ЗНО 2014 // Завдання та відповіді ЗНО // Відповіді на завдання тесту з...

реєстрація

Зверніть увагу!

Відповіді на завдання тесту з української мови і літератури ЗНО 2010 року.
Основна сесія № 1

Прочитайте текст і виконайте завдання 1-7.

(1) Усе починається з дитинства, з колискової, з голосу материнської душі над колискою. (2) Уже в/перше звучання почутої мелодії на/вічно вплітається для маленької дитини багатоголосся душі та світу. (3) Від/тепер відкривається шлях її радощам, смуткові й веселості, тривогам, і сподіванням. (4) І, на/певно, головному - взаємності з життям, зі світом. (5) Колискова - це не/наче душа, яка ходить навшпиньках.

1. У переносному значенні вжито в тексті виділене слово

ходить навшпиньках

2. Фразеологізмом є вислів

відкривається шлях

3. Окремо в цьому тексті пишуться слова

в/перше

4. Іменник виділено в словосполученні з тексту

починається з колискової

5. Вставне слово вжито в реченні

четвертому

6. Складним є речення

п'яте

7. Пунктуаційну помилку допущено в реченні

третьому

8. М'який знак треба писати на місці обох пропусків у рядку

громадянс..ка позиція, здаєт..ся в оренду

9. Букву и треба писати на місці обох пропусків у рядку

виконувати реч..тативом, промовиста ц..тата

10. Граматичну помилку допущено в словосполученні

барвистих ярмарок

11. Суфікс -ев- має прикметник, утворений від слова

груша

12. Правила вживання лапок дотримані в уривку з афіші

13. Граматичну помилку допущено в рядку

найбільш вищий пагорб

14. Граматичну помилку допущено в реченні

Остап Вишня палко захоплювався та змальовував на сторінках своїх творів дивовижну українську природу.

15. Правильну відмінкову форму числівника сімсот дев'яносто вісім наведено в рядку

Ор. в. сьомастами дев'яноста вісьма

16. Прочитайте речення.

І радісн(1)о, що Київ наш осін(2)ій,
Хоч довгу путь у світі перейшов,
Весь у труді, в натхнен(3)і, у горін(4)і,
Весь на риштован(5)ях нових будов!

Подвоєні літери треба писати на місці всіх цифр, окрім 1

17. Правильно утворено форму третьої особи множини від інфінітива

губити - гублять

18. Складносурядне речення утвориться, якщо серед варіантів продовження речення
"Опівдні насунулися хмари..." обрати

і ринула стоголоса злива.

19. Однакова кількість звуків і букв у кожному слові рядка

єднання, сором'язливість, щирість

20. Усі розділові знаки правильно вжиті в реченні

Де знаходить природа такі розмаїті барви, що їх не відтворити точно жодною фарбою, жодним пензлем?

21. Частка не пишеться окремо у варіанті

не/здужати всіх завдань

22. Спонукальним є речення

За правду, браття, єднаймось щиро.

23. Підкреслена буква позначає однаковий звук у кожному слові рядка

садочок, футболіст, дивина

24. З'ясуйте, який вид підрядного речення відповідає кожному фрагментові.

Фрагмент речення Вид підрядного речення
… понад усе хотіли, щоб … з'ясувальне
… зайшов до магазину, щоб … мети
… сподобалася книга, що її … означальне
… настільки досвідчена, що … ступеня та способу дії

25. З'ясуйте, якими частинами мови є виділені слова в реченні (цифра позначає наступне слово).

Він (1)прожив під сонцем (2)коло ста літ, (3)ніколи не (4)ховаючись у холодок.

  1. дієслово
  2. прийменник
  3. прислівник
  4. дієприслівник (форма дієслова)

26. Доберіть приклад до кожного випадку вживання розділового знака на місці крапок.

Розділовий знак Приклад
кома І сонце падало за тьмяним морем трав … на землю маки кинувши червоні.
двокрапка Знаю я … моє ім'я не згасне на прийдешнім сонячнім путі.
тире Вдихати вітер Батьківщини … найвище щастя на землі.
дужки Це просто день, що врубується в простір … Сергій Жадан ….

27. З'ясуйте вид поданих простих речень.

Вид речення Приклад
означено-особове Усоте прославляю буйноту життя.
неозначено-особове Танцюють, співають, веселяться на вулиці.
узагальнено-особове Лінивим не находишся - ледачим не наробишся.
безособове Мило мені та спокійно серед тої лісової тиші.

28. Доберіть замість пропусків потрібні слова.

Речення Пропущене слово
Замість паспорта можна подати … про народження. свідоцтво
Це було натхненне й поетичне … в коханні. освідчення
На вході чергові обов'язково перевіряють … особи. посвідчення
Лейтенант уважно занотував … очевидця події. свідчення

Прочитайте текст (цифри в дужках позначають номери рядків) і виконайте завдання 29-36.

Мистецтво, не підвладне часу

(1-11) На серйозних аукціонах подекуди виникають підозри щодо справжності картин видатних художників. Не обійшла ця доля й полотна великого Вінсента ван Гога: якось переконували, що виставлена на продаж картина "Сад в Овері" - підробка. Доводили, що неможливо за короткий час зробити таку систему крапок, натякали на стилістичну невідповідність. Але ретельні рентгенівські дослідження засвідчили, що всі роботи митця написані зі "швидкістю виконання й без вагань", "на одному подихові". І картину купили за рекордну суму. Для "Саду в Овері" характерна унікальна техніка пуантилізму, сутність якої полягає в нанесенні на полотно окремих дрібних крапок чистого кольору. Якщо розглядати таку картину з відстані, ці крапки змішуються, і кольорове відчуття виявляється іншим, аніж коли фарби були б змішані на самому полотні.

