реєстрація

Новини освіти та науки в Україні та світі

[ русский ] Литва вже здійснила деякі освітні реформи, які ми плануємо зараз: на шляху до змін нам важливо враховувати цей досвід, – Лілія Гриневич

Пріоритети співробітництва в сфері освіти між Україною та Литвою обговорили Міністр освіти і науки України Лілія Гриневич та представники Литви, серед яких Посол Литовської Республіки в Україні Марюс Януконіс та екс-Міністр освіти і науки Литви, Депутат Сейму Литовської Республіки Гінтарас Стєпонавічюс. Зустріч відбулася сьогодні, 3 січня 2017 року, у приміщенні Міністерства освіти і науки України.

«Нині одним із пріоритетів для нас є реформа середньої освіти – «Нова українська школа». Ця сфера стосується найбільшої кількості людей, та при цьому вона не знала жодних реальних змін вже багато років. Але, окрім того, ми продовжуємо імплементацію Закону «Про вищу освіту». У цьому напрямку в нас на порядку денному два пріоритети: перше, зміна формату фінансування вишів та, друге, побудова системи забезпечення якості вищої освіти», – повідомила Лілія Гриневич.

Гінтарас Стєпонавічюс, що був Міністром освіти і науки Литви впродовж 2008-2012 років, розказав про діючу в Литві систему фінансування освіти через ваучери. За цієї системи гроші виділяються на навчання дитини і йдуть у вибраний нею заклад. Фінансування отримують як державні, так і приватні навчальні заклади, що заохочує освітню ініціативу. Зокрема, як зазначив Гінтарас Стєпонавічюс, завдяки цьому суттєво зросла кількість приватних дитсадків, що працюють за різними освітніми методиками.

«Ця система не дозволяє фінансувати порожні знання. Вона одразу показує, в які школи не йдуть діти, і можна далі розбиратися, які проблеми призводять до цих тенденцій. Завдяки ваучерній системі в Литві 65% видатків на середню освіту йдуть з державного бюджету, а 35% – з місцевого», – пояснює пан Стєпонавічюс.

Екс-Міністр відзначив, що у вищій освіти в Литві є два види фінансування: базове (постійне) та конкурсне. При цьому обсяг базового фінансування поступово скорочують, адже воно не заохочує заклади до розвитку. Для стимулювання наукової діяльності в закладах частину базового фінансування використовують для грантів та інших форм, що заохочують університети конкурувати між собою та пропонувати різні наукові проекти під державне фінансування.

В Україні, за словами Лілії Гриневич, ваучерну систему нині запровадити важко, адже діє дуже розгалужена система освітніх закладів. Відстані між школами великі, можливості довозити дітей до кращих шкіл формуються лише зараз.

«За 2016 рік ми, разом з місцевою владою, закупили понад 200 автобусів та створили близько 137 опорних шкіл. Коли буде створено більше якісних опорних шкіл, а на місцях буде більше можливостей для підвезення, можна буде реально подумати й про впровадження такої системи», – розказала Міністр освіти і науки України.

При цьому вона наголосила, що досвід розрахунку реальної вартості навчання одного учня, що розроблялися в Литві під ваучерну систему, можуть бути вкрай корисними для України.

«Нам дуже цікаво, за якими методиками ви обраховуєте саме вартість навчання та створюєте коефіцієнти, які дозволяють враховувати різницю у вартості навчання дітей у сільській та міській місцевостях. Історично так склалося, що під час формування фінансування шкіл ми ніколи не виходили з реальної необхідності, ніхто навіть не пробував це розраховувати. Просто виділялася певна сума грошей, яка розподілялася між школами. Ми хочемо відходити від цієї моделі, і ваш досвід буде дуже корисним», – підкреслила очільниця МОН.

Також українська сторона зацікавилася такими литовськими проектами, як учнівське самоврядування у школах, «антибулінгові» кампанії та реформування системи зовнішнього оцінювання.

За словами екс-Міністра, учні в Литві відіграють важливу роль у житті шкіл – вони мають свій вплив на прийняття важливих рішень та мають власний парламент як на рівні школи, так й на національному рівні.

Зокрема, учні, разом із батьками та вчителями беруть участь у виборах директора школи. Спочатку кандидат проходить комісію, що визначає відповідність його кваліфікації, а потім має пройти через процедуру виборів, під час якої конкурсна комісія голосує за різних претендентів на посаду. В цій комісії голос учнів-старшокласників має до 10% впливу на результат.

