Велике майбутнє і певні ризики зовнішнього тестування

Двадцять днів знадобилося Українському центру оцінки якості освіти для того, щоби опрацювати понад 44 тисяч тестів з української мови, складених випускниками – учасниками експерименту. Основний висновок, який зробили фахівці Українського центру оцінки якості освіти за результатами тестів – школярі погано знають українську мову, вживають багато русизмів та взагалі бояться тестування.

За словами директора Київського регіонального управління тестування Леоніда СЕРЕДИ, в середньому оцінка за тестами – 6 балів за 12-бальною шкалою.

"Ми всі роботи перевіряли двічі й щоразу відзначали, що в країні є загальна тенденція – діти не знають української мови. У творчих роботах випускники використовували багато русизмів", – каже директор Українського центру оцінки якості освіти, керівник проекту "Центр тестових технологій і моніторингу якості освіти" Лілія ГРИНЕВИЧ. Крім того, за її словами, під час перевірки тестів у Луганській та Тернопільській областях попадалися однакові роботи. Перевіряючі визнали їх списаними та анулювали.

Інструктаж був, але без помилок не обійшлося

Секретність, якою оточували незалежне тестування, не змогла застрахувати від помилок, що з’явилися одразу. Інструктори та учні виявилися безпорадними перед бланками та інструкціями з їх використання. Втім, освітяни кажуть, що немає нічого досконалого, а помилки списують на неуважність самих учнів.

"Дітям потрібно було на бланку відповіді позначати номер варіанту, який вони отримали. Але часто варіант вносили невірно, не там ставили хрестик, – говорить Л. Гриневич. – Хоча напередодні тестування інструктори роздавали учасникам книжечки з правилами та прикладами, просили потренуватися заносити відповіді до бланку."

Випускники та їхні вчителі натомість робили закиди щодо помилок у самих тестах. На це пані Гриневич відповідає: "Кожне тестове завдання пройшло наукову редакцію і було апробоване. Хоча інколи правильна відповідь на завдання не завжди однаково трактується в різних посібниках і джерелах. Втім, ми завжди орієнтувалися на шкільні підручники, з якими працюють наші учні".

Інше питання, що викладачі інколи самі виправляли відповіді - з вірних на невірні! Освіта чи не єдина сфера "виробництва", де кінцева оцінка якості продукту здійснюється самим "виробником". Учителі, які навчали учнів, самі ж і оцінюють їхні знання та вміння. Це породжує суб’єктивізм і викликає, зрозуміло, недовіру вищих навчальних закладів до результатів державної підсумкової атестації. Що й стало однією з причин, які зумовили впровадження зовнішнього тестування.

Основним завданням тестування, яке з наступного року стане обов’язковим для всіх (не буде лише тестів з іноземної мови), є забезпечення моніторингу якості освіти. В тому, щоб отримати достовірні дані про рівень навчання в наших школах, зацікавлені всі учасники системи освіти – вищі навчальні заклади, школи і, власне, самі учні.

"Ми інколи дуже спрощено сприймаємо тест, – говорить Л. Гриневич, - Думаємо, що це завдання, в якому треба поставити хрестик біля готової відповіді. Проте тест має багато різноманітних форм, за якими подаються завдання. Скажімо, з української мови випускники писали есе про те, що таке відповідальність за себе та за інших. Це не є фіктивне завдання, погодьтеся. Тому треба розуміти: тест називається тестом в тому розумінні, що це єдиний інструмент, який одночасно подається великій кількості людей, щоб порівняти, що вони знають, і відібрати найкращих".

Психологи – і "за", і "проти"

Психологи до тестів ставляться неоднозначно. Вони не заперечують – анонімне тестування допоможе подолати корупцію у галузі освіти. Проте застерігають – багато талановитих і творчих абітурієнтів не потраплять до вищих закладів. Вони можуть отримати низькі бали тільки тому, що не мають достатніх навичок складання тестів. Марина СМУЛЬСОН, провідний фахівець Інституту психології, вважає: "Тест показує остаточні знання. Але втрачається демонстрація процесу розв’язування поставленої задачі. А що, коли людина нестандартно мислить? А якщо хід думок був правильним, але людина просто допустила технічну помилку? Є ризик поставити людину в залежність від стандартизованих відповідей..."

Цього року участь в тестуванні учні брали за власним бажанням, заздалегідь знаючи, на що ідуть. До того ж, автори проекту передбачили для них можливість здачі і традиційних шкільних іспитів, з вибором кращої оцінки. Тож, здавалося, хвилюватися особливо не було чого. Тим більше, що участь у експерименті брали переважно успішні учні, впевнені в собі і своїх знаннях. Втім, якщо не використати час для ознайомлення учнів з тестами і правилами їх виконання, психологічний момент дійсно може стати доволі суттєвою причиною для необ’єктивності в оцінці знань випускника.

Чому тестування "зовнішнє"?

Фахівці з "Центру тестових технологій та моніторингу якості освіти" наголошують на тому, що тестування має бути "єдиним зовнішнім".