(12-17) Він був найбіднішим за життя, а став найдорожчим сьогодні художником. Чи сподівався будь-коли ван Гог, що досягне такого успіху, що його роботи купуватимуть? Вінсент запевняв: "Роль, яку я відігравав чи відіграватиму, завжди залишиться другорядною". Він щиро вирішив творити мистецтво заради мистецтва. Без жодних меркантильних інтересів… Зрештою, він і не міг ними керуватися - так відкрито він бачив природу.

(18-32) 1885 року, після виснажливих тренувань і праці в багатьох техніках живопису, Вінсент виставляє на продаж одну з картин. Вона, за його словами, була настільки вдалою, що він "не зміг її продати", - художник просто подарував полотно. Ван Гог, свідомо присвятивши своє життя живопису, у який був несамовито закоханим, працює не в порожнечу: "Я знаю, що я хочу вкласти у свої картини, і намагатимусь цього досягти навіть ціною життя, тому що мене надихає абсолютна віра в мистецтво". І живописець самовдосконалюється, розвиває в собі енергію й думку. Він знає, що відчуває красу, сутність речей, і йде вузькою, але усвідомленою стежкою, аби постійно розвивати те відчуття, розкриватися всесвітові якомога більше. Вінсент відтворює своє бачення світу для того, аби зробити його чистішим, наблизити до первісного стану.1882 року ван Гог пише: "Я хочу робити такі картини, які зворушать багатьох людей. А для цього треба писати не покладаючи рук, без зупинок, без сподівань на земні блага, без жалю до себе". Так, він ставився до всього пристрасно, проте йому була притаманна жорстка творча самодисципліна.

(33-38) З дитинства ван Гог прагнув іншого, по-справжньому духовного життя, ішов своїм, загадковим шляхом. Надмірна серйозність і відлюдькуватість хлопця вкупі із захопленням природою та вибухами пристрасної ніжності до близьких - свідчення його пошуків досконалого світу у світі недосконалому. Дитина й дорослий митець були єдиною енергетичною істотою, яка прийшла до нашого світу

(39-45) Вінсент створював полотно легко. Він справді набив руку старанними, наполегливими й самозреченими вправами. Очевидці розповідають, що митець писав постійно й безперервно. Ван Гог просто завалював майстерню полотнами, був машиною (як сам себе називав) з виробництва картин… І всюди Вінсент не зраджує свого бачення - сміливо й вільно зафарбовує полотно, виплескуючи на нього енергію й відображаючи суть речей, їхні енергетичні форми. Найбільше в мистецтві художник цінує реалізм. Непідробний.

(46-53) Ван Гог відсторонювався від власних творів. Він давав їм жити самостійним життям. Немає часу та й просто нерозумно зосереджуватися на матеріальних речах. Увагу треба приділяти природі, якій Вінсент віддається цілком, особливо під час роботи над картиною. Живопис. Живо писати. Вінсент же пише яро - сама бачена ним природа малює його рукою, відтворюючи саму себе на полотні (не дивно, що його картини випромінюють не лише три виміри, а й інші, загадкові й неприйнятні для звичайної людини). Може, ще й тому Вінсент за дев'ять років написав понад 800 полотен - рекордна для такого відтинку часу кількість.

(54-60) Цікава історія творів митця. Він залишав безліч полотен у всіх кутках Голландії, Бельгії, Франції - скрізь, де працював. Забував, не встигав забрати, не міг забрати… І тоді з його полотнами творилися дивні речі: їх спалювали, не вбачаючи в них жодної цінності, картини тачками возили халамидники, розпродуючи їх по десять центів за штуку, з них обдирали фарбу й повторно писали на них, полотна використовували як циновки, мішені, ними прикрашали горища й затуляли дірки курників.

(61-64) Чому Вінсента ван Гога не визнали за життя і ще довго не визнавали після смерті? Тому що він, як і інші великі люди, як і інші самобутні постімпресіоністи, випередив час! Енергетика ван Гога просто шалена. Люди ж не володіли тоді тим рівнем енергетичної вібрації, аби сприймати її, а тим більше - цінувати.

(65) Зараз вони її цінують.

За В. Терещенком, журнал "Політика і культура"

29. Синонім до фразеологізму з речення "Він справді набив руку старанними, наполегливими й самозреченими вправами" (рядки 39-40) -

собаку з'їсти

30. Слово, виділене у вислові "Вінсент же пише яро" (рядки 49-50), ужито, щоб

підкреслити яскравість і пристрасність його манери

31. У тексті немає мікротеми

спадщина митця в музеях світу

32. Принцип "творити без жодних меркантильних інтересів" ілюструють усі фрагменти тексту, окрім

На серйозних аукціонах подекуди виникають підозри щодо справжності картин видатних художників (рядки 1-2).

33. Висновком, що випливає з інших поданих суджень, є

Він ставився до всього пристрасно, проте йому була притаманна жорстка творча самодисципліна (рядки 31-32).

34. На думку автора тексту, по-справжньому оцінити твори ван Гога можна,

зрозумівши високу енергетику його полотен

35. Ідею тексту висловлено в рядку

Художник, як і інші самобутні люди, випередив свій час.

