Роздуми студента: "Продажна молодь"

Наскільки складно у нинішній час знайти роботу для молоді? Думаю нескладно, проблема полягає в тому, де знайти хорошу роботу. Так, щоб від навчання не дуже відволікала, та, й так, щоб гордо звучало.

Потреба у грошах виникає із завидною постійністю, а ось способи поповнення золотої казни чомусь, як правило, сезонні, а то й зовсім одноразові. А потребу в тому, щоб добре провести час, сьогодні не так і дешево задовольнити. Ось тому й біжить майбутній програміст, економіст, юрист на будь-яку роботу, яка йому впаде як дар божий з неба.

"Простояти весь день у костюмі клоуна? Мені за це дадуть 50 гривень? Та я вам ще підлогу помию за такі гроші". Це нинішня молодь. Або висловлювання з приводу минулих виборів: "Хоч на цих виборах студенти попрацювали, копійку заробили". Хто радіє, а хто розважливіший, той розуміє, що це просто використання дешевої робочої сили, коли будь-яка доросла розсудлива людина сказала б "та за такі гроші... Ви ще шпалери у мене поклейте і плитку у ванній покладіть".

Ніхто не каже, що у наш час легко заробити на життя. Але, маючи краплю гідності і тверезо оцінюючи свої сили і можливості, можна знайти роботу, де потрібно напружити і скооперувати розумовий і творчий процеси. Починаючи вже із студентських років шукати роботу, яка пов'язана з твоєю майбутньою спеціальністю: це, по-перше, дає хоч якийсь досвід, а по-друге, - це зв'язки і знайомства, які можуть допомогти після навчання.

Так, і якщо ти працюєш на маленькій фірмі, здобуваєш досвід, знання, знайомства - це вже гарантія того, що, закінчивши університет, ти не повернешся знову на холодні вулиці, з простягнутою рукою роздавати листівки. Чим раніше ти починаєш працювати, тим раніше розумієш, що працювати треба на себе, що не треба бігати з думками, де б що вкрасти і кого на які гроші кинути. Треба бути, насамперед, творцями. У світі і так мало залишилося хорошого, і якщо кожен, неначе щур, тягтиме недоїдки зі столу в свою нірку, то - мені страшно за своє майбутнє, мені страшно за майбутнє кожного з нас.

Не потрібно вдовольнятися малим. У кожному з нас спить великий потенціал, і саме молодість нам дана для того, щоб максимально реалізувати свої можливості і добитися цілей. Невже кожен з нас у похилому віці хоче мріяти про те, що "а ось я могла, а ось я міг"? Якщо ти щось можеш, то ти маєш це робити. Так, може, сьогодні ти - всього лише мікроелемент у складній системі, від тебе не залежить, чи завтра світитиме сонце, чи буде мир у всьому світі, або чи будемо ми жити краще. Але може, саме завтра від твого рішення чи "підеш ти знову роздавати листівки, або стояти на мітингу з прапорцями або може, ти вирішиш, що гідний більшого" залежатиме майбутнє багатьох людей. Кинути виклик усьому світові - це дуже зухвало чи егоїстично? Вже краще бути таким, аніж чекати милості від випадку.

Великими не народжуються, та й батьки тебе таким не зроблять. Потрібно просто докласти дещицю зусиль, щоби стати кимсь у цьому світі, де тебе ніхто не чекає.

Переклад статті
Ірини Верлан
"Размышления студента:
"Продажная молодежь",
джерело: misto.odessa.ua

Повернутись до рубрики "Статті" поточного розділу