реєстрація

Новини освіти та науки в Україні та світі

[ русский ] Диплом для галочки або українська іновація вищої освіти

Українські студенти XXI століття, чомусь, обирають спеціальності, які відповідають професіями дев'ятнадцятого і двадцятого століть.

Диплом для галочки або українська іновація вищої освіти П'ятдесят років тому людина йшла в університет за професією на все життя. Однак сьогодні знання застарівають набагато швидше, ніж триває підготовка бакалавра.

2018 року майже 76 тисяч заяв від українських абітурієнтів були подані на філологічні спеціальності, які і стали найбільш популярними напрямками серед майбутніх студентів. У світі IT-стартапів, технологій і появи все нових міждисциплінарних галузей, це можна вважати впевненим фіаско.

Згідно зі статистикою, опублікованою МОН, 76% всіх випускників шкіл вирішили піти до вищих навчальних закладів. Це більше ніж, наприклад, в США, де тільки кожен другий школяр йде в коледж, і кожен третій згодом отримує принаймні диплом бакалавра.

У Німеччині частка вступників до вузів зазвичай становить від 38 до 64%. Чи означає це, що ми – найрозумніші та прагматичні, і швидше за інших інтегруємося в економіку знань?

Найбільш популярними спеціальностями серед українських абітурієнтів у 2018 році стали філологія (майже 76 тис. заяв), право (близько 73 тис.), менеджмент (близько 47,6 тис.), середня освіта (45 тис.), комп'ютерні науки (38,3 тис.) та економіка (29,7 тис.).

Для того, щоб стати медиками, майбутні студенти подали 29 тис. заяв, а програмістами – трохи менше 26 тис.

На превеликий жаль для батьків багатьох абітурієнтів, зовсім скоро філологи, як прикладні фахівці, будуть потрібні лише у якості вчителів. Наприкінці 90-х і на початку нульових багато міжнародних фірм, що відкривали свої офіси в Україні, брали на роботу саме лінгвістів.

Вони були єдиними людьми, здатними спілкуватися іноземною мовою. Компаніям було простіше взяти філолога і навчити його основам продажів або логістики, ніж брати готового фахівця і чекати 2-5 років, поки він вивчить мову настільки, аби вільно спілкуватися із західним менеджментом.

Але ситуація змінилася, і сьогодні знання мови аж ніяк не є ключовою компетенцією, а просто must have, без якого розглядати кандидата взагалі не стануть. Зате до мастхеву повинні кріпиться ще й профільна підготовка, здатність до навчання, гнучкість та багато іншого.

Що стосується перекладачів, вже більше року, як Google перевели свій сервіс на нейромережі. Це означає, що тепер комп'ютерний перекладач сам навчається на величезних масивах інформації, і ще через пару років стане майже ідеальним замінником людини.

Тому дуже сумнівно, щоб через 4 роки бакалавра і ще 1,5-2 магістратури, філолог-перекладач знайшов гідну роботу. Звичайно, мова не йде про неординарних фахівців.

Одночасне знання 5-6 мов, серед яких хінді, китайська та арабська, а також англійська та німецька, може бути вкрай затребуваним і оплачуваним. Однак, це вже питання не університету, а, скоріше, таланту або навіть геніальності.

З іншого боку, крім вибору спеціальностей, проблеми є і в самій системі вищої освіти. Помилково вважати, що університет має тільки одну функцію – дати людині фактичні знання.

Замість наборів фактів, у студентів потрібно розвивати вміння думати. Критичне мислення і аналіз притаманні далеко не всім, і нікому від народження. І якраз університет здатний створити у людини розуміння того, що наукова стаття з менеджменту – це добре.

А коротка замітка на Фейсбуці без авторства – не завжди. Уміння думати виховує загальний підхід до навчання, який сьогодні активно просувається в західній освіті, та не популярний у нас.

П'ятдесят або навіть тридцять років тому людина йшла в університет за професією на все життя. Однак сьогодні знання застарівають набагато швидше, ніж триває підготовка бакалавра.

На жаль, тут наші університети, за рідкісними винятками, серйозно відстають. Конспекти лекцій, які потрібно писати від руки та семінари у вигляді читання Вікіпедії з телефону – це не сучасна вища освіта.

Також треба давати молоді розуміння практичної цінності знань і навичок. Будь-які концепції, нехай навіть теоретичні, мають підкріплюватись кейсами та прикладами. Так їх простіше запам'ятати і зрозуміти важливість. Звідси виходить більш глобальний аспект – питання української інноваційності.

Наші студенти можуть придумувати проекти зі зміни клімату в пустелі, тоді як західні зроблять дрон для миття вікон. Український проект, в теорії, вирішує проблему відсутності орних земель, до якої світ прийде через 100-200 років.

Західна інновація може заощадити кожній компанії, що керує хмарочосами, сотні тисяч і мільйони доларів на рік вже сьогодні. Український проект буде оцінений науковою спільнотою і забутий, а західний знайде гроші у венчурного інвестора і реалізує.

Ніхто не говорить про те, що українська інновація не важлива. Просто вона не принесе грошей, отже її реалізація залишиться під питанням. Головна причина такої ситуації – в Україні більшість студентів не вчать мислити прикладними категоріями.

