реєстрація

Зверніть увагу!

Віртуальне навчання

Сьогодні навчання через Інтернет розглядається не просто як зручна можливість підвищення кваліфікації, а як цілком серйозна альтернатива звичайній освіті, яка дає студентові можливість одержати глибокі знання. Комп'ютер і Інтернет потрібні не тільки для того, щоб грати і "серфить" по Мережі. З їх допомогою можна одержати справжню вищу освіту. Чи вихід це для тих студентів, хто не вступив улітку в реальні ВНЗ?

Онлайн заощадить кошти

Закон, який ввів до вищої освіти можливість дистанційного навчання, був прийнятий більше 5 років тому. Студенти проходять програму на дисках, електронних носіях, вивчають викладені в Мережі матеріали. За законом, не менше 70% усього обсягу навчальних матеріалів (годин лекцій, семінарів і т.д.) реалізовується за допомогою інтернет-технологій, для гуманітаріїв ця цифра збільшується до 80%. Заліки та іспити також здаються по Мережі - за допомогою тестів, онлайн-конференцій (віртуальний аналог справжнього "живого" іспиту).

Сьогодні такі варіанти пропонують ряд державних ВНЗ і практично всі комерційні навчальні заклади. Вступ - нарівні із загальним потоком. Але багато ВНЗ здійснюють додатковий набір - на платній основі. У більшості навчальних закладів ціна дистанційної освіти нижче, ніж аналогічної очної (арифметика проста: дистанційні технології знижують витрати, не потрібно платити за оренду, зарплату викладачам). А от дипломи, як правило, видаються єдиного зразка.

Тільки для старанних

Віртуальне навчання підходить далеко не всім. Така форма буде ефективна лише для цілеспрямованих студентів, які чітко знають, чого прагнуть, і заощаджують час. Адже більшість учорашніх школярів звикли, що їх постійно підганяє реальний учитель. Для них освіта по Інтернету навряд чи стане вдалим рішенням. Крім того, порівняйте: коефіцієнт утримання знань при навчанні без наставника, що сидить поруч, - в 3-4 рази нижче, ніж при контактному навчанні.

Що ж потрібно для того, щоб навчання на віртуальних курсах виявилося успішним? По-перше, студент повинен бути готовий ділитися з іншими професійним і освітнім досвідом. Інтернет допомагає подолати внутрішні психологічні бар'єри, що заважають активній участі в дискусії при візуальному контакті, але в той же час спочатку він не дає відчуття аудиторії. Тому віртуальне оточення повинне бути приязним і відкритим для конструктивного спілкування. По-друге, необхідні навички впевненого користування клавіатурою та уміння виражати свої думки в письмовій формі. (У віртуальному просторі практично весь обмін інформацією ведеться в письмовій формі). І, нарешті, по-третє, учень не повинен соромитися повідомляти про свої проблеми. А якщо ні, то викладач не зможе вчасно втрутитися в навчальний процес і надати необхідну допомогу, тому що більшість зовнішніх ознак, за якими у звичайній ситуації він міг би зрозуміти, що у студента виникли якісь проблеми (зніяковілість, занепокоєння, втрата інтересу до предмета, пропуски занять і т.п.) при віртуальному навчанні виключені. Щоб збільшити ефективність, у провідні дистанційні методики сьогодні впроваджуються ігрові елементи (скажімо, матеріал закріплюється у віртуальній грі, моделюються життєві ситуації), аудіо і відео, створюються форуми учнів, на яких нинішні студенти, і ті, що вже закінчили навчання, діляться практичними знаннями. Але все-таки психологи радять: дистанційна освіта найбільш ефективна для людей старших 30 років. Тим, хто ще не досяг цього віку, краще вибирати хоча б дистанційно-очну або очно-заочну форму навчання - інакше користі може зовсім не бути.

"За" і "проти"

"За"

  • Можливість самостійно розподіляти власний час (підходить працюючим студентам).
  • Паралельно з освітнім процесом студент знайомиться з новими технологіями, софтом, комп'ютерними програмами.
  • Викладачі не будуть відволікатися від вас на невстигаючих студентів (які обов'язково будуть при звичайному очному навчанні).

"Проти"

  • Немає можливості уточнити незрозумілий для учня момент безпосередньо в процесі навчання.
  • Більшість учнів із труднощами можуть оцінити, засвоїли вони нову інформацію чи ні.
  • Така методика ефективна лише в тому випадку, коли учневі цікавий матеріал.

