Пропуск у вуз. Зовнішня сертифікація ускладнить вступ в престижні університети

Різке збільшення числа старшокласників, які будуть проходити зовнішнє тестування, а також досить нерівномірний розподіл тестових квот по різних регіонах країни обіцяють істотно ускладнити нинішній вступний сезон. Абітурієнтам, яким не вдасться роздобути жаданий сертифікат, необхідно готуватися до більш жорсткої конкуренції за бюджетні місця, а деякі вузи й зовсім виявляться для них закритими.

Кияни, харків'яни й львів'яни - особливі

2007 р. може виявитися останнім, коли вітчизняні вузи при прийманні абітурієнтів будуть практикувати як традиційні іспити, так і зарахування за сертифікатами зовнішнього тестування. Як минулого тижня заявив на прес-конференції міністр освіти Станіслав Ніколаєнко, у наступному році навчальним закладам рекомендують здійснювати набір винятково за результатами сертифікатів. Але вже в цьому сезоні зовнішнє тестування може вплинути на вступну кампанію. Робити подібні висновки дозволяє, у першу чергу, різке збільшення числа старшокласників, які пройдуть тестування. Як повідомила начальник відділу зовнішніх зв'язків Українського центру оцінювання якості освіти при профільному міністерстві Оксана Денисюк, якщо в 2006 р. сертифікати одержали порядку 40 тис. випускників, то в нинішньому їх буде в три рази більше. Зовнішнє оцінювання в обов'язковому порядку пройдуть всі випускники Києва, Харкова й Львова. Іншим областям виділені квоти. Наприклад, Одеська тв Чернігівська області протестують по 3700, Дніпропетровська - 4900 і трохи більше за інших Донецька - 5400 старшокласників. Для порівняння, Львівська область випустить більше 18 тис. власників сертифікатів, а Харківська - порядку 20 тис. Подібний розподіл квот чиновники пояснюють тим, що саме Київ, Харків і Львів є освітніми центрами України, іншим же регіонам обсяги розподілялися, виходячи з кількості випускників. Хоча, як показує практика, визначені чиновниками потреби регіонів не влаштовують самих учнів. За словами пані Денисюк, їхнє відомство атакують школярі і їхні батьки, що домагаються права пройти зовнішнє тестування. Тобто вже зараз можна стверджувати, що в нинішньому вступному сезоні переваги одержать київські, харківські й львівські абітурієнти, які, на відміну від своїх однолітків з інших регіонів, завжди зможуть пред'явити сертифікат і спробувати вступити у вуз без іспитів або з їхньою мінімальною кількістю.

Як і торік, більшість старшокласників будуть проходити тестування з двох предметів - українській мові й математиці або історії (на вибір). Кожний з них буде оцінюватися окремо, а максимальна кількість балів дорівнює 200. Так що досить непогані шанси потрапити у вуз без екзаменів із цих предметів відкриваються перед власниками сертифікатів, оцінених не нижче 170 балів. По предметах, які не ввійшли в список тестів зовнішніх центрів, але є в переліку винесених вузами на іспит, "сертифікованим" абітурієнтам прийдеться конкурувати з іншими вступниками на загальних підставах. А через те що більшість вузів практикує три вступних іспити, вступити винятково за результатами зовнішнього тестування вдасться небагатьом. Подібний шанс, наприклад, відкривається перед жителями Харківської області, які цього року зможуть одержати сертифікат і з третього блоку предметів, куди ввійде біологія, фізика або хімія на вибір. Як пояснює Оксана Денисюк, список предметів тут розширений як експеримент.

