Зовнішнє оцінювання: сподівання та нарікання

Багато сподівань, запитань, нарікань, аргументів на користь "за" та "проти" було наприкінці 2005-2006 навчального року з приводу експерименту, який проводило Міністерство освіти і науки України щодо зовнішнього незалежного оцінювання (ЗНО) навчальних досягнень випускників середніх загальноосвітніх закладів. Важко, натикаючись часом на відверто песимістичне налаштування щодо нововведення серед педагогічної та батьківської громадськості, неправильне розуміння самої суті ідеї, недостатню фінансову та законодавчу підтримку, технічні проблеми, що все разом привело до перенесення термінів, тестування все-таки відбулося. Як на мене, не просто відбулося. Пройшло успішно. Успішно-не значить гарно й гладко. Цього марно було б сподіватись на етапі експерименту. Важливим був досвід відпрацювання процедури тестування, виявлення якнайбільшої кількості труднощів, помилок та проблем, що могли б бути на заваді його масштабного впровадження у наступні роки.

Відомим є той факт, що незалежне оцінювання навчальних досягнень випускників шкіл не є новиною в Україні, бо протягом 2002-2005 років воно проходило в рамках спільного проекту Фонду "Відродження" і Міністерства освіти і науки України, в тому числі у Львівській області.

З огляду на здобутий у проекті досвід, протестувати 40000 випускників шкіл України (це тільки 10% від їх загальної кількості), з них 2250 у Львівській області (а саме таку квоту визначило Міністерство освіти і науки), на перший погляд здавалося небагато. Але донести достовірну інформацію, роз'яснити зміст, умови, очікувані результати цієї акції, пам'ятаючи про можливий "ефект зