реєстрація

Новини освіти та науки в Україні та світі

[ русский ] Чому в школах мало учителів-чоловіків. І чи є це проблемою?

У вересні 2018 року дослідницька мережа «Еврідіка» опублікувала статтю «Чи має значення те, що чоловіки не викладають?», у якій викладені деякі добре відомі факти: за інформацією Євростату лише 15% вчителів початкової школи в Європі – чоловіки, і навпаки, лише 25% професорів європейських університетів – жінки, пише Профспілка працівників освіти і науки України.

У майбутньому такий гендерний дисбаланс тільки посилюватиметься, якщо врахувати, що все менше чоловіків обирає цю професію.

Перший висновок з даних Євростату полягає в тому, що гендерні пропорції змінюються на різних етапах освіти. Працівники дошкільної освіти майже повністю є жінками, як і переважна більшість вчителів початкових класів. У середній школі жінки все ще переважають чоловіків – у 3 рази в молодшій середній та майже у 2 рази у старших класах. Але у вищих навчальних закладах вже чоловіки стають більшістю, та складають 60% викладацького складу. На найвищому рівні – серед професорів – лише 1 з 4 фахівців ­– жінки.

Ця картина, на думку «Еврідіки», відображає суспільство, яке більше цінує вищі рівні освіти, ніж початкові, тому статус та фінансова винагорода університетських професорів є набагато більшою за вчителів початкової школи. Саме тому чоловіки нечасто зустрічаються в дошкільних установах, в початковій і середній школі, де робота характеризується низькими зарплатами і вважається непрестижною.

За даними Організації економічного співробітництва та розвитку, вчителі-жінки заробляють на 10% менше середньої заробітної плати інших жінок з вищою освітою, тоді як чоловіки, які вчителюють у початковій школі, отримують на 30% менше, ніж чоловіки з вищою освітою в інших сферах. Тому, зарплата освітян є неконкурентоспроможною, при цьому відмінності у порівнянні з іншими професіями більші для чоловіків.

У статті «Еврідіки» вказується на розповсюджену думку, що професія вчителя надає недостатньо можливостей для безперервного професійного розвитку, і це також робить її малопривабливою.

Друга причина, на яку звертає увагу «Еврідіка», пояснюючи недостатню кількість чоловіків на початкових стадіях освіти, – стереотипні уявлення щодо гендерних ролей. Гендерні стереотипи впливають на вибір кар’єри чоловіками та жінками. Це буде тривати до тих пір, допоки у загальній культурі вважатиметься, що чоловікам не підходять професії, пов’язані з доглядом, до яких відноситься і вчительська професія.

Стереотипний образ професії вчителя не враховує складні інтелектуальні завдання, які вона ставить перед своїми представниками. Викладання, наприклад, вимагає цілої низки компетенцій та вмінь, включаючи знання предмету, комунікативні навички, вміння викладати та надихати учня, вміння працювати з різними особистостями та характерами. Жодна з цих компетенцій та вмінь не має відношення до статі вчителя.

«Еврідіка» звертає увагу на певні непрямі наслідки для учнів, які може мати дефіцит чоловіків-вчителів. Деякі дослідники вказують на зв'язок між цим явищем та нижчими досягненнями хлопчиків у порівнянні з дівчатками, вищими рівнями передчасного залишеннями ними школи. Однак це твердження є спірним, емпіричні дані його не підтверджують.

Якщо глянути на те, які культурні цінності отримують діти через школу, «Еврідіка» підкреслює, що дефіцит чоловіків-вчителів призводить до посилення і увіковічення необґрунтованих гендерних стереотипів. Учні безпосередньо зі свого досвіду дізнаються про те, що на ринку праці існує гендерна сегрегація, що жінки більше підходять для професій, пов'язаних з доглядом, що професія вчителя мало цінується.

Оскільки цінності, які передаються дитині під час навчання, є так само важливими, «Еврідіка» вважає дефіцит вчителів-чоловіків причиною для занепокоєння, також як і дефіцит представників етнічних, мовних і культурних меншин. Як школи можуть навчити учнів боротися з нерівністю, якщо їх викладацький склад є уособленням цієї нерівності?

Європейський комітет профспілок освіти підтримує висновки «Еврідіки» і підкреслює критичну важливість зусиль, спрямованих на те, щоб вчительська професія була більш привабливою, інклюзивною та конкурентною з точки зору фінансової винагороди за працю, а школи стали взірцями рівності і демократичних цінностей. 

Міжнародний відділ ЦК Профспілки

21.11.2018 09:02, за матеріалами: https://pon.org.ua/

Інші новини рубрики "Освіта та наука в Україні"

«Ми починаємо нарешті вести фінансову складову освітньої політики», - Лілія Гриневич

Уряд збільшив кількість заступників міністра освіти і науки з п’яти до шести, новий заступник відповідатиме за фінансову складову освітньої політики. Про це в коментарі Укрінформу сказала міністр освіти і науки Лілія Гриневич....Докладно

13.12.2018 22:19

Одеська обласна служба зайнятості підтверджує результати неформального професійного навчання

Лише кілька років тому назад служба зайнятості отримала можливість надавати нову послугу своїм клієнтам – це підтвердження результатів неформального професійного навчання за робітничими професіями. Підтвердження результатів неформального професійного навчання дозволяє визнати рівень робітничої кваліфікації людини...Докладно

13.12.2018 22:04

У 2019 році київська влада планує витратити близько 18 мільярдів гривень на освіту

Київрада ухвалила Бюджет Києва на 2019 рік. На освіту наступного року столична влада планує витратити близько 18 мільярдів гривень. Про це на своїй сторінці у Facebook повідомив заступник голови міста Валентин Мондриївский....Докладно

13.12.2018 21:46

УЦОЯО оприлюднить 5 звітів моніторингового дослідження початкової школи

Щомісяця, з 28 грудня 2018 року і до 28 квітня 2019-го, Український центр оцінювання якості освіти оприлюднюватимемо по одному звіту за підсумками моніторингового дослідження початкової школи, яке проводилося навесні цього року. Загалом буде оприлюднено 5 тематичних звітів, що описуватимуть результати та висновки моніторингу....Докладно

13.12.2018 21:24

На конкурс для молодих учених на гранти Президента України вже можна подавати запити

Державний фонд фундаментальних досліджень (ДФФД) оголошує конкурс Ф86 на гранти Президента України для підтримки наукових досліджень молодих учених у 2020 році. Дедлайн подачі запитів – до 20 лютого 2019-го. Участь у конкурсі можуть взяти молоді науковці віком до 30 років – для кандидатів наук, до...Докладно

13.12.2018 12:55

У 2019 МОН профінансує 54 нові проекти молодих вчених

Відповідне рішення було прийнято Конкурсною комісією з відбору проектів під головуванням заступника Міністра освіти і науки Максима Стріхи. Список проектів-переможців оприлюднений на сайті МОН 12 грудня 2018 року. За кошти держави молоді вчені проводитимуть дослідження в сфері о...Докладно

13.12.2018 12:33

Більше новин рубрики "Освіта та наука в Україні"

Новини інших рубрик

Більше новин