Можна було б сказати, що винні викладачі, бо саме вони не можуть перейти від радянських шаблонів. Але це також не зовсім справедливо. В один період університети масово відкривали кафедри економіки і права, навіть якщо раніше готували тільки артистів або медиків.

Цим вони відповіли на попит з боку потенційних абітурієнтів. Так що з розумінням трендів у них проблем немає. А ось з чим є, так це зі зв'язкою "навчання-робота". Справа в тому, що професори – зовсім не дурні люди, і добре знають, що велика частина їхніх слухачів не піде працювати за фахом.

Вибір, зроблений батьками студентів, коли тим було по 17 років, а то і раніше, в десятому або одинадцятому класі школи, навряд чи мав серйозні шанси на успішне втілення в життя. Значить, підхід "навчання для роботи" не потрібен здебільшого студентам.

Ось тому його і немає. Але як нам вплинути на ситуацію, яка більше схожа на замкнуте коло, у якому кожен із негативних факторів підтримує цілий ряд інших проблем?

По-перше, це інформаційне роз’яснення у суспільстві, що людина без вищої освіта не прокажена і не ізгой, а такий самий громадянин і працівник, яких в США, наприклад, близько 70%.

По-друге, решта 25-30% людей має обирати не спеціальності, а курси і предмети. Не викликає сумнівів, що майбутнє за перетином IT та інших сфер, часто трьох або чотирьох відразу.

І будь-яка навчальна програма, зроблена на чотири або шість років вперед, застаріє швидше, ніж її закінчить перший випуск.

По-третє, нам потрібна зв'язка "навчання для роботи". Досягти цього досить нескладно. За період в 4 роки бакалавру студент повинен, як мінімум, вісім-десять місяців провести на стажуваннях в справжніх компаніях.

Також саме навчання має включати кейси – наочні приклади з життя менеджерів, лікарів або інших професіоналів, які студенти будуть вирішувати, кожен раз приміряючи на себе роль реальних фахівців.

Українські студенти XXI століття, чомусь, обирають спеціальності, які відповідають професіями дев'ятнадцятого і двадцятого століть. Звичайно, сьогодні в більшості наших університетів на спеціальність можна не звертати увагу. Адже яка різниця, чому саме ти не будеш вчиться від 4 до 6 років.

Вільний вибір предметів, перехід від заучування фактів до пошуку і верифікації джерел знань, зміщення акценту з "без диплома не людина" на "диплом для тих, хто може написати мотиваційного листа і пояснити, навіщо він потрібен" – ось основа якісно нового підходу до освіти, який майже миттєво принесе свої плоди.

13.08.2018 15:39, за матеріалами: "Освітній портал"

Інші новини рубрики "Освіта та наука в Україні"

МІОК представив освітньо-навчальні проекти на конференції українських освітян у США

Міжнародний інститут освіти, культури та звязків з діаспорою НУ «Львівська політехника» (МІОК) представив власні проекти на Першій щорічній конференції українських освітян США, що відбулася днями у Вашингтоні (США).   Презентувала інститут і його діяльність директор МІОКу Ірина Ключковська, йдеться...Докладно

22.05.2019 13:47

У фіналі молодіжних дебатів, який відбудеться в Будапешті, Україну представлятимуть двое учнів

Киянка Марина Дмитрик та львів'янин Андріан Стогній представлятимуть Україну у фіналі молодіжних дебатів, який відбудеться 10 жовтня 2019 року в Будапешті (Угорщина). Планується, що у конкурсі братимуть участь майже 3 тис школярів із 12 країн світу. За результатами дебатів перше місце посіла учениця київської школи №239...Докладно

22.05.2019 13:21

Оприлюднено правильні відповіді до завдань ЗНО з математики

Предметна фахова комісія Українського центру оцінювання якості освіти встановила правильні відповіді до завдань сертифікаційної роботи з математики. Ознайомитися з таблицею правильних відповідей можна в розділі «ЗНО-2019. Математика». Про це повідомляється на сайті УЦОЯО. Нагадуємо, що засідання експертної...Докладно

22.05.2019 12:47

Батьки учнів початкових класів можуть пройти онлайн-опитування про впровадження НУШ

Український інститут майбутнього проводить онлайн-опитування батьків учнів початкових класів про впровадження Нової української школи. Пройти його можна за цим посиланням. Опитування проводять для підготовки ана...Докладно

22.05.2019 12:16

Більш ніж 150 тис осіб складали тест з математики

За оперативною інформацією регіональних центрів оцінювання якості освіти, участь у тестуванні з математики взяла 151 990 осіб, що становить 94,5 % від загальної кількості зареєстрованих, повідомляється на сайті УЦОЯО. 82 учасники ЗНО не змогли потрапити до пунктів тестування через відсутність одного з обов’язкових...Докладно

21.05.2019 20:47

За результатами ІІІ етапу Всеукраїнського конкурсу «Нові технології у новій школі» у МОН нагородили психологів та соціальних педагогів

21 травня 2019 року в актовій залі Міністерства освіти і науки України відбулася підсумкова науково-практична конференція за результатами ІІІ етапу Всеукраїнського конкурсу авторських програм практичних психологів і соціальних педагогів «Нові технології у новій школі» у номінації «Профілактичні програми». Про...Докладно

21.05.2019 20:18

Більше новин рубрики "Освіта та наука в Україні"

Новини інших рубрик

Більше новин