Інтерв'ю з директором Центру тестових технологій Лілією Гриневич

Ліліє Михайлівно, які Ваші враження від пробного тестування нинішнього року (2005 - прим. ред.)?

Пробне тестування потрібне для абітурієнтів, випускників, для того, щоб вони спробували себе в реальних умовах, визначилися, як можуть справитися з бланком відповідей, з тим, як почувають себе в цих процедурах. Для нас пробне тестування також є важливим, бо щороку ми щось покращуємо в цій технології і для нас це є апробація таких технологічних новинок перед сертифікаційним тестуванням.

Цікаве спостереження: протягом двох років підряд пробне тестування фінансував Міжнародний фонд "Відродження". Для учасників воно було безкоштовним. Але нас засмучувала певна безвідповідальність наших випускників, які реєструвалися на тестування; ми все готували для них, а потім 30 відсотків з них на нього не приходило. Цього року вперше пробне тестування відбувалося на платній основі, в результаті не прийшло тільки 4 відсотки випускників. Тобто якщо людина вклала у тестування свої кошти (а це було всього 29 гривень - фактично собівартість проведення тестування), вона більш відповідально ставиться до нього. Зараз відбувається обробка даних цього тестування. Вони не будуть мати якогось певного значення надалі як результат, але тестування дало можливість підлітку продіагностувати свій рівень знань.

Головне - рівні вимоги для всіх

Чи збільшилася кількість бажаючих тестуватися порівняно з минулими роками?

Звичайно так, тому що збільшується кількість університетів, які братимуть у ньому участь. Причому якщо тільки буде прийнято політичне рішення, а саме якщо тільки шляхом тестування ми вимірюватимемо навчальні досягнення учнів, то звичайно все більше і більше воно буде зацікавлювати випускників. А також - якщо воно буде надавати більше можливостей.

Якщо минулого року по результатах тестування приймав всього за декількома спеціальностями тільки 31 університет, то поточного року кількість таких університетів виросте.

Згідно з постановою Кабінету Міністрів щодо впровадження зовнішнього тестування, 2005 року в Україні повинно бути проведено 10 тисяч тестувань у 5 регіональних центрах. Але ми вже бачимо, що сьогодні, коли кожен університет розробляє своє власне тестування, більше того - створює власні книжечки з набором тестів, це означає, що абітурієнт змушений готуватися саме до цього тестування. А ідея нашого проекту полягає в тому, що це тестування мусить мати єдині вимоги і єдиний формат для всіх, оскільки на нараді у міністерстві вже прозвучала пропозиція про те, щоб всі університети приймали наші сертифікати. Проте дане питання і досі не вирішене, і ми очікуємо, на яких факультетах і по яких спеціальностях вищі навчальні заклади будуть приймати і визнавати результати зовнішнього тестування.

Поки що існує проблема фінансування, бо вже у перший навчальний рік необхідно охопити тестуванням велику кількість абітурієнтів. За короткий період часу зробити це не можна. Тобто цього року, як я вже казала, це буде десять тисяч учасників тестування у 5 регіональних центрах, які сьогодні діють в Україні: у Києві, Львові, Донецьку, Харкові та Одесі. Зараз відкривається новий центр у Криму, в Сімферополі.

Чи не знизиться планка?

Звичайно, добре, коли є рівні умови доступу до вищої освіти для всіх. Але виникає побоювання: щоб такі умови не призвели до загального зниження вимог, а відтак - і до спаду рівня вищої освіти.

Тестування якраз і повинно показати великий діапазон, щоб визначити і найсильніших, і тих, хто має нижчий рівень знань. Хоча тестування передбачене тільки для тих, хто бажає вступати до вищих навчальних закладів, воно вже само по собі має досить високий рівень. Я розумію, про що Ви говорите: Ви боїтеся загального спаду рівня знань. Як показує міжнародний досвід, такі тестування можуть підняти рівень знань, бо при цьому є виставлена планка суцільнодержавних вимог до, скажімо, загальної середньої освіти, до якої повинен прагнути кожен випускник. Ми маємо сьогодні таку ситуацію: дитина навчалась у сільській школі. На тлі своїх однокласників вона навіть має золоту медаль. Потім їде до міста вступати до вищого навчального закладу, і... провалюється на екзаменах. Для неї це велике фіаско. На жаль, ця дитина перебувала, як і її вчителі, в невідомості: вона себе ніколи не бачила на фоні інших учнів, окрім однокласників. Тож сьогодні ми говоримо про інструмент, який дасть рівний доступ в плані поінформованості, в плані рівної можливості реалізації свого шансу, бо дитина має вимоги, єдині для всіх. Треба, щоб кожен мав можливість скласти це тестування у відповідних центрах неподалік від свого села, а не їхати аж у Київ, де знаходиться, скажімо, Києво-Могилянська академія. Ось у цьому і полягає рівність, а не в тому, щоб "вичесати" і вирівняти рівень знань усіх. Тому потрібно розуміти, що ми маємо на увазі під рівним доступом.

Оскільки представники вищої школи дещо не довіряють якості середньої освіти, то наше тестування мусить бути на межі середньої і вищої освіти.

Вузи: хто наступний?

Які вищі навчальні заклади виявляють більше бажання співпрацювати з вами і зараховувати абітурієнтів за вашими результатами: гуманітарні чи технічні, класичні чи якісь інші?

Мабуть, і гуманітарні, і технічні. Наприклад, технічні вузу особливо цікавляться результате ми тестування, скажімо, з украї нської мови, тому що для них це є проблемою. Такі випробування коштують недешево, і вони не мають у достатній кількості високого рівня кадрового потенціалу Для них, звичайно, це допомога, якщо хтось фахово проведе вступні випробування із гуманітарних дисциплін, а потім вони вже самі працюють над своїми профільними предметами. Натомість гуманітарні вузи також охоче користуються нашими послугами. Мушу сказати, що поки що у нас спектр дисциплін невеликий, тести розроблені тільки з математики, української мови, історії і економіки, але надалі, якщо буде прийнято відповідне рішення, будуть розроблятися тести зі всім спектром тих предметів, які можуть бути цікаві для вищих навчальних закладів, і є базовими, аби визначити рівень навчальних досягнень при закінченні середньої школи і сертифікувати відповідну освіту.

Як Ви у подальшому бачите свою діяльність у зв'язку із демографічною ситуацією, якщо число місць для навчання у вищих навчальних закладах перевищить кількість випускників середніх шкіл?

Демографічна ситуація буде сама регулювати ринок освітніх послуг, особливо це стосується вищих навчальних закладів, оскільки абітурієнти будуть іти туди, де пропонують кращі послуги: з'явиться своєрідна конкуренція. Мені здається, що демографічний спад у цьому випадку, може навіть оздоровити ситуацію з якістю освітніх послуг. Натомість вартість і роль тестування при цьому ніяк не втрачається і не зменшується. Ми повинні пам'ятати, що його функція - не тільки відібрати найкращих, найсильніших, його функція - показати, який рівень навчальних досягнень дає наша система освіти.

(Сучасна освіта №3(17), 2005, С. 16 - 17)

Попередня сторінка розділу: Статті