Як навчають через Інтернет

Віртуальні курси, як правило, відкриті для всіх, хоча в ряді випадків до вступників на них пред'являються певні вимоги, описані в числі інших умов при реєстрації. Займатися можна в будь-якому місці, де є комп'ютер з виходом в Інтернет. Час початку і закінчення занять кожний студент вибирає для себе сам, при цьому більшість викладачів вимагає щоденного відвідування віртуальних класів. Одержуючи або відсилаючи інформацію, пов'язану з вивченням курсу, учень постійно взаємодіє і з викладачем, і з іншими студентами. Як і при традиційному навчанні, викладач, який веде той або інший віртуальний курс, розробляє навчальні плани, проводить заняття у віртуальному класі, організовує і направляє дискусію по досліджуваній темі, відповідає на запитання студентів і, природно, перевіряє правильність виконання завдань.

Кожний навчальний курс має свої часові рамки. Розклад занять і строки здачі завдань визначає викладач. Як правило, для навчання набирається невелика група, яка за чисельністю рідко перевищує 20 осіб. Це дозволяє викладачеві приділяти увагу кожному студентові.

Дуже багато людей помиляються, припускаючи, що при навчанні через Інтернет вони будуть почувати себе в ізоляції. На свій подив вони виявляють, що віртуальні курси дають можливість різноманітного та інтенсивного спілкування під час групових дискусій і при виконанні спільних проектів.

Технічні проблеми в студентів виникають украй рідко. Для занять підійде будь-який комп'ютер типу IBM PC або Macintosh, оснащений модемом. З будь-якого питання, пов'язаного з технічною стороною навчання, можна звернутися до менеджера або адміністратора курсу. Крім того, багато курсів мають безкоштовну службу технічної підтримки, доступну як за електронною поштою, так і за телефоном. Для вивчення предмета будуть потрібні книги. Їх можна замовити через віртуальні книгарні, що діють при курсах.

Види і форми віртуального навчання

Більшість діючих центрів навчання можна умовно розділити на три групи по ступеню "заглиблення" в Інтернет.

До першої групи належать заклади, уся робота яких базується винятково на інтернет-технологіях. Вибір навчального курсу, його оплата, заняття зі студентами, передача контрольних завдань і їх перевірка, а також здача проміжних і фінальних іспитів здійснюються через Мережу. Подібних навчальних центрів, іноді іменованих "віртуальними університетами", не так багато через високі вимоги до апаратно-програмного оснащення і рівень підготовки персоналу, а також необхідності значних початкових фінансових вкладень.

Другу, найбільш численну групу, становлять навчальні заклади, що поєднують різні традиційні форми очного і дистанційного навчання з нововведеннями в дусі часу. Наприклад, деякі ВНЗ частину своїх програмних курсів переводять у віртуальну форму, а центри дистанційного навчання, опираючись на інтернет-технології, у той же час не відмовляються від практики проведення очних екзаменаційних сесій. Варіантів тут може бути багато, але в кожному випадку комп'ютеризована лише частина навчального процесу.

До третьої групи можна віднести навчальні центри, для яких Інтернет служить лише внутрішнім комунікаційним середовищем. На своїх сайтах вони розміщають інформацію про навчальні програми (плани), семінари, а також бібліотечні каталоги.

Пропоновані в системах віртуального навчання курси прийнято ділити на два види: кредитні та некредитні. "Кредитним" вважається курс, офіційно затверджений в акредитованій навчальній установі. Він зараховується студентові в рамках навчальної програми по якій-небудь спеціальності і є одним із етапів на шляху до одержання вченого ступеня. (Кожний курс у кредитній ієрархії має свою вагу). До "некредитних" відносять курси, призначені для одержання додаткової або після університетської освіти (наприклад, з метою підвищення кваліфікації) і не ведуть до одержання вченого ступеня.

Навчальні заклади, що пропонують "некредитні" курси, фактично утворюють систему "відкритої освіти". Вони наголошують на цінності навчальної програми як такій, не переймаючись престижністю диплому, що видається. У рамках відкритої освіти створені тисячі навчальних курсів за найрізноманітнішими темами, включаючи освоєння мов і вдосконалення навичок роботи з комп'ютером.

Таким чином, гарна освіта сьогодні - це синтез різних форм одержання знань і сучасних технологій, оптимальну комбінацію яких може визначити для себе тільки сам учень.

Переклад статті Лідії Голуб
"Виртуальное обучение",
джерело:
журнал "Учись. Работай. Отдыхай"
№30 (191) - 2008.-с. 12-13

Попередня сторінка розділу: Інформаційні статті щодо ДО

Увага! Ви можете обговорити матеріали цього розділу в форумі
або запропонувати власний матеріал для розміщення на сайті.