реєстрація

Увага! Технічні роботи.

Шановні користувачі, на сайті планові технічні роботи. Просимо утриматись від оновлення власних даних на сайті до 08:00 29.03.2011. Дякуємо за розуміння.

Зверніть увагу!

Viva МБА!

100 років пройшло з моменту видачі першого диплома! МБА зробило багато кроків уперед.

Чи могла адміністрація Дармутського коледжу видаючи в 1902 році своїм випускникам перші свідоцтва про одержання диплома МБА, припустити, що через сто років воно для когось як і раніше залишиться "алхімією"?

Дійсно, Terra MВА - "земля бізнес-освіти" - була нанесена на карти вже досить давно. Правда, на уточнення обрисів цього материка, його рельєфу були витрачені творчі сили не одного покоління дослідників.

Освоєння МБА

Активний період освоєння МБА почався в 1967 році з появою бізнес-шкіл у Європі (Лондон і Манчестер), і відтоді у світі вже ніхто не сперечається про його користь для бізнесу. Так само як і в нашій батьківщині, мабуть, уже не найдеться нікого, хто б заперечував корисність вищої (та й взагалі кожної) освіти для формування професійних навичок людини. Так чому ж саме МБА стало, багато в чому, завдяки активності ЗМІ, чи не бойовищем, де схрещують мечі й списи журналісти, підприємці й діячі освіти? Спробуємо розібратися неупереджено.

МБА в наші дні

Не станемо довго обговорювати саму корисність МБА, вона доведена практикою, і "винесемо за дужки" голоси його затятих супротивників, яких, насправді, небагато. Часто в основі позиції освітніх структур, що виступають проти МБА, лежать сугубо економічні інтереси. Скажімо, вузу, що не має програми МБА, вигідно просувати ідею про "другу вищу", як про більш якісну альтернативу МБА. Однак, у зв'язку з тим, що процес створення вузами програм МБА прийняв останнім часом лавиноподібний характер, ораторія "Це нікому не потрібно" звучить усе більш приглушено. Є висловлювані на сторінках різних видань думки деяких бізнесменів, підприємців, керівників різного рангу про те, що, на їхню думку, ступінь МБА нічого керівникові не дає. Досвід цих успішних менеджерів, безумовно, заслуговує поваги, однак він, як і все в природі, не абсолютний. Коли відомий маркетолог Ігор Манн у своїй книзі "Маркетингова машина" рекомендує "не вчитися на МБА", говорячи про великі витрати часу, він правий. Але в цьому випадку ця правота однієї людини - Ігоря Манна. Я знаю безліч маркетологів, що вважають, що витрати часу, сил і коштів на навчання багаторазово окупилися в їхній професійній діяльності.

Питання, що дійсно варто обговорювати, стосується скоріше, техніки: хто вчить, кого вчать і як вчити. Незважаючи на молодий вік вітчизняних програм МБА - першим з них 15 - 18 років - уже можна говорити про сформовані традиції й методологію викладання МБА-дисциплін, що сформувалася. Інша справа, що методики поліпшуються, обсяги й зміст курсів змінюються, нарешті, виникають зовсім нові курси - все це свідоцтво живого творчого процесу. Та й штатний викладацький склад уже далеко не той, що був на кафедрах політекономії в радянські часи. Яка політекономія соціалізму, коли країна вже п'ятнадцять років живе в ринкових умовах? Бізнес-Школи звертаються до успішних бізнесменів не від безвихідності й відсутності власної викладацької школи. Ідеологія МБА як "практичної" освіти вимагає залучення до викладання практиків бізнесу. Тому працюючі менеджери, що тримають руку на пульсі реальної справи, гармонійно доповнюють штатних професорів, що володіють методикою викладання й організації навчального процесу. Дивно, що цей шлях хтось називає "не найбільш підходящим"...