36. Стиль тексту -

публіцистичний

37. Словами "Зажурилась Україна" починається

історична пісня

38. Про київського князя Святослава ("Слово про похід Ігорів") йдеться в рядку

"Ізронив злоте слово, з сльозами змішане"

39. Автором байки "Бджола та Шершень" є

Григорій Сковорода

40. Автором першого твору нової української літератури є

Іван Котляревський

41. "Ваша Маруся так мені про Вас розказала, що я Вас навиліт знаю", - написав Тарас Шевченко

Григорієві Квітці-Основ'яненку

42. Заклик "і чужому научайтесь, й свого не цурайтесь" є в творі

"І мертвим, і живим…"

43. Написання нарису "Подоріжжя од Полтави до Гадячого" стало важливим етапом підготовки твору

"Хіба ревуть воли, як ясла повні?"

44. П'єса "Хазяїн" є ідейно-тематичним продовженням твору

"Сто тисяч"

45. Датан, Авірон, Азазель є персонажами твору

"Мойсей"

46. Звертання "Ні, любий, я тобі не дорікаю, а тільки - смутно, що не можеш ти своїм життям до себе дорівнятись" адресоване

Лукашеві ("Лісова пісня")

47. Іван Дідух є центральним персонажем твору

Василя Стефаника

48. Батьковою настановою "Тому роду нема переводу, в котрому браття милують згоду" нехтують сини у творі

"Вершники"

49. У рядках
Так ніхто не кохав. Через тисячі літ
Лиш приходить подібне кохання

поет використав

гіперболу

50. Із гаслом "Хай живуть зайці!" на полювання вирушав автор твору

"Мисливські усмішки"

51. Тематично близьким до вірша "Два кольори" є твір

"Пісня про рушник"

52. На тлі Другої світової війни розгортаються події твору

"Україна в огні"

53. Мотив трагічної внутрішньої роздвоєності центрального персонажа наявний у творі

"Я (Романтика)"

54. Період культу особи Сталіна є історичним тлом твору

"Тигролови"

55. Рядки
І радісним буремним громом
Спадають з неба блискавиці,
Тарасові провісні птиці -
Слова шугають над Дніпром

є в творі

"Сто років, як сконала Січ"

56. Рядки
На межі двох епох, староруського золота повен,
Зазгучав сонценосно твій сонячно-ярий оркестр

адресовані

Павлові Тичині

57.

"Contra spem spero" - Леся Українка
"Маруся Чурай" - Ліна Костенко
"Людина" - Ольга Кобилянська
"Інститутка" - Марко Вовчок

58.

"Україна в огні" - Христя Хуторна, фон Крауз
"Чорна рада" - Сомко, Шрам
"Тигролови" - Григорій Многогрішний, Медвин
"Жовтий князь" - Андрійко Катранник, Отроходін

59.

Комедія - "Хазяїн"
Послання - "І мертвим, і живим..."
Роман - "Тигролови"
Повість - "Інститутка"

60.

Остап Вишня - Павло Губенко
Марко Вовчок - Марія Вілінська
Леся Українка - Лариса Косач
Іван Багряний - Іван Лозов'ягін

Основна сесія № 2

Прочитайте текст і виконайте завдання 1-7.

(1) Стояла тиха травнева ніч у буянні зела й кипінні садів. (2) Шаленіли в лузі солов'ї, кумкали жаби, кричали горлиці. (3) І носила в ту не/ймовірну весняну молоду ніч із срібної криниці срібним цеберцем срібну воду зозуля і (…) її по землі. (4) Вилила добрий ківш і на Андрія. (5) Від/того прокинувся, та побрів під розчахнуту липу. (6) На душі було срібно й високо. (7) Дослухався тихої й радісної музики небес, удивлявся в ту не/звідану глибінь. (8) Від/нині знав, що там живе вічна й свята таїна.

1.Замість пропуску в третьому реченні має бути слово

розхлюпувала

2. Синонімом до слова "добрий" у четвертому реченні є

повний

3. Окремо в тексті пишеться сполука слів

від/того

4. Прикметником є вжите в тексті слово

свята

5. Безособовим є речення

шосте

6. Складнопідрядним є речення

восьме

7. Пунктуаційну помилку допущено в реченні

п'ятому

8. Прочитайте фрагмент тексту.
Було всього - і звад, і згод,
І перша слава (1)Ж/жовтих (2)В/вод,
І (3)К/корсуня звитяжний клич,
І (4)Б/берестечка чорна ніч,
І сонце Золотих (5)В/воріт -
Всього було за плином літ.
Малу літеру треба писати після цифри

5

9. Літеру и треба писати на місці обох пропусків у рядку

Пр..дніпровська залізниця, пр..вабливі ціни

10. До одного роду належать обидва іменники рядка

Сімферополь, Сибір

11. Подовження приголосного відбувається у формі орудного відмінка іменника

подорож

12. Правил написання слів іншомовного походження дотримано в рекламному оголошенні

13. Граматичну помилку допущено в рядку

щонайсучасне трактування

14. Не можна замінити дієприслівниковий зворот підрядним обставинним у реченні

Євген Черниш сидів на траві оддалік, спершись підборіддям на руки.

15. Правильною є форма займенника в словосполученні

на тім березі ріки

16. Прочитайте речення.
Коли переконуєт(1)ся, що все йде за його сценарієм, малюсін(2)кий жайвір починає повіл(3)но, ніби на невидимій ниточ(4)ці, підніматися в т(5)мяну височину.

М'який знак треба писати на місці всіх цифр, окрім 4

17. Форму наказового способу має дієслово в словосполученні

терміново подаймо звіт

18. Неправильно вжито прийменник у реченні

Школярі знову мають вимушені канікули із-за лютих морозів.

