Історія

Іспитова завдання з курсу “Історія України”

рубрика: Історія; вид роботи: методичні вказівки; мова: українська

Білет 1 1. Найдавніші хлібороби та скотарі на землях сучасної України. 2. Люблінська унія, її наслідки для українських земель. 3. Остаточна ліквідація гетьманства та решток автономного устрою Гетьманщини в другій половині XVIII ст. Гетьман Кирило Розумовський. Білет 2 1. Велика Скіфія в V-IV ст. до н.е. 2. Виникнення українського козацтва. Господарська діяльність козаків. 3. Адміністративно-територіальний устрій та регіональний поділ українських земель у...  

релевантність: 62.82

Походження назви "Україна"

рубрика: Лінгвістика; вид роботи: реферат; мова: українська

Мова являє собою складний інформаційний аспект феномену України, а саме сиґнальну систему, яка забезпечує взаєморозуміння між її носіями. Отже, мова є основним засобом згуртування етносу, його розвитку і, зрештою, його самоусвідомлення як нації. Разом з тим мова це система слів. А "слово було на початку і слово було Богом". Цей аспект слова, поряд з інформаційним, живе й досі, на жаль, не для кожного. У грецькій мові відповідний термін "лоґос" позначає як слово, так і розум, і...  

релевантність: 51.42

Урок України. "Світе тихий, краю милий, моя Україно!"

рубрика: Педагогіка; вид роботи: реферат; мова: українська

Обладнання: Класна кімната. Святкову атмосферу підкреслюють рушники, грона калини, віночки чебрецю і барвінку, атрибути національної символіки. До класу входить учитель із хлібом на вишиваному рушнику. Учитель: Друзі мої! Вітаю Вас із початком навчального року. За давнім українським звичаєм вітаю вас хлібом на вишиваному рушнику. Хліб - це символ безпечності життя: вічного оновлення природи. Рушник супроводжував людину усе життя: охрещене немовля загортали в рушник, молода...  

релевантність: 50.24

Формування української народності. Походження та поширення назви "Україна"

рубрика: Історія; вид роботи: реферат; мова: українська

1. Формування української народності. Проблема формування української народності в минулому знаходила різне тлумачення в працях різних істориків у залежності від їхньої політичної заангажованості. Показовим щодо цього є порівняння позицій видатного російського історика М.П.Погодіна та батька сучасної української науки М.С.Грушевського. «Перший з них стверджував, що після розпаду Київської Русі населення Наддніпрянщини перейшло на територію Центральної Росії і згодом утворило...  

релевантність: 46.91

Київська Русь: праукраїнська держава чи "спільний стовбур" східних слов'ян?

рубрика: Історія; вид роботи: реферат; мова: українська

Спадщина княжого Києва є предметом давньої і запеклої дискусії не тільки вчених, але й політиків. Адже протягом останніх п'яти сторіч російська експансія у Східній Европі спиралася на імпреський міт про династичне право московських правителів на землі Київської Руси. Отже проблема належить до числа найважливіших у східноєвропейській історії. Її об'єктивне, неупереджене вирішення - обов'язкова передумова цивілізованого державного устрою на пострадянських просторах. Знову...  

релевантність: 44.19