МБА на практиці

Питання "кого вчити?" тісно пов'язаний з методологією - "як?" Зараз у ряді шкіл бізнесу головує "компетентнісний підхід" до МБА. Тобто, навчальний процес будується таким чином, щоб менеджери різного рівня мали базові компетенції, і не тільки мали необхідний обсяг знань і навичок, але й уміли їх застосовувати на практиці. Хоча кожна компанія формулює список ключових компетенцій своїх менеджерів по-своєму, однак опитування показують, що основна частина такого "переліку" однакова. Програму МБА можна розділити на три частини. Перша - це вивчення основних дисциплін, необхідних для формування базових економічних знань. Друга частина - це те, що називається спеціалізацією, курси на вибір, де, мова йде вже про розвиток спеціальних знань. Третя частина - це самостійна робота, заснована на комунікаціях між слухачами (case-studies, ділові ігри, тренінги тощо).

Така побудова програми МБА забезпечує слухачеві поєднання міцних знань із практичними вміннями. Звичайно, практична складова у навчанні повинна бути більше теоретичної (до речі, це задачка не тільки для відчизняних шкіл, але й для американських), і цим зайняті розуми викладачів і методистів багатьох шкіл бізнесу.

Фальшиві програми МБА

Але небезпечнішою є ситуація, коли говорять: теорія не потрібна, ми вам зібрали найбільш необхідне, вивчіть даний матеріал протягом декількох місяців і цього вам буде досить. Таке от міні-МБА. Словом, давайте читати "Війну і мир" у скороченому варіанті. Чому такий продукт названий "МБА" зрозуміло - МБА поняття "розкручене", шановане в усьому світі й можна паразитувати на цьому тлі. Але це однаково, що "Запорожець" називати "міні-мерседесом" на тій лише підставі, що вони обоє мають двигун, трансмісію, ходову частину, кузов тощо. Істотна відмінність програм МБА в тому, що вони формують особливий світогляд менеджера. Недарма більше 90% випускників шкіл бізнесу за результатами анкетування повідомляють, що в результаті навчання вони змінилися "сильно" або "у значній мірі". А от якщо стоїть завдання чомусь навчитися швидко й відносно дешево - для цього існують різні тренінги й семінари.

ЕМБА

Навколо ЕМБА також багато міфів, чому сприяє відсутність державної регламентації цього виду програм. Хтось вважає, що на програмах ЕМБА вчаться винятково керівники компаній, хтось стверджує, що зміст ЕМБА докорінно відрізняється від звичайних програм МБА, хтось - що ці програми більш інтенсивні, ніж МБА.

Істотними ознаками ЕМБА є склад груп і зміст програми ЕМБА. По ідеї, навчання ефективно тоді, коли досвід і коло розв'язуваних у бізнесі завдань у слухачів подібне. Якщо програма ЕМБА заявляє про керівний склад її слухачів, важливо зрозуміти що мається на увазі. Яким досвідом поділяться один з одним сидячі за одною партою директор посередницької фірми з оборотом 1 мільйон і директор по регіональному розвитку торговельної мережі з оборотом 100 мільйонів? Очевидно, що забезпечити винятково топовий склад менеджерів одного калібру дуже складно. А якщо - ні, то група слухачів ЕМБА за цим параметром не відрізняється від групи МБА, для якої статусні рамки ширші.

Добре, також якщо зміст програми ЕМБА відрізняється від змісту програми МБА й дозволяє досягти якісно інших цілей. Але курси на Executive, як правило, читають ті ж викладачі, які задіяні на програмах МВА. Відносно витрат часу - дійсно ЕМБА менш інтенсивна, оскільки ця програма споконвічно припускає, що вчаться люди, що володіють мінімумом вільного часу. Можливо, визначення державних вимог відносно програм ЕМБА дозволить стандартизувати їхні основні параметри й зробить їх більш прозорими для споживачів.

Переклад статті Юрія Тазова,
президента Російської Ліги МВА -
Business Education Review,
джерело: "Магистр"

Попередня сторінка розділу: Статті

Увага! Ви можете обговорити матеріали цього розділу в форумі
або запропонувати власний матеріал для розміщення на сайті.