Кінець безкоштовної освіти? Влада збирається закріпачити випускників

Найближчим часом влада збирається змусити відпрацьовувати мінімум три роки "куди батьківщина пошле" не лише медиків, але й усіх випускників вишів (Газета "24").

Парламент має намір прийняти нові редакції законів "Про освіту" і "Про вищу освіту". Нововведення вже схвалені профільним комітетом ВР. Попередня редакція закону "Про вищу освіту" визначала, що випускник вишу вільний у виборі місця роботи. За новою - він повинен буде працевлаштуватися "відповідно до суспільних потреб". Тобто куди батьківщина накаже, там випускникові доведеться пробути мінімум три роки. Якщо ж молодий фахівець звільниться за власним бажанням або чимось не влаштує роботодавця, йому доведеться компенсувати державі всю вартість навчання у ВНЗ.

Якщо законопроект дійде до голосування, то в позитивному рішенні депутатів годі й сумніватися - дешева робоча сила потрібна всім підприємствам, незалежно від політичної приналежності їхніх патронів.

Директор департаменту вищої освіти Міносвіти Ярослав Болюбаш стверджує, що загалом нова редакція дуже своєчасна й давно потрібна: "Ми погодили закон з усіма нормами Болонського процесу, адаптували до 12-річного навчання в школі й переходу на європейські норми. Уперше прописано діяльність студентського самоврядування й багато чого ще."

Три роки на благо Батьківщини

За чинним законодавством, виш справді зобов'язаний сприяти працевлаштуванню випускників, пропонуючи ряд вакансій. Але від примусового сприяння студенти, м'яко кажучи, не в захваті. "Держава за рахунок молодих фахівців лататиме дірки в економіці," - вважає голова Київського осередку всеукраінської молодіжної організації "Фундація регіональних ініціатив" ("ФРІ") Михайло Лебедь. - "Сьогодні через низькі зарплати професіонали різних сфер мусять перекваліфікуватися або йти у бізнес. Але незабаром держава зможе відправити випускника туди, де він потрібний чиновникам." Головною проблемою Лебедь називає те, що молода людина не працюватиме ефективно проти власної волі. "Якщо попереднє покоління "косило" від армії, то тепер "коситимуть" від відпрацьовувань. Тому чекайте великих хабарів," - додає молодіжний активіст.

Перші на черзі медики й педагоги

Редакція законопроекту передбачає, що укладатиметься тристороння угода між ВНЗ, роботодавцем і випускником. Тож хабарі, швидше за все, нестимуть до навчальних закладів або безпосередньо на підприємство, припускає Лебедь.

Водночас звинувачення у примусовому працевлаштуванні чиновники МОН називають несправедливими нападками. На думку Ярослава Болюбаша, такий порядок потрібний, адже держава має вирішувати свої стратегічні завдання. "Всі кажуть про порушення прав людини шляхом примусового працевлаштування. А хіба не порушуються права дитини в селі, де немає вчителя? Хіба не порушуються права людини в райцентрі, де немає кваліфікованих медиків?" Болюбаш наводить як приклад підготовку військових фахівців. Дорогий освітній процес, пов'язаний із режимом секретності, має чимсь виправдовуватися.

"Положення про відпрацьовування було запроваджено ще за радянських часів. До сьогодні цю норму не скасовано," - пояснює член робочої групи з модернізації закону Юрій Якименко. - "Безумовно, дана стаття є дуже суперечливою і, можливо, не потрапить до остаточної редакції. Але передусім вона має стосуватися медиків і педагогів. Іншим хвилюватися не варто. Головне завдання - знайти компромісний варіант між інтересами держави та студентів." Філософія нової редакції закону "Про вищу освіту" базується на тому, що, оплачуючи навчання студентів, держава хоче одержати натомість кваліфіковані кадри, вважає Якименко.

Освіта як товар

З юридичної точки зору до змін теж виникає сила запитань. "Міністерство освіти й науки готове відмовитися від конституційного принципу безкоштовної освіти, - коментує юрист, голова секретаріату всеукраїнської молодіжної організації "Українська асоціація студентського самоврядування" ("УАСС") Олексій Кляшторний. - "Якщо має місце відпрацьовування або повернення державі вартості навчання, тоді це ніяк не безкоштовна освіта. Додайте до всього заяви про готовність держави передати частину своїх повноважень бізнесу, тобто відпрацьовувати, можливо, доведеться й на приватних підприємствах. Усе це спрямоване на те, аби люди працювали в Україні на умовах кабальних договорів," - відзначає юрист. На його думку, нова редакція закону суперечить і Болонському процесу. Останній закріплює за освітою статус соціального блага, а не товару.

На роботу замість армії

Голова правління всеукраїнської молодіжної організації "Спілка ініціативної молоді" ("СІМ") Олександр Корнієнко, який нещодавно закінчив КПІ, розповів "24", як зараз відбуваються розподіли: "Ми мали вибір - або принести свій документ про працевлаштування, або піти за прямим направленням вишу. Мене відправили на завод "Радар". Я злякався такої перспективи й приніс фіктивний документ із приватної фірми." Корнієнко стверджує, що так чинили практично всі. Але адміністрацію університету це нітрохи не хвилювало - дійсність паперів ніхто не перевіряв.

Випускник Чернівецького національного університету Роман Шевченко, одержавши диплом, вирушив за розподілом до рідного села. "Влаштувався вчителем історії у місцевій школі", - каже Роман. - "У такий спосіб можна було "відкосити" від армії - робота в селі звільняє від служби. Але умови там жахливі. Зарплата? Та її практично не було. Про житло та інші блага взагалі годі й казати."

Куди жорсткіша система розподілу діє нині у медуніверситетах. Випускниця НМУ ім. Богомольця Леся Македон каже, що направлення дають до сільських та районних поліклінік. Іногородні випускники їдуть відпрацьовувати до себе на батьківщину, а киян переважно відправляють до Чернігівської області. "Аби уникнути відпрацьовувань, потрібно мати дуже добрі зв'язки", - пояснює Леся. - "Кількох моїх однокурсників відрядили до глухого поліського села. Житла ніякого не надали. Запропонували пожити в школі, мотивуючи тим, що там уже живуть двоє практикантів." За словами випускниці, відпрацьовування триває трохи менше двох років і весь цей час жорстко контролюється згори.

Уже зараз більше десятка студентських і молодіжних організацій оголосили про початок кампанії проти подібних змін до закону. "Ми маємо намір мобілізувати студентів на акції протесту, проводити концерти формату "Рок проти…" і провадити інформаційну підтримку наших дій", - розповів "24" співорганізатор кампанії, активіст молодіжної ініціативи "Пряма дія" Іван Шматко.

Андрій Мовчан, Газета "24",
переклад: gazeta.univ.kiev.ua

Попередня сторінка розділу: Статті