19. Однакова кількість звуків і букв у кожному слові рядка

щебетання, мільярд, хвилястий

20. Розділові знаки при передачі чужої мови правильно вжито в реченні

"Ще б ми стільки прочитали, як ти, - докинула Василина і пояснила подрузі: - Взимку цілі ночі просиджує над книжками".

21. Граматично правильна відповідь на запитання "Котра година?"

за п'ять одинадцята

22. Складнопідрядне речення утвориться, якщо серед варіантів продовження речення "Спадала безмісячна ніч..." обрати

так що все птаство затихло.

23. Звук [ґ] треба вимовляти в обох словах рядка

об..рунтувати, во..зальний

24. З'ясуйте синтаксичну роль виділених слів (цифра позначає наступне слово).
Мова (1)Гоголя - це своєрідний український (2)"говір" за мелодикою, синтаксисом, словником, тому важко рівнопотужно перекласти (3)Гоголя українською: втрачається (4)неповторний аромат українськості.

  1. неузгоджене означення
  2. іменна частина присудка
  3. прямий додаток
  4. узгоджене означення

25. Доберіть приклад до кожного випадку вживання розділового знака на місці крапок.

Розділовий знак Приклад
кома Щасливиця … я маю трохи неба і дві сосни в туманному вікні.
двокрапка Я з тобою все життя поділю … хліб і сіль і краплину щастя.
тире Страшно впасти у кайдани, умирать в неволі, а ще гірше … спати, спати і спати на волі.
знак оклику О ні … Являйся, зіронько, мені хоч в сні.

26. З'ясуйте вид поданих простих речень.

Вид речення Приклад
означено-особове Вечірнє сонце, дякую за день!
неозначено-особове Задзвонили у Констанці рано в усі дзвони.
узагальнено-особове Учи дітей не страшкою, а ласкою.
безособове Із можливого в чудесне перекинуто мости.

27. Доберіть українські відповідники до іншомовних слів.

Іншомовне слово Український відповідник
критерій мірило
фіаско провал
фактор чинник
рецепт припис

28. З'ясуйте, якими частинами мови є виділені слова в реченні (цифра позначає наступне слово).
Фрукти й овочі сьогодні містять (1)менше вітамінів і мінералів, (2)ніж містили (3)п'ятдесят (4)років тому.

  1. прислівник
  2. сполучник
  3. числівник
  4. іменник

Прочитайте текст (цифри в дужках позначають номери рядків) і виконайте завдання 29-36.

"Мій іскрений друже"
(Життєва доля Івана Сошенка)

(1-5) У примарному сяйві білої ночі юнак змальовує грецьку статую. До нього підходить студент Академії мистецтв… Що було далі - відомо кожному зі шкільних хрестоматій, де за джерело інформації - повість Тараса Шевченка "Художник". Опоетизована, як це й буває з художніми творами, версія справжнього життєвого факту.

(6-15) А насправді до майбутнього благодійника Шевченка привели земляки, і він нахилився поцілувати руку, і Сошенко сказав, що жодна людина не повинна так принижуватися. У свій 21 рік Шевченко навіть не здогадувався, що в ньому гряде геній - він дивився на світ із прірви зацькованості. Вдумуючись у цей епізод, сповна осягаєш справедливість слів одного з Кобзаревих біографів Олександра Кониського: "Не можна вгадати, що б сталося з генієм нашого народу, коли б він не спізнався із Сошенком. Чи поталанила б йому доля яким іншим робом вибитися з темного льоху неволі та вийти в люди, чи може б, під густою корою Ширяєвських красок зав'яли б і засохли ті величезні дари духовні, якими природа наділила Тараса".

(16-19) Сошенко не лише організував викуп обдарованого юнака - він дав поштовх туго стиснутій пружині потенційних можливостей, що зробили Тараса Шевченка не простим художником і поетом, а силою, яка об'єднала український народ, не давши йому піти в небуття.

(20-27) З прірви приниженості не можна вихопитися без того, щоб не запаморочилася голова. Після викупу з кріпацтва Тарас зовсім змінився. Він часто їздив на вечори, витрачав чимало грошей на гарне вбрання - на деякий час у нього вселився "світський біс". Немає Пророка без Предтечі, який готує йому путі насамперед до самого себе, своєї місії. Чи здолав би Шевченко спокусу стати модною цяцькою аристократичних салонів, коли б не мав поряд людини, котра йому казала: "Тарасе, схаменися! Чого ти діла не робиш? Чого тебе нечистая носить по тих гостях?"

(28-35) Як же склалася доля того, до кого поет звертався в листах "Мій іскрений друже"? Народився Сошенко в Богуславі, навчався в дяка, потім у майстра-самоука. Платити за уроки не було чим, тому Іван відробляв їх як міг. За розпис монастирського іконостаса дістав стільки грошей, що навіть трохи землі вдалося прикупити… Але в холерну зиму 1832 року без копійки в кишені (зібрані гроші віддав за викуп паспорта) Сошенко з обозами подався до Петербурга. Йому пощастило на добру душу: ровесник, панич із вигляду, насправді ж кріпак-кравець, не дав пропасти з голоду, допоміг улаштуватися в місті.

(36-42) Петербурзький період життя був найщасливішим. Бо коли через загострення сухот мусив повернутися до Батьківщини, доля ніби заповзялася покарати вдатного колись богомаза за прагнення до високого мистецтва. Якось, діставши замовлення на ікону, довго працював над нею, передаючи тонку гру світла, а єпископ віддав те переробити місцевому невігласові. Тяжко переживши образу, художник пообіцяв собі бідувати, але не догоджати смакам церковників, які й чути не хотіли про рафаелівських мадонн.

