Демократію будують не за один день

Можливість створення органів студентського самоврядування передбачена низкою нормативно-правових актів - Положенням про державний вищий заклад освіти від 05.09.1996 р., Типовим положенням про органи студентського самоврядування від 03.04.2001 р., Законом України "Про вищу освіту" від 17.01.2002 р. Однак становлення студентського самоврядування у вузах України відбувається досить повільно або створюються органи, що лише зовнішньо імітують наявність студентського самоврядування, насправді їх замінює інша структура, яка "залишилась у спадок" від тоталітарного комуністичного устрою.

У вузі, як правило, співіснують різноманітні інститути студентського життя - громадські організації, гуртки за інтересами, професійна спілка. Саме остання завжди претендувала та претендує на роль офіційного представника інтересів студентства у стосунках із адміністрацією вузу. Але чи може професійна спілка студентів представляти всю студентську громаду в зовнішніх відносинах, чи охоплює її членство кожного студента і чи бере він участь в обранні її керівних органів? Зрозуміло, що відповідь негативна. Студентське самоврядування як право та реальна здатність студентської громади за аналогією існування місцевого самоврядування територіальної громади охоплює усе студентство навчального закладу, як і місцеве самоврядування громадян територіальної одиниці. Органи студентського самоврядування, на відміну від профспілкових, обирають на демократичних засадах від усього студентства, тому бути офіційним репрезентантом у вузі, який претендує на демократичність управління, можуть лише вони.

Наявність раціональних підстав існування студентських професійних спілок у системі вищої освіти є питанням дискусійним. Згідно із Законом України "Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності" від 15.09.1999 р., "професійна спілка - добровільна неприбуткова громадська організація, що об'єднує громадян, пов'язаних спільними інтересами за родом їх професійної (трудової) діяльності (навчання)".

Чи можна прирівнювати професійні спілки за місцем професійної (трудової) діяльності і професійні спілки у навчальних закладах? Працівник - це особа, яка уклала трудовий договір із власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою. Відносини між роботодавцем і працівником є відмінними від відносин між адміністрацією вузу та студентом. Саме термінологічне називання "професійна спілка" вказує на те, що її членами можуть бути лише особи, які перебувають у трудових (професійних) відносинах, і до таких професій студентська не належить.

У вузах демократичних країн, які інтегруються чи інтегрувалися у євроспільноту, наприклад, Польщі, такі структури в системі вищої освіти зникли разом із поваленням радянського режиму, в Україні ж відбуваються безпрецедентні процеси - намагаються існувати поряд дві конкуруючі структури - органи студентського самоврядування та професійні спілки з домінуванням останніх. Водночас, приводячи національне законодавство у відповідність із європейським, "ідучи в ногу" з Болонським процесом, законодавець не приділяє належної уваги визначенню, що саме демократичні принципи обрання та функціонування повинні бути базовими, а також гарантіям студентського самоврядування. Парадоксальною є ст. 37 Закону України "Про вищу освіту", в якій йдеться про те, що положення про студентське самоврядування затверджує вищий колегіальний орган громадського самоврядування, тобто орган наукових і науково-педагогічних працівників вузу. Крім того, гарантії функціонування студентського самоврядування є відсутніми, чого не можна сказати про професійні спілки.

Професійні спілки, будучи справжньою "школою комунізму", в радянські часи відігравали дуже важливу роль, адже виконували не лише таке завдання як захист економічних інтересів трудящих, а пропагували політичні ідеї та сприяли дотриманню курсу комуністичної партії. Студентські професійні спілки в Україні, переживши зміну всієї радянсько-тоталітарної системи 1991 року, почали відновлювати свою діяльність попри те, що були і є рудиментом попереднього устрою. Таким чином, в Україні є бажання створювати демократичне студентське самоврядування, і водночас уже впродовж багатьох років це реалізувати важко. В багатьох вузах України професійна спілка "активно" допомагає ініціативним групам у впровадженні інституту студентського самоврядування в життя, але при цьому дотримується своєї мети - не допустити розподілу компетенції та переходу ролі офіційного представника студентської громади до органів студентського самоврядування шляхом гальмування процесу впровадження або вироблення такої структури студентського самоврядування, яка б не була ефективною і демократичною та, врешті-решт, залежала від студентської профспілки.

Безперечно, жодна професійна спілка, яка у більшості вузів вважає себе єдиним репрезентантом інтересів усієї студентської громади вузу, не буде зацікавлена в створенні органів студентського самоврядування на демократичних принципах, їхньому повноцінному функціонуванні, оскільки компетенція студентської профспілки та матеріально-технічна база мала б належати органам студентського самоврядування. Важко пояснити студентам Польщі, Німеччини, Великої Британії, що таке students trade union, однак students self-government є зрозумілим для всіх. Якщо студенти національних вузів мають бажання співпрацювати з вузами іноземних держав, мати попит на світових ринках праці, демонструвати кращі здібності та інтелектуальний потенціал, якого їм не бракує, необхідно, щоб представляли їхні інтереси органи, які визнають у європейських країнах.

Демократію будують не за один день, навіть не за рік. У системі законодавства, органів влади, закладів освіти, психології та менталітеті українців є свої радянські рудименти. Але показні та декларативні положення для "заспокоєння Європи" не викоренять їх. Лише раціональна та критична оцінка дасть змогу визнати це. І одну з правильних відповідей на запитання: "Чому студентське самоврядування у вашому вузі створюють упродовж 5-7 років або чому воно функціонує "по-радянськи" також можна знайти…

(За матеріалами статті Тетяни Яцків,
Джерело: Громадський простір)

Попередня сторінка розділу: Статті