Сесійний синдром

Здача сесії для студента з будь-яким рівнем знань - дійсний кошмар. Неочікувано спливають старі "хвости", починаються нервові пошуки конспектів, так ще й виявляється, що в розкладі замість трьох іспитів - цілих п'ять! Як отут не втратити самоконроль?! Адже за тиждень-два прийдеться освоїти піврічний курс, зарившись у гори підручників, використати метри паперу для шпаргалок, придумати ноу-хау ефективного списування... Все це можна зробити без втрат для здоров'я.

Не так страшна сесія...

Витримати темп навчального марафону під силу тільки стійким і витривалим. На пекуче питання, як з найменшими втратами для психічного та фізичного здоров'я здати сесію відповідає практичний психолог медичного центра "Медімакс" Олена Анатоліївна Криницька.

- Невелике передекзаменаційне хвилювання цілком закономірно, - коментує Олена Анатоліївна. - Адже ми не роботи, і емоційно реагуємо на будь-яку ситуацію. Але якщо почуття страху переростає в нав'язливе відчуття, можна говорити про дезадаптації. Людина губиться, не може зосередитися й настроїтися на потрібний лад, у неї починаються соматичні розлади (безсоння, тремор рук, погіршується пам'ять, притупляється робота всіх аналізаторів). У такому випадку студентські ритуали типу "покладіть під подушку підручник" не допоможуть, і без професійної допомоги психолога вже не обійтися.

Як не дивно, але причини панічного страху перед іспитами в людини можуть заклдаються... ще до її народження! Це стверджують фахівці, що вивчають пренатальну психологію (період "від зачаття до народження"). Вони впевнені, що саме в цей час формується не тільки характер маляти, але закладаються позитивні й негативні емоції, що надалі впливають і на досягнення, і на рівень самооцінки.

Ми розучилися відсівати непотрібну інформацію, і "засмічуємо" пам'ять, усмоктуючи все, як губки. У результаті організм виснажується, а це зайвий привід для стресів. Щорічно кількість хворих психічними захворюваннями росте, і найстрашніше - порушення психіки частішають у школярів, починаючи з 7-8 класу. Психіатри стверджують, що діти попадають на шкільну лаву вже з розладами. Що вже говорити про студентські роки!

- Найкращий метод терапії - подивитися страху в очі, - запевняє Олена Анатоліївна. - Зрозумійте, іспит - не кінець світу, і його "нездача" не приведе до непоправних наслідків. Боїтеся викладача? Представте його в домашньому халаті й тапочках - він така ж беззахисна людина, як і ви! Навчіться виступати перед публікою. Спочатку потренуйтеся - проговоріть заздалегідь складену промову перед дзеркалом, оцініть свою акторську й ораторську майстерність. Потім спробуйте розкритися, "вийти зі свій шкаралупи" і виступити перед домашніми. Це не значить переказати університетську лекцію. Згадаєте веселу історію, анекдот. От побачите - такий простий прийом допоможе відповідати перед екзаменаційною комісією.

Не забувайте й про можливості запрограмувати себе на успішну здачу іспитів. Аутотренінг - дієва система, відома з давніх часів. Слова, що проговорюють, несуть енергетичну, інформацію й налаштовують нас на необхідний лад.

Напишіть на аркуші паперу життєстверджуючі фрази типу "я цілком спокійний, упевнений у собі й своїх знаннях...". Проговорюйте цей текст раз двадцять (щодня або через день), але не під час поїздок у метро, а у відокремленій розслаблюючій обстановці, коли ми схильні до чуйного сприйняття. Отримане позитивне налаштування і впевненість забезпечать вам більш ніж 50% успіху під час здачі сесії.

Студентська мудрість говорить...

У деяких учнів є свої ефективні прийоми по здачі заліків й іспитів. Є вони й у студента Харківського національного університету радіоелектроніки та - за сумісництвом - дизайнера комп'ютерної графіки Сергія Харченко. На сьогодні в арсеналі хлопця - "півтори" вищих технічних освіти (одна повна й друга - незакінчена), тому його поради практично обрунтовані.

- Насамперед, за два тижні до початку сесії потрібно з'явитися у вузі, - радить Сергій найнедбайливішим студентам. - Довідайтеся розклад заліків і скасуйте на цей час, всі розважальні заходи. З'ясуєте у своїх одногрупників, які роботи й "хвости" потрібно здати обов'язково. Попросіть відмінників "розшифрувати" назви предметів у розкладі, імена викладачів, списки підручників. Не забудьте дізнатися про коронні питання викладачів і питання "на три бали". Пам'ятайте, що в багатьох педагогів є свої дивацтва: одні панічно бояться неголеності й нестриженості, інші - жуйок і запаху пива. Тепер ви проінформовані, а значить - озброєні!

Багато студентів ігнорують консультації, і даремно: такі заняття дають можливість надолужити упущене й предстати в позитивному світлі в очах екзаменаторів.

- Якщо на заняттях ви з'являєтеся рідко, - коментує Сергій, - відвідаєте хоча б кілька останніх лекцій і консультацій, де не тільки запишіть все сказане викладачем, але й задайте йому кілька заумних питань, бажано вичитаних з додаткової літератури. Для створення "антуражу" розмістіть на парті побільше бібліотечних підручників і довідників. При відсутності конспекту лекцій можете взяти чужий - не дуже зразковий, щоб не впадав в око (тільки предмет не переплутайте!) Можливо, заробите великий плюс... І навіть якщо раніше ви мали репутацію нехлюя й ледаря, будьте впевнені: викладач у корені змінить про вас думку.

Не варто переписувати конспекти із всіх предметів! Багато викладачів просто не звертають на це увагу. Та й час, що залишився на підготовку, можна використати раціональніше, зробивши копії на ксероксі. Найбільше студентське щастя - роздобути електронну версію лекції й роздати її всім "нужденним". А готуватися до іспитів краще колективно - розповідаючи один одному відповіді на питання білетів або обговорюючи теми.

Сподіваємося, що ці поради допоможуть вам гідно перебороти екзаменаційні хвилювання, а можливість підхопити сесійний синдром знизиться до мінімуму. Удачі вам!

(Переклад статті Юлія Данкової "Сесійний синдром",
Джерело: Навчання та професійні курси, № 50(80),
грудень 2005)

Попередня сторінка розділу: Статті