(43-49) 1846 року Іван Максимович став учителем малювання Немирівської гімназії. Однак патологічно жорстокий і цинічний директор заходився цькувати вчителя. Дістанеться, бува, Сошенко після уроків рідної домівки, аж тут посильний кличе його до начальства. І - тупцяй осінньою сльотою, бухикаючи від задавненої хвороби, щоб почути:
- Ви, Іване Максимовичу, художник, у Петербургах навчалися, то вмієте добре стругати олівці. Приготуйте мені два… га-га!

(50-56) Сошенків колега, базграючи ікони, стільки грошей наскладав, що власну майстерню відкрив. А Іванові не давала "халтурити" та сама сила, що колись погнала його до столиці: даний Богом талант. Хоч уже й розумів, що через злидні не реалізує себе:
"Одна надія - на труд, а де взяти роботи? Думка, що буде попереду, жахає мене, і руки опускаються… Коли б ви знали, яка втіха для серця і яке привілля, утікши від світу, жити для мистецтва". Але таке було для нього недосяжним.

(57-59) 1861 року по "естафеті добра" до Петербурга було відправлено найталановитішого Сошенкового учня - Володимира Орловського, який згодом став професором Академії мистецтв. Вступити туди йому допоміг Шевченко.

(60-68) Картин Сошенко створив небагато, не всі вони дійшли до нас. Та ті, що експонуються, наводять на думку, що художник мав цілком самобутній талант, шукав свого шляху в мистецтві. Він знав, що міг би залишити по собі яскравіший слід, і тяжко карався, що "життя загублене". Останніми роками ходив київськими вулицями, підгодовуючи бездомних тварин… Згадаймо, що картина, за яку Шевченко дістав срібну медаль, називалася "Хлопчик-жебрак, що дає собаці хліб". Сошенко ставав грізним, коли при ньому візник жорстоко поводився з конем, нещадно соромив кожного, хто "жив не за совістю". В усьому іншому був лагідний і безмежно добрий.

(69-71) Життя минуло в трудах і злиднях. Останні канікули вирішив подарувати собі - помандрувати рідними місцями, подивитися на біле каміння берегів Росі. Не доїхав - 30 серпня 1876 року помер у Корсуні.

(72-76) Сяйво білої ночі вихопило з безвісті цю тиху постать. Благородна душа, приречена на поразку немилосердністю життя? Ні, вічний переможець! Доказ тому - наша історія, неможлива без Кобзаря, доказ тому - сам факт, що світ, попри всі його страждання, відступи й помилки, веде свій поступ, прагнучи добра й справедливості.

За Н. Околітенко, журнал "Жінка"

29. Зустріч Сошенка з Шевченком у Літньому саду Петербурга є, на думку автора тексту,

художнім домислом Шевченка

30. Цитата, винесена в заголовок тексту, належить

Тарасові Шевченку

31. Синонімом до фразеологізму "вийти в люди" (рядок 13) є

вибитися в люди

32. Директор гімназії, говорячи про Сошенка "ви… у Петербургах навчалися" (рядок 47), прагнув висловити йому

зневагу

33. За стильовими ознаками текст є

публіцистичним

34. Внутрішній аристократизм Сошенка ілюструють усі речення, окрім

"Йому пощастило на добру душу: ровесник, панич із вигляду, насправді ж кріпак-кравець, не дав пропасти з голоду, допоміг улаштуватися в місті" (рядки 33-35).

35. Засобом міжфразового зв'язку першого та другого речень тексту є

займенник

36. Слово, виділене в реченні "Іванові не давала "халтурити" та сама сила, що колись погнала його до столиці: даний Богом талант" (рядки 51-52), означає

несумлінно працювати

37. Заклик
Годі тобі, пане-брате,
Ґринджоли малювати,
Бери шаблю гостру, довгу .
Та йди воювати!

містить

історична пісня

38. У рядках
Всякому місту - звичай і права,
Всяка тримає свій ум голова;
Всякому серцю - любов і тепло,
Всякеє горло свій смак віднайшло

вжито

анафору

39. "Золото - не дівка!.. Красива, розумна, моторна і до всякого діла дотепна, - яке у неї добре серце, як вона поважає матір свою; шанує всіх старших себе; яка трудяща, яка рукодільниця", - так схарактеризовано героїню твору

"Наталка Полтавка"

40. "Запорожжя споконвіку було серцем українським, на Запорожжі воля ніколи не вмирала, давні звичаї ніколи не забувались", - пише автор твору

"Чорна рада"

41. Закликом до українців
Обніміться ж, брати мої.
Молю вас, благаю!

закінчується твір

"І мертвим, і живим..."

42. Провідним мотивом твору "І все-таки до тебе думка лине…" є

любов до рідного краю

43. Переконання в тому, що
Сила родиться й завзяття
Не ридать, а добувати,
Хоч синам, як не собі,
Кращу долю в боротьбі

висловлене у творі

Івана Франка

44. "Будущина в руках нового покоління, i чим більше вийде з школи людей з чесним i правдивим поглядом на свої обов'язки перед громадою, тим скоріше виросте серед людей найбільша сума справедливості!", - заявляє персонаж комедії "Хазяїн"

Калинович

45. Українській письменниці та громадському діячеві Наталі Кобринській присвячено твір

Ольги Кобилянської

46. Головним героєм твору "Камінний хрест" є

Іван Дідух

47. У рядках
Він народився під такою зіркою,
що щось в душі двоїлося йому.
Від того кидавсь берега до того.
Любив достаток і любив пісні