«Нам розвиток учнівського самоврядування цікавий насамперед у контексті побудови міжрегіонального взаємопорозуміння. Той же учнівський парламент на національному рівні не лише вчитиме дітей приймати рішення, а й дозволить ближче пізнати однолітків з інших регіонів України, тому це дуже цікаво. Стосовно ж виборів директорів шкіл, то така можливість уже передбачена в Законі «Про освіту», який ухвалено українським парламентом у першому читанні. Ми повинні будемо продумувати процедуру, і важливо буде врахувати увесь можливий позитивний та негативний досвід у цій сфері», – зауважила Міністр освіти і науки України.

Серед можливих напрямків співпраці також обговорювалось створення інтерактивної платформи для дистанційного навчання в Україні. Зокрема для того, щоб супроводжувати навчання дітей з непідконтрольних територій.

«Уже зараз ми працюємо над курсами для дітей з непідконтрольних територій, що допомагатимуть їм добре підготуватися до зовнішнього незалежного оцінювання. Однак цей проект має перерости в реальну онлайн платформу, на якій можна буде навчатися дітям з усієї України», – зазначила Лілія Гриневич.

За результатами зустрічі сторони домовились, що МОН разом із посольством остаточно доопрацює пріоритетні напрямки для співпраці, які реалізовуватимуться як безпосередньо через диппредставництва, так і в межах проекту Єврокомісії «Twinning».

Довідково:

Twinning – це ініціатива Європейської Комісії, спочатку задумана для того, щоб допомогти країнам-кандидатам отримати необхідну кваліфікацію і досвід для прийняття, впровадження та практичного здійснення законодавства ЄС. Починаючи з 2004 р. Twinning також поширюється на країни Середземноморського регіону.

Здійснюючи діяльність на базі заявок, проекти об'єднують професійні знання і досвід у сфері державного сектора країн-учасниць ЄС і країн-одержувачів для посилення заходів співпраці.

04.01.2017 00:00, за матеріалами: МОН

Інші новини рубрики "Освіта та наука в Україні"

У грудні 2018 року стартує українсько-швейцарський проект "Розвиток медичної освіти в Україні"

Медичні навчальні заклади візьмуть участь в українсько-швейцарському проекті "Розвиток медичної освіти в Україні".  Про це повідомляє МОЗ.  “Українські медичні навчальні заклади, в яких готують сімейних лікарів, терапев...Докладно

14.12.2018 13:55

«Ми починаємо нарешті вести фінансову складову освітньої політики», - Лілія Гриневич

Уряд збільшив кількість заступників міністра освіти і науки з п’яти до шести, новий заступник відповідатиме за фінансову складову освітньої політики. Про це в коментарі Укрінформу сказала міністр освіти і науки Лілія Гриневич....Докладно

13.12.2018 22:19

Одеська обласна служба зайнятості підтверджує результати неформального професійного навчання

Лише кілька років тому назад служба зайнятості отримала можливість надавати нову послугу своїм клієнтам – це підтвердження результатів неформального професійного навчання за робітничими професіями. Підтвердження результатів неформального професійного навчання дозволяє визнати рівень робітничої кваліфікації людини...Докладно

13.12.2018 22:04

У 2019 році київська влада планує витратити близько 18 мільярдів гривень на освіту

Київрада ухвалила Бюджет Києва на 2019 рік. На освіту наступного року столична влада планує витратити близько 18 мільярдів гривень. Про це на своїй сторінці у Facebook повідомив заступник голови міста Валентин Мондриївский....Докладно

13.12.2018 21:46

УЦОЯО оприлюднить 5 звітів моніторингового дослідження початкової школи

Щомісяця, з 28 грудня 2018 року і до 28 квітня 2019-го, Український центр оцінювання якості освіти оприлюднюватимемо по одному звіту за підсумками моніторингового дослідження початкової школи, яке проводилося навесні цього року. Загалом буде оприлюднено 5 тематичних звітів, що описуватимуть результати та висновки моніторингу....Докладно

13.12.2018 21:24

На конкурс для молодих учених на гранти Президента України вже можна подавати запити

Державний фонд фундаментальних досліджень (ДФФД) оголошує конкурс Ф86 на гранти Президента України для підтримки наукових досліджень молодих учених у 2020 році. Дедлайн подачі запитів – до 20 лютого 2019-го. Участь у конкурсі можуть взяти молоді науковці віком до 30 років – для кандидатів наук, до...Докладно

13.12.2018 12:55

Більше новин рубрики "Освіта та наука в Україні"

Новини інших рубрик

Більше новин