Бюджет витратять на непрестижних

За даним пані Денисюк, у минулому сезоні вступити по сертифікатах у вузи намагалося порядку 25% тих, хто мав такі, а на перший курс зарахована половина з них. Якщо цього року пропорція збережеться, то штурмувати навчальні заклади приймуться не менше 40 тис. абітурієнтів, що не бажають здавати вступні іспити. Ситуація погіршується тим, що власники сертифікатів, як правило, претендують на бюджетні місця за найбільш престижними напрямками. Але Міністерство освіти має намір скоротити держзамовлення на популярні серед абітурієнтів спеціальності. Наприклад, кількість безкоштовних місць за такими напрямками, як економіка, юриспруденція, іноземна філологія може зменшитися на 5%. Засоби, що звільняться, направлять на збільшення кількості безкоштовних місць по спеціальностях, що не користується особливим попитом, скажімо, точним, аграрним наукам тощо. Передбачається, що число бюджетників на перерахованих факультетах виросте до 60%. Як повідомив відповідальний секретар приймальної комісії Одеського університету ім. Мечникова Михайло Грицкевич, вузи вже попереджені про перерозподіл казенних засобів, але поки не можуть уточнити, наскільки істотно скоротиться фінансування одних спеціальностей і збільшиться - інших. Виходячи із цього, можна стверджувати, що навантаження на найбільш престижні факультети в рейтингових вузах у нинішньому році істотно виросте. Експерти прогнозують збільшення конкурсів, зокрема, з менеджменту, економіки, банківської справі, іноземної філології, соціології, юриспруденції тощо.

"Масовий приплив абітурієнтів із сертифікатами відчують насамперед столичні вузи. Дана тенденція пояснюється як спробою вступників потрапити в престижний навчальний заклад без іспитів (або з меншою, ніж звичайно, їхньою кількістю), так і напруженою ситуацією, що склалася на регіональному ринку вищої освіти. Оскільки в областях масово закривають інститути, багато старшокласників просто бояться подавати документи в "неблагонадійні" вузи", - говорить представник університету економіки й права "Крок" Олег Белоконь.

Із сертифікатом - у провінцію

Не виключено, що самодіяльність навчальних закладів змінить намічену тенденцію. Хоча міністр Станіслав Ніколаєнко зайняв у даному питанні досить тверду позицію й жадає від вузів зараховувати бали зовнішніх сертифікатів у якості вступних, далеко не всі інститути дотримуються цього правила. Торік були інциденти практично з усіма національними університетами, які спробували знайти лазівки, щоб відшити докучливих абітурієнтів. Скажімо, у Київському національному університеті ім. Т. Шевченко сертифікат з української мові не приймали, мотивуючи це тим, що їхній вступний іспит крім мови включає й літературу. Як повідомляє Ярослав Болюбаш, що курирує в Міністерстві освіти роботу департаменту вищої школи, у минулому сезоні всі проблеми вдавалося вирішувати оперативно: як тільки чиновникам ставало відомо про порушення, проводилася роз'яснювальна бесіда з ректором. Але гарантії того, що цього року ситуація не повториться, не може дати ніхто. Як заявляє відповідальний секретар приймальної комісії Києво-Могилянської академії В'ячеслав Невінчаний, у них власники сертифікатів будуть писати вступні тести на загальних підставах.

"Наші тести включають сім предметів. Їх пишуть 3 години 40 хвилин. Якщо власники сертифікатів будуть звільнені від питань з двох предметів, у них залишиться набагато більше часу на інші, тобто абітурієнти будуть поставлені в нерівні умови", - мотивує він. За словами пана Невінчаного, торік на перший курс було зараховано лише 10% з тих, хто подав сертифікати зовнішнього тестування. Експерти впевнені, що максимально знизити вплив "сертифікованих" абітурієнтів на вступну кампанію спробують і інші престижні навчальні заклади. Деякі ж регіональні вузи, навпаки, постараються використовувати цей фактор як спосіб уникнути недобору й залучити більше потенційних студентів. Львівський університет ім. Франка вже оголосив, що цього року буде проводити прийом тільки по сертифікатах зовнішнього тестування. "Це дозволить нам зменшити навантаження на фахівців університету", - пояснює заступник відповідального секретаря приймальної комісії університету Юрій Іщук. Олег Білоконь не виключає, що подібний до приклад будуть наслідувати і інші регіональні інститути, тим більше що над багатьма з них нависла реальна загроза недорахуватися абітурієнтів як через несприятливу демографічну ситуацію, так і в силу бажання вступників вчитися у великих освітніх центрах.

(Переклад статті: Людмила Ксенз
"Пропуск в вуз. Внешняя
сертификация усложнит поступление
в престижные университеты",
джерело: Деловая столица)

Попередня сторінка розділу: Статті