схарактеризовано героя твору

Ліни Костенко

48. Рядки
Мене водило в безвісті життя,
Та я вертався на свої пороги
належать

Дмитрові Павличку

49. Літературне угруповання ВАПЛІТЕ очолював

Микола Хвильовий

50. На тлі Громадянської війни 1917 - 1921 років розгортаються події твору

"Вершники"

51. Лаврін Запорожець є персонажем твору

"Україна в огні"

52. Риторичне запитання "Ви знаєте, як липа шелестить?" поставив

Павло Тичина

53. Письменник Павло Губенко відомий читачеві під псевдонімом

Остап Вишня

54. Автором "Балади про соняшник" є

Іван Драч

55. З-поміж перелічених творів сонетом є

"Шевченко"

56. Життєвий принцип "ліпше вмерти біжучи, ніж жити гниючи" сповідує персонаж твору Івана Багряного

Григорій Многогрішний

57.
"Сто років, як сконала Січ" - Василь Стус
"Я (Романтика)" - Микола Хвильовий
"Вершники" - Юрій Яновський
"Любіть Україну" - Володимир Сосюра

58.
українізація 1920-х років - дядько Тарас
голодомор 1932-1933 років - Андрійко Катранник
розповідь про щире і вірне кохання - Марфа Яркова
вимушена еміграція українських селян - Іван Дідух

59.
комедія - Мокій Мазайло
повість - Палагна
роман - Григорій Многогрішний
поема - Дідона

60.
Отроходін - "Жовтий князь"
Григорій Бобренко - "Маруся Чурай"
доктор Тагабат - "Я (Романтика)"
Христя Хуторна - "Україна в огні"

Основна сесія № 3

Прочитайте текст і виконайте завдання 1-7.

(1) У моїй батьківщині на/світанні колишуться польовими доріжками навантажені хлібом вози. (2) Удосвіта часом кукурікають півні, вечорами линуть до/гори сині димочки. (3) У моїй батьківщині осінь по/тихеньку ступає в червоних чобітках заквітчана в соняшники й китиці винограду. (4) Вечірні тумани заступають хороводи русалок, і зорі, на диво, сяють близько над землею, що/б можна було говорити до них. (5) У моїй батьківщині сонце ходить босоніж, підперезане бабиним літом, з червоною калиною в русявому волоссі.

1. У переносному значенні вжито в тексті виділене слово

осінь ступає

2. Фразеологізмом є вислів

бабине літо

3. Окремо в цьому тексті пишеться сполука слів

на/світанні

4. Прислівник виділено в словосполученні з тексту

часом кукурікають

5. Складним безсполучниковим є речення

друге

6. Вставне слово є в реченні

четвертому

7. Пунктуаційну помилку допущено в реченні

третьому

8. Апостроф треба писати на місці обох пропусків у рядку

кишеньковий комп..ютер, розв..язати рівняння

9. Подвоєні букви треба писати на місці обох пропусків у рядку

пісен..а спадщина, зав..ишки з будинок

10. Граматичну помилку допущено в рядку

нові паспорта

11. Закінчення -ий має прикметник, утворений від слова

тривога

12. Правила вживання великої літери дотримані в уривку з афіші

13. Граматичну помилку допущено в рядку

більш цікавіший сюжет

14. Граматичну помилку допущено в реченні

У п'єсах Шекспіра "Гамлеті" та "Королі Лірі" порушено вічні проблеми буття.

15. Правильну відмінкову форму числівника шістсотдев'яносто вісім наведено в рядку

М. в. (на) шестистах дев'яноста вісьмох

16. Прочитайте уривок.

Сонце мало(1)помалу хилилося до заходу. Воно поволі червонило край(2)небо й робило його ясно(3)червоним. Ген(4)ген до обрію насторожено шумів неозорий ліс, оточений біляво(5)сивою мрякою.
Дефіс треба ставити на місці всіх цифр, окрім 2

17. Правильно утворено форму третьої особи множини від інфінітива

сипати - сиплють

18. Складносурядне речення утвориться, якщо серед варіантів продовження речення "Ще виблискують кришталеві роси..." обрати

але сонце вже осяяло виднокрай.

19. Однакова кількість звуків і букв у кожному слові рядка

їстоньки, плямистий, щуплявенький

20. Розділові знаки при передачі чужої мови правильно вжито в реченні

Мати через пліт запитала сина, куди він зібрався.

21. Частка не пишеться разом у варіанті

не/забутня подорож

22. Звертання є в реченні

Запалай, мій вогнику крилатий, полум'ям привітним і незлим.

23. Підкреслена буква позначає однаковий звук у кожному слові рядка

межувати, жалюгідний, крутіж

24. З'ясуйте, який вид підрядного речення відповідає кожному фрагментові складного речення.

Фрагмент речення Вид підрядного речення
…минуло п'ять хвилин, як… часу
… тішать око півонії, що їх… означальне
…цікаво слухати про те, як… з'ясувальне
… її пісня лилася, як … порівняльне

25. Доберіть приклад до кожного випадку вживання коми.

Випадок уживання коми Приклад
між однорідними членами речення Не страшна тобі ані посуха, ані дощ.
при відокремленому члені речення Жайворонок висить на невидимій нитці, співаючи весну.
між частинами безсполучникового речення Лягло сонце за горою, зірки засіяли.
між частинами складносурядного речення Сичі в гаю перекликались, та ясен раз у раз скрипів.

26. З'ясуйте вид поданих простих речень.