"Результати такого тестування, – каже пані Гриневич, – оформлені у вигляді сертифікату, вже цього року можуть бути зараховані як оцінки державної підсумкової атестації і прийматися як результати вступних іспитів до вищих навчальних закладів (за умов, вказаних у правилах прийому кожного окремого вузу). Таким чином, учень не складатиме двічі екзамен з одного і того ж предмету відповідно до зовсім різних вимог. При існуючій системі випускних та вступних іспитів можна стверджувати, що в освітній системі не забезпечується наступність етапів навчання "середня школа – університет". Компенсують цей розрив, як правило, репетитори. Найчастіше ті, які володіють інформацією про змістові та процедурні особливості вступних екзаменів до певного вузу."

"Незалежне, або, як ще його називають – зовнішнє тестування тому і зовнішнє, – зазначає Л. Гриневич, – що при цьому знання випускників оцінюють не школа і не вищий навчальний заклад, куди випускник вступатиме, а професійна організація, яка саме цим займається. Зрештою, кінцеву якість продукту повинен оцінювати не той, хто той продукт виробляє. Звичайно, що в такому разі ми сподіваємося на неупередженість, на об’єктивність оцінки. Головне, задля чого зараз в Україні впроваджується зовнішнє оцінювання, – це створити рівні умови для всіх при вступі до вищих навчальних закладів – щоб це не залежало від того, де дитина народилася, і разом з тим підняти якість освіти. Незалежне тестування – це не справа недовіри до школи. Це справа надання рівних можливостей доступу до вищої освіти тим, хто сьогодні їх немає, незалежно від місця проживання, соціального походження і фінансових статків".

Чи можна сподіватися на "об’єктивність" комп'ютеру

Л. Гриневич не погоджується з питанням переваги для України електронного варіанта тестування порівняно з паперовим. До речі, останній досі використовують в усіх цивілізованих державах світу. І якщо ми говоримо, що впроваджуємо зовнішнє тестування заради рівних умов доступу до вищої освіти, то електронне тестування наразі вводити зарано. Оскільки комп’ютеризація шкіл в Україні ще дуже далека від довершеності. Скажімо, дитина з села, яка ніколи не бачила комп’ютера, потрапить у нерівні умови з учнем з великого міста, який змалечку, можливо, бавився на комп’ютері.

"Для запровадження електронного тестування слід проводити дуже серйозну підготовку, на яку потрібен час, – наголошує Л. Гриневич, – Наприклад, у такій добре забезпеченій комп’ютерною технікою країні, як Нідерланди, планують запровадження комп’ютерного тестування для системи зовнішніх екзаменів тільки з 2015 року".

Затримка з перевіркою

Близько 80 тисяч тестувань фахівці Українського центру оцінки якості освіти обробляли 20 днів. Такий тривалий термін теж був одним з дорікань щодо цьогорічного тестування. Л. Гриневич погоджується з незадоволенням учасників тестування. Але пояснює: "Можна скоротити час за рахунок збільшення кількості перевіряючих. Якщо буде більша кількість тестувань, нам треба буде розгорнути в Україні десять центрів тестування. Сьогодні він один. Треба збільшувати інфраструктуру, обладнання тощо. А є речі, які навіть за умов збільшення людей не можна скоротити. Це, власне, сам час обробки певного мінімуму тестувань. Таких мінімумів є 50 тисяч. І от три тисячі таких мінімумів завжди повинні бути. Це теж міжнародна практика".

Оскільки система тестування в школах у наступні роки стане обов'язковою, відповідно зросте потреба в інструкторах, які повинні будуть готувати та проводити тестування. Наразі Український центр оцінювання якості освіти веде переговори з педагогічними вищими навчальними закладами про те, щоб найближчим часом ввести нову спеціальність – "педагогічне оцінювання".

Відкритість теж може бути надмірною

Дуже багато країн пройшли той етап, коли вони вважали, що прозорість полягає у відкритій базі тестових завдань. І практично всі відмовилися від цього. За словами Л. Гриневич, при публікації бази тестових завдань є ризик переорієнтувати процес навчання в школі на зубріння відповідей на тестові завдання. Тоді навчання в школі, цілісний програмний матеріал перетворяться на розв’язування тестових завдань із книжечки. Це, звичайно, зручно для репетиторів. Але якість середньої освіти добряче постраждає. Для прозорості вимог тестування важливо продемонструвати випускникам усі формати тестових завдань, щоб вони знали, що робити з ними, слід чітко прописати програмні вимоги тестування. Одразу після проведення тестування потрібно опублікувати завдання тесту і правильні відповіді до них, що дозволяє, в разі невідповідності заздалегідь оголошеним форматам завдань чи програмовим вимогам, оскаржити результат тестування.

"Необхідно робити послідовні кроки, – говорить пані Гриневич. – Але треба розуміти, що для такої великої держави, як Україна, надзвичайно небезпечно, прийнявши якусь єдину модель, постаратися втілити її в життя протягом року. Не підготувавши громадськість, не розробивши великої кількості методичних матеріалів, не розписавши заздалегідь прозорих правил гри. І нам зараз не так важливо поставити "галочку", що вже все зроблено. Важливіше пройти процес підготовки поступово та на такому рівні, щоб від цього не постраждала жодна дитина. Мабуть, це – основне гасло, яким ми повинні керуватися, впроваджуючи зовнішнє тестування".

(Ніна Ярошенко "Велике майбутнє і
певні ризики зовнішнього тестування",
"Погляд")

Попередня сторінка розділу: Статті