуються послугами дистанційної освіти. Їхня вигода від властивих такому утворенню гнучких методів навчання очевидна: при тому, що співробітники вдосконалюють свій професійний рівень і за рахунок цього стають більше корисними для підприємств, вони не витрачають часу й засобів на поїздки до місця навчання й практично не відриваються від виробничого процесу. З погляду підприємців участь їхніх співробітників у процесі дистанційного навчання повинна викликати тільки одне питання: наскільки індивідуальна плата за це навчання відповідає платоспроможності конкретного співробітника й чи не занадто негативно вплине вона на його життєвий рівень?

Література:

  1. Андреев А.А Компьютерные и телекоммуникационные технологии в сфере образования // Школьные технологии, 2001. №3.
  2. Информационные технологии и средства дистанционного обучения: Учеб. пособие для студентов высших учебных заведений / Ильдар Маратович Ибрагимов; Под ред. А.Н. Ковшова. - М.: Издательский центр "Академия", 2005.
  3. Кузнецов Юрий Федорович, Голубева Виктория Петровна (ppkk@permonline.ru)
  4. Мария Гершуни, Источник: "Деньги", 12-07-2000, №27
  5. Селевко Г.К. Энциклопедия образовательных технологий: В 2 т. 2 М.: НИИ школьных технологий, 2006.
  6. Теория и практика дистанционного обучения: Учеб. пособие / Под ред. Е.С. Полат. - М.: Изд. Центр "Академия", 2004.

Посилання:

  1. http://academy.odoportal.ru/documents/akadem/bibl/menegment/system/7.2.doc
  2. http://forum.agapa.com.ua/viewtopic.php?p=60
  3. http://ito.edu.ru/2006/Rostov/V/V-0-20.html
  4. http://perm.rfn.ru/rnews.html?id=23353&cid=7
  5. http://www.gzos.ru
  6. http://www.ito.su/main.php?pid=26&fid=6239&PHPSESSID=h9shkv5iqtejlujfqnheffh4p3
  7. http://www.sksi.ru/konf/messages/5/kraskova.doc
  8. http://www.unic.edu.ru/distanc.htm
  9. http://www.freetraining.ru/archives/31

Переклад статті Веле Штилвелда
"Дистанционное обучение -
от теории к практике,
актуальный сетевой семинар",
"Хайвей"

Попередня сторінка розділу: Інформаційні статті щодо ДО

Увага! Ви можете обговорити матеріали цього розділу в форумі
або запропонувати власний матеріал для розміщення на сайті.