Вид речення Приклад
означено-особове Усоте прославляю буйноту життя.
неозначено-особове Радять мені жити без ілюзій.
узагальнено-особове Журбою біді не пособиш.
безособове Пахне гіркотою осені.

27. Доберіть антоніми до поданих слів.

Слово Антонім
альтруїстичний корисливий
огидний принадний
шкідливий корисний
недалекий тямущий

28. З'ясуйте, якими частинами мови є виділені слова в реченні (цифра позначає наступне слово).
Тільки діждав Чіпка тепла, (1)зараз накупив дерева, (2)найняв майстрів і заложив над (3)самим шляхом цілий (4)невеличкий будинок.

  1. прислівник
  2. дієслово
  3. займенник
  4. прикметник

Прочитайте текст (цифри в дужках позначають номери рядків) і виконайте завдання 29-36.

Сергій Параджанов

(1-3) Геній - поняття, що давно стало книжним. Кажемо так про людей, які зоріють у недосяжному часі та просторі. Довідуємося про них із легенд і підручників. Серед нас вони давно не живуть.

(4-15) Тим, хто знав режисера фільму "Тіні забутих предків" Сергія Параджанова, фантастично пощастило. Вони бачили живого генія. Це зрозуміло було з того, як усе від його слова сповнювалося краси та значення. Це зрозуміло було з тієї бентежної енергії, що неослабно променіла з нього. Це зрозуміло було настільки, що в жартівливих розмовах слово "геній" стало синонімом його імені та й сам він залюбки вдавався до цього титулу. Треба було знати Параджанова, щоб за цим не шукати марнославства чи несмаку. Він жив іншими стимулами, у його світі тон задавали дитяча великодушність та оповитий артистизмом гумор. Смак до жарту, "жертвою" якого ставав він сам, передавався його друзям. "У ці дні ми будемо насолоджуватися присутністю найгеніальнішого режисера всіх часів - Параджанова. Це я його жартома так називаю", - писав приятель. Авжеж, усі ми так жартували. Але добре знали, що в тих жартах - правда.

(16-20) Книжок у його хаті майже не було, а як щось з'являлося - на другий день комусь дарував. Здавалося, нічого не читав, а насправді все знав і давав непомильну, на рівні "абсолютного слуху" оцінку всім помітним явищам літератури та мистецтва. Часом допомагала інтуїція генія: досить було кинути оком, проглянути кілька сторінок - і суть схоплено.

(21-26) Він сприймав світ через красу. І мав дивовижну здатність надавати всьому краси: інтер'єрові, букетові квітів, святковому столу. Здавалося, не було чогось такого, чого він не міг зробити. І все - красиве. Де був Параджанов - там чинилося мистецьке дійство: море насолоди для друзів і гостей. Якби можна було прихованою камерою зняти його життя - це був би найфантастичніший витвір Параджанова.

(27-30) Так виходило, що він завжди дбав про інших, не залишаючи місця для віддяки. Був щедрим до самознищення - усім роздавав ідеї, задуми, мистецькі дрібнички. Дарувати - було його щастям. Не меншим, ніж творити. Може, це його й тримало в житті, коли не давали творити. Він усіх залишив заборгованими й винними.

(31-38) У боргу та провині перед ним залишилася й уся Україна. Вона, позбавлена самої себе, віддана на поталу тим, хто, виступаючи від її імені, нищив її, - не змогла його захистити. А він приріс до неї серцем і не втрачав надії повернутися, дістати дозвіл працювати на Київській кіностудії…І, може, трохи звеселило останні його місяці оте бодай часткове (але яке вагоме!) повернення в українське кіно - створення сценарію фільму Леоніда Осики "Етюди про Врубеля" та співавторство у фільмі світового визнання "Лебедине озеро. Зона", який за його сценарієм поставив Юрій Іллєнко, друг і добрий творчий суперник з часів "Тіней забутих предків".

(39-43) Та скільки ще він хотів зробити для України!Фільм "Київські фрески" мав стати феєричною картиною життя сучасного міста, за яким стоїть тисячолітня історія. Не став: зйомки заборонили. "Інтермецо" за шедевром його улюбленого Михайла Коцюбинського мало стати натхненною поемою про невмирущий дух українського народу. Але такий фільм не повинен був з'явитися.

(44-48) Любов до української культури й народного мистецтва, тонке їх розуміння, солідарний відгук на них породжували оригінальні задуми фільмів, які б мовою кіно інтерпретували світ нашої духовної спадщини, змагалися з його художнім генієм. Пам'ятаю поїздку до Марії Приймаченко - про неї Сергій також хотів робити фільм. Та не ті були часи…

(49-58) Та, може, найбільше, що ми втратили, - нездійснений задум фільму "Марія". До Шевченка Параджанов звертався незмінно, хотів поставити біографічну картину "Дорога в безсмертя". А пізніше - неймовірна ідея: зробити кіно-версію Шевченкової "Марії". Таки неймовірна, бо як можна перекласти мовою кінокадрів річ, у якій майже немає зовнішнього руху, стосунків персонажів, а вся сила якої - у пристрасному внутрішньому монолозі, в етичній дії слова? Але саме це й було близьке Параджанову, і для нього не було нічого неможливого. Він уже мав у голові не лише сценарій, а й зоровий ряд, точне бачення майбутнього фільму. Це мав бути твір високої мистецької умовності, з імітацією українського вертепу, різдвяної містерії…

(59-66) Великий Довженко мучився нездарністю київського проспекту Перемоги, складав проекти його реконструкції та мріяв повернути Києву його неспотворену красу. Через кільканадцять років на тому ж проспекті житиме Сергій Параджанов і мучитиметься тим самим. Олександр Довженко посадив на Київській кіностудії сад, яким вона пишається. Що реального залишилося б від Довженка на цій студії, крім саду та меморіальних знаків, якби не прийшли люди, здатні причаститися його духом, які прагнули творити мистецтво його міри? Вони почали відроджувати кіно, і не їхня вина, що їх зупинили на півдорозі.

