Кодекс законів про працю України

поточна редакцiя вiд 20 червня 2007 р.

Глава I
Загальні положення

Стаття 1.
Завдання Кодексу законів про працю України

Кодекс законів про працю України регулює трудові відносини всіх працівників, сприяючи зростанню продуктивності праці, поліпшенню якості роботи, підвищенню ефективності суспільного виробництва і піднесенню на цій основі матеріального і культурного рівня життя трудящих, зміцненню трудової дисципліни і поступовому перетворенню праці на благо суспільства в першу життєву потребу кожної працездатної людини.

Законодавство про працю встановлює високий рівень умов праці, всемірну охорону трудових прав працівників.

(Стаття 1 із змінами, внесеними згідно з Указом ПВР №5938-11 від 27.05.88)

Стаття 2.
Основні трудові права працівників

Право громадян України на працю, - тобто на одержання роботи з оплатою праці не нижче встановленого державою мінімального розміру, - включаючи право на вільний вибір професії, роду занять і роботи, забезпечується державою. Держава створює умови для ефективної зайнятості населення, сприяє працевлаштуванню, підготовці і підвищенню трудової кваліфікації, а при необхідності забезпечує перепідготовку осіб, вивільнюваних у результаті переходу на ринкову економіку.

Працівники реалізують право на працю шляхом укладення трудового договору про роботу на підприємстві, в установі, організації або з фізичною особою. Працівники мають право на відпочинок відповідно до законів про обмеження робочого дня та робочого тижня і про щорічні оплачувані відпустки, право на здорові і безпечні умови праці, на об'єднання в професійні спілки та на вирішення колективних трудових конфліктів (спорів) у встановленому законом порядку, на участь в управлінні підприємством, установою, організацією, на матеріальне забезпечення в порядку соціального страхування в старості, а також у разі хвороби, повної або часткової втрати працездатності, на матеріальну допомогу в разі безробіття, на право звернення до суду для вирішення трудових спорів незалежно від характеру виконуваної роботи або займаної посади, крім випадків, передбачених законодавством, та інші права, встановлені законодавством.

(Стаття 2 із змінами, внесеними згідно з Указами ПВР №2240-10 від 29.07.81, №8474-10 від 27.02.85, №5938-11 від 27.05.88; Законами №871-12 від 20.03.91, №263/95-ВР від 05.07.95)

Стаття 2-1. Рівність трудових прав громадян України

Україна забезпечує рівність трудових прав усіх громадян незалежно від походження, соціального і майнового стану, расової та національної приналежності, статі, мови, політичних поглядів, релігійних переконань, роду і характеру занять, місця проживання та інших обставин.

(Кодекс доповнено статтею 2-1 згідно із Законом №871-12 від 20.03.91)

Стаття 3.
Регулювання трудових відносин

Законодавство про працю регулює трудові відносини працівників усіх підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, виду діяльності і галузевої належності, а також осіб, які працюють за трудовим договором з фізичними особами.

Особливості праці членів кооперативів та їх об'єднань, колективних сільськогосподарських підприємств, фермерських господарств, працівників підприємств з іноземними інвестиціями визначаються законодавством та їх статутами. При цьому гарантії щодо зайнятості, охорони праці, праці жінок, молоді, інвалідів надаються в порядку, передбаченому законодавством про працю. (Стаття 3 із змінами, внесеними згідно з Указом ПВР №5938-11 від 27.05.88; Законами №871-12 від 20.03.91, №263/95-ВР від 05.07.95, №2454-IV (2454-15) від 03.03.2005)

Стаття 4.
Законодавство про працю

Законодавство про працю складається з Кодексу законів про працю України та інших актів законодавства України, прийнятих відповідно до нього.

(Стаття 4 із змінами, внесеними згідно із Законами №871-12 від 20.03.91, №263/95-ВР від 05.07.95)

(Статтю 5 виключено на підставі Закону №871-12 від 20.03.91)

Стаття 5-1. Гарантії забезпечення права громадян на працю

Держава гарантує працездатним громадянам, які постійно проживають на території України:

