реєстрація

Зверніть увагу!

Меморандум створення інформаційної освітньої мережі "Українська дистанційна освіта"

Вступ

За останні роки в зарубіжних системах освіти відбулися істоті структурні зміни, зумовлені розвитком Інтернет та його зростаючим впливом на всі сторони діяльності суспільства. За даними зарубіжних експертів, у майбутньому кожен працюючий буде повинен мати вищу освіту з точки зору XXI століття, мінімальний освітній рівень, необхідний для виживання людства. Тому не випадково, що за останні десятиліття чисельність студентів, які навчаються за нетрадиційними технологіями зростає швидше, ніж чисельність студентів денних відділень.

Поряд зі зростанням погреби у вищій та безперервній освіті, посилюються тенденції створення інтернаціональних освітніх структур різноманітного призначення, видів Відбувається розвиток процесу інтернаціоналізації освіти не тільки за змістом, але й за методиками навчання та організаційними формами.

Освіта стає інструментом взаємопроникнення не тільки знань та технологій, але й капіталу, інструментом боротьби за ринок, розв’язання геополітичних завдань. При цьому, дистанційні засоби навчання, що базуються на сучасних технологічних досягненнях, будуть відігравати основну роль. На сьогодні у світі накопичено значний досвід реалізації систем дистанційного навчання, що використовують комп’ютерні мережі, системи безпосереднього телевізійного мовлення та сучасні телекомунікаційні технології.

На Заході бачать місію університетів майбутнього у створенні нових знань та підтримці існуючих, сприянні суспільству та його економічному розвитку, особливо на регіональному рівні, сприянні культурному розвитку; підтримці тези "навчання через все життя" і, найголовніше, отримання студентами досвіду навчання в процесі навчання.

Основні характеристики досвіду навчання повинні полягати в поліпшенні індивідуальних здібностей, умінні мислити критично, аналітичне та творчо, у допомозі студентам у розвитку їхніх освітніх здібностей, щоб підготувати до навчання протягом всього життя.

1. Дистанційне навчання

Дистанційне навчання є технологією, в якій в освітньому процесі використовуються кращі традиційні та інноваційні засоби, форми навчання, що базується на комп’ютерних та телекомунікаційних технологіях.

У системі освіти дистанційне навчання відповідає принципу гуманістичності, згідно якого ніхто не повинен бути позбавлений можливості навчатися через бідність, географічну або тимчасову ізольованість, соціальну незахищеність та неможливість відвідувати освітні установи через фізичні вади або зайнятість виробничими та особистими справами. Згідно з об’єктивністю процесу інформатизації суспільства та освіти дистанційне навчання, яке поєднує у собі кращі риси інших форм, увійде до XXI століття, як найбільш перспективна, синтетична, гуманістична, інтегральна форма отримання освіти.

Дистанційне навчання – це технологія, що базується на принципах відкритого навчання, широко використовує комп’ютерні навчальні програми різного призначення та сучасні телекомунікації з метою доставки навчального матеріалу та спілкування, у тому числі, в реальному часі.

Для цієї технології характерна висока якість підготовки фахівця та велика пізнавальна мотивація, що створюється мережею Інтернет. Саме посиленою мотивацією дистанційне навчання відрізняється від заочного навчання і з цим пов’язаний якісний стрибок.

Дистанційне навчання характеризується високим професіоналізмом, прагненням до співробітництва, самоствердженням і високим рівнем комунікації з колегами. Для нього, у наслідок використання відкритого та комп’ютерного навчання і сучасних засобів комунікації, характерне різке підсилення соціально-значущих мотивів ділового, пізнавального, співробітництва, самореалізації і розвитку, афіліації, самоствердження і комунікативності.

Характерними рисами дистанційної освіти є:

  1. Гнучкість.
  2. Модульність.
  3. Економічна ефективність.
  4. Нова роль викладача.
  5. Спеціалізований контроль якості освіти.
  6. Використання спеціалізованих технологій і засобів навчання.

Принципи дистанційного навчання:

  1. Гуманістичність навчання.
  2. Пріоритетність педагогічного підходу при проектуванні освітнього процесу в системі дистанційної освіти.
  3. Педагогічна доцільність застосування нових інформаційних технологій.
  4. Вибір змісту освіти.
  5. Забезпечення безпеки інформації, що циркулює в системі дистанційної освіти.
  6. Наявність стартового рівня освіти.
  7. Відповідність технологій моделям дистанційного навчання.
  8. Мобільність навчання.
  9. Неантогоністичність дистанційного навчання існуючим формам освіти.

Принципи забезпечення якісного дистанційного навчання:

  1. Заохочення контактів між студентами та викладачем.
  2. Розвиток співробітництва студентів.
  3. Використання активних засобів навчання.
  4. Швидкий зворотний зв’язок.
  5. Ефективне використання часу.
  6. Висока мотивація.
  7. Врахування хисту студентів і шляхів навчання.

2. Основні положення Меморандуму

У всьому світі зараз іде бурхливий розвиток дистанційного навчання. Усі навчальні заклади зрозуміли, що для успішного розвитку потрібна кооперація. Створити повноцінну дистанційну освіту окремому навчальному закладу не під силу.

Навчальні заклади України займаються розробкою дистанційних курсів, але фінансова криза стримує розвиток дистанційної освіти, розрив між європейськими навчальними закладами у цій сфері з кожним роком збільшується.

Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут" (НТУ XПI) пропонує всім навчальним закладам та організаціям прийняти участь у формуванні на добровільних засадах інформаційної освітньої мережі "Українська дистанційна освіта" (ІОМ УДО), де внеском кожної організації буде інтелектуальний продукт (навчальні курси).