(67-72) Як тут не нагадати,що "Тіні забутих предків" - це було не просто свято українського мистецтва. Це було свято української душі, підтвердження того, що Україна може стати естетичною й духовною величиною у світі. Отже - величиною повною. І знаменно, що саме на прем'єрі фільму в кінотеатрі "Україна" вчинено публічний протест проти політичних арештів, перший у нашій повоєнній історії акт масової непокори.

(73-75) … Сьогодні в українському кіномистецтві все доводиться починати заново. Але є досвід і є уроки. І провідною зорею тепер світитиме поряд з образом Довженка образ Параджанова.

За І. Дзюбою

29. Синонім до фразеологізму, виділеного в реченні "Досить було кинути оком, проглянути кілька сторінок - і суть схоплено" (рядки 19-20) -

кинути погляд

30. Слово, виділене у вислові з тексту "прийшли люди, здатні причаститися його духом" (рядки 64-65), означає

долучитися до справи

31. У тексті немає мікротеми

посмертне вшанування творчості митця

32. Твердження "Тим, хто знав … Сергія Параджанова, фантастично пощастило. Вони бачили живого генія" (рядки 4-5) ілюструють усі наведені речення, окрім

Вона, позбавлена самої себе, віддана на поталу тим, хто, виступаючи від її імені, нищив її, - не змогла його захистити (рядки 31-33).

33. Як відзначено в тексті, нереалізованим задумом режисера став фільм

"Київські фрески"

34. Зазначаючи, що фільм "Інтермецо" "не повинен був з'явитися" (рядок 43), автор підкреслює

невідповідність задуму тогочасній ідеології

35. Засобом міжфразового зв'язку 1-го та 2-го речень тексту є

прислівник

36. Стиль тексту -

публіцистичний

37. Словами "Чи не той то хміль" починається

історична пісня

38. Вислів "Випускає він десять соколів на стадо лебедів" ("Слово про похід Ігорів") означає

гру на гуслях

39. Автором твору "Всякому місту - звичай і права" є

Григорій Сковорода

40. Першим твором нової української літератури є

"Енеїда"

41. "Матінко моя ріднесенька! Утінко моя, перепілочко, голубонько!… Не розлучайте мене з моїм Василечком", - просить героїня твору

Григорія Квітки-Основ'яненка

42. Рядками "У всякого своя доля, і свій шлях широкий" починається твір

Тараса Шевченка

43. В Україні під заголовком "Пропаща сила" опубліковано твір

"Хіба ревуть воли, як ясла повні?"

44. Афера Терентія Пузиря ("Хазяїн") полягала в тому, щоб

переховати овець поміщика-банкрота

45. Рядки
Являйся, зіронько, мені!
Хоч в сні!

є в творі

Івана Франка

46. "Ні, любий, я тобі не дорікаю, а тільки - смутно, що не можеш ти своїм життям до себе дорівнятись", - так звертається до свого коханого героїня твору

Лесі Українки

47. Імпресіонізм є основним стильовим струменем у творчості

Михайла Коцюбинського

48. Любов до природи є провідним мотивом твору

"Мисливські усмішки"

49. До інтимної лірики належить вірш

"Ви знаєте, як липа шелестить…"

50. Героїню п'єси М.Куліша "Мина Мазайло" Мотрону Розторгуєву (тьотю Мотю) терміново викликали з Курська, тому що

Мокій "збожеволів від укрмови"

51. Тематично близьким до вірша "Пісня про рушник" є твір

"Два кольори"

52. В основу твору Ліни Костенко "Маруся Чурай" покладено події

Національно-визвольної війни під проводом Богдана Хмельницького

53. Схожа проблема - "нерівня душ - це гірше, ніж майна" - наявна в творах рядка

"Лісова пісня" і "Маруся Чурай"

54. Трагедію голодомору українського народу зображено в творі

"Жовтий князь"

55. Рядки "І собором дзвінким Україна написалась на стінах тюрми" є в творі

"На колимськім морозі калина"

56. Максима Рильського названо "Краси веселим кондотьєром" у творі

"Сучасники"

57.
"Балада про соняшник" - Іван Драч
"Маруся" - Григорій Квітка-Основ'яненко
"Гімн" - Іван Франко
"Два кольори" - Дмитро Павличко

58.
"Хіба ревуть воли, як ясла повні?" - Максим Ґудзь, пани Польські, баба Оришка
"Лісова пісня" - Мавка, Лукаш, Килина
"Наталка Полтавка" - Микола, Макогоненко, Терпилиха
"Тіні забутих предків" - Чугайстир, Палагна, Юра

59.
Сонет - "Шевченко"
Комедія - "Хазяїн"
Роман - "Чорна рада"
Повість - "Маруся"

60.
"Любові всевишній" - "Три зозулі з поклоном"
"Високоповажній Наталії Кобринській" - "Людина"
"Цвітові яблуні" -"Я (Романтика)"
"Искреннему моему Якову де Бальмену" - "Кавказ"

Розміщено 07 червня 2010р.,
джерело: УЦОЯО

Попередня сторінка розділу: Завдання та відповіді ЗНО

Увага! Ви можете обговорити матеріали цього розділу в форумі
або запропонувати власний матеріал для розміщення на сайті.