• вільний вибір виду діяльності;
• безплатне сприяння державними службами зайнятості у підборі підходящої роботи і працевлаштуванні відповідно до покликання, здібностей, професійної підготовки, освіти, з урахуванням суспільних потреб;
• надання підприємствами, установами, організаціями відповідно до їх попередньо поданих заявок роботи за фахом випускникам державних вищих навчальних, професійних навчально-виховних закладів;
• безплатне навчання безробітних нових професій, перепідготовку в навчальних закладах або у системі державної служби зайнятості з виплатою стипендії;
• компенсацію відповідно до законодавства матеріальних витрат у зв'язку з направленням на роботу в іншу місцевість;
• правовий захист від необгрунтованої відмови у прийнятті на роботу і незаконного звільнення, а також сприяння у збереженні роботи. (Кодекс доповнено статтею 5-1 згідно із Законом №263/95-ВР від 05.07.95)

(Статтю 6 виключено на підставі Закону №871-12 від 20.03.91)

Стаття 7.
Особливості регулювання праці деяких категорій працівників

Особливості регулювання праці осіб, які працюють у районах з особливими природними географічними і геологічними умовами та умовами підвищеного ризику для здоров'я, тимчасових і сезонних працівників, а також працівників, які працюють у фізичних осіб за трудовими договорами, додаткові (крім передбачених у статтях 37 і 41 цього Кодексу) підстави для припинення трудового договору деяких категорій працівників за певних умов (порушення встановлених правил прийняття на роботу та ін.) встановлюються законодавством.

(Стаття 7 із змінами, внесеними згідно з Указом ПВР №5938-11 від 27.05.88; Законами №3694-12 від 15.12.93, №1356-XIV (1356-14) від 24.12.99)

Стаття 8.
Регулювання трудових відносин громадян, які працюють за межами своїх держав

Трудові відносини громадян України, які працюють за її межами, а також трудові відносини іноземних громадян, які працюють на підприємствах, в установах, організаціях України, регулюються законодавством держави, в якій здійснене працевлаштування (наймання) працівника, та міжнародними договорами України.

(Стаття 8 в редакції Законів №263/95-ВР від 05.07.95, №1807-III (1807-14) від 08.06.2000)

Стаття 8-1. Співвідношення міжнародних договорів про працю і законодавства України

Якщо міжнародним договором або міжнародною угодою, в яких бере участь Україна, встановлено інші правила, ніж ті, що їх містить законодавство України про працю, то застосовуються правила міжнародного договору або міжнародної угоди. (Кодекс доповнено статтею 8-1 згідно із Законом №871-12 від 20.03.91)

Стаття 9.
Недійсність умов договорів про працю, які погіршують становище працівників

Умови договорів про працю, які погіршують становище працівників порівняно з законодавством України про працю, є недійсними.

(Стаття 9 із змінами, внесеними згідно з Указом ПВР №5938-11 від 27.05.88; Законами №871-12 від 20.03.91, №263/95-ВР від 05.07.95)

Стаття 9-1. Додаткові порівняно з законодавством трудові і соціально-побутові пільги

Підприємства, установи, організації в межах своїх повноважень і за рахунок власних коштів можуть встановлювати додаткові порівняно з законодавством трудові і соціально-побутові пільги для працівників.

Підприємство може матеріально заохочувати працівників медичних, дитячих, культурно-освітніх, учбових і спортивних закладів, організацій громадського харчування і організацій, що обслуговують трудовий колектив і не входять до його складу. (Кодекс доповнено статтею 9-1 згідно із Законом №871-12 від 20.03.91)

Зміст

Глава I

Загальні положення

Глава II

Колективний договір

Глава III

Трудовий договір

Глава III-А

Забезпечення зайнятості вивільнюваних працівників

Глава IV

Робочий час

Глава V

Час відпочинку

Глава VI

Нормування праці

Глава VII

Оплата праці

Глава VIII

Гарантії і компенсації

Глава IX

Гарантії при покладенні на працівників матеріальної відповідальності за шкоду, заподіяну підприємству, установі, організації

Глава X

Трудова дисципліна

Глава XI

Охорона праці

Глава XII

Праця жінок

Глава XIII

Праця молоді

Глава XIV

Пільги для працівників, які поєднують роботу з навчанням

Глава XV

Індивідуальні трудові спори

Глава XVI

Професійні спілки. участь працівників в управлінні підприємствами, установами, організаціями

Глава XVI-А

Трудовий колектив

Глава XVII

Загальнообов'язкове державне соціальне страхування та пенсійне забезпечення

Глава XVIII

Нагляд і контроль за додержанням законодавства про працю

Повернутись до рубрики "КЗпП" поточного розділу