Основні цілі мережі:

  1. Формування інформаційного освітнього простору для вільного користування інформацією суб’єктами мережі.
  2. Підготовка викладачів дистанційного навчання.
  3. Науково-методична робота.

Принципи функціонування мережі:

  1. Добровільність. Учасником такої мережі може стати будь яка організація України, яка згодна з основними положеннями цього меморандуму та готова співпрацювати з іншими членами мережі.
  2. Відсутність адміністративних структур.
  3. Незалежність. Кожний навчальний заклад визначає свою мету участі у роботі мережі, вкладає кошти для розвитку своїх структур, отримує прибутки від своєї діяльності.
  4. Співробітництво.

Робота такої мережі залежить лише від діяльності окремого навчального закладу. Рекомендації щодо роботи мережі розглядаються на щорічних нарадах, які проходять під час однієї з конференцій, термін і місце проведення якої визначається на останній нараді. Між нарадами робота проводиться в ініціативних робочих групах.

2.1. Формування інформаційного освітнього простору

  1. У теперішній час майже всі надруковані навчальні та методичні матеріали виконуються за допомогою комп’ютера. Це дозволяє без великих зусиль перевести ці матеріали у відповідні формати (html, pdf та інші) для розміщення в Інтернет, що вирішує проблему авторських прав. Для організації дистанційного навчання в конкретному навчальному закладі тепер треба лише скласти навчальну програму дистанційного навчання та вказати де студент може знайти той, чи інший матеріал та які вправи виконати. Тобто, усе буде вирішувати педагогічна технологія, яка розвинута у конкретному навчальному закладі.
  2. Навчальні матеріали у мережі можуть бути вільно доступні, або доступні лише членам мережі.
  3. На теперішньому етапі кожен навчальний заклад формує свій інформаційний простір і не завжди знає, що зроблено колегами в іншому закладі. Тому треба, щоб на кожному сайті навчального закладу був список навчальних закладів мережі. Це надасть можливість викладачам і студентам швидко знайти необхідний навчальний матеріал.
  4. Сьогодні мережа Інтернет в Україні має дуже малу пропускну можливість. Тому необхідно створити в різних регіонах України дзеркала (копії) навчального матеріалу членів мережі. Такий підхід полегшить доступ до навчальних матеріалів.
  5. Як відомо, в дистанційному навчанні використовуються різні методи доставки навчального матеріалу. Поява інформаційної мережі навчальних закладів дозволить формувати та випускати тематичні компакт-диски для потреб викладачів та студентів різних навчальних закладів.

2.2 Підготовка викладачів дистанційного навчання

Пропонується за основу прийняти систему підготовки викладачів дистанційного навчання, розроблену в НТУ ХПІ.

  1. Підготовка викладачів здійснюється через дистанційне навчання. Увесь курс складається з окремих модулів, тривалість вивчення яких не повинна перевищувати 6 тижнів.
    • Основи Інтернет, сервіс Інтернет: E-mail, WWW, ftp. Пошук інформації в Інтернет (підготовку веде навчальний заклад за своїми програмами).
    • Основи дистанційного навчання.
    • Психолого-педагогічні питання дистанційного навчання.
    • Гіпермедіа в дистанційному навчанні.
    • Створення дистанційних курсів.
    • Організація дистанційного навчання.
  2. Кожен навчальний заклад може запропонувати свої модулі для викладачів. Доцільність використання цих модулів для своїх викладачів визначає навчальний заклад.
  3. Для обговорення проблемних питань дистанційного навчання використовується дискусійний форум, де розміщуються матеріали англомовної дискусії IFETS (International Forum Educational Technologies in Society) з перекладом на українську мову. Це дасть змогу знайомитись з досвідом викладачів дистанційного навчання усього світу.
  4. Первинна апробація робіт з дистанційною навчання може відбуватись на щомісячному семінарі НТУ ХПІ "Методичні проблеми дистанційного навчання" (друга п’ятниця місяця), з розміщенням доповідей за тиждень до початку семінару в списку розсилки distru@egroups.com.
  5. Організувати інформування викладачів про можливість проходження стажування в провідних навчальних закладах, що мають досвід проведення дистанційного навчання
  6. Для зарахування підвищення кваліфікації викладачів дистанційного навчання необхідно пройти навчання з трьох модулів та виконати випускну роботу. Свідоцтво про підвищення кваліфікації видає навчальний заклад, де вивчалися два або більше модулів.

2.3 Науково-методична робота

  1. Сьогодні проводиться дуже багато конференцій, де розглядаються питання дистанційного навчання, але немає всеукраїнського форуму викладачів дистанційного навчання. Щорічно на нараді представників мережі узгоджується конференція, на якій бажано провести зустріч викладачів дистанційного навчання та чергову нараду. Бажано проводити такі зустрічі в різних навчальних закладах України.
  2. Розробкою рекомендацій щодо розвитку мережі займаються ініціативні робочі групи за напрямками:
    • педагогіка та психологія дистанційного навчання,
    • гіпермедіа в дистанційному навчанні,
    • технологія створення дистанційних курсів,
    • організація дистанційного навчання,
    • сертифікація дистанційних курсів.
  3. Оперативний обмін інформацією між членами мережі відбувається через спеціальний список розсилки.

Меморандум склали:
     Кравець В.О.
     Кухаренко В.М

     Ректор Харківського державного політехнічного університету
     Л.Л.Товажнянський

(За матеріалами сайту
Центрального Інституту
післядипломної педагогічної освіти
)

Дивіться також:

Попередня сторінка розділу: Додаткові матеріали

Увага! Ви можете обговорити матеріали цього розділу в форумі
або запропонувати власний матеріал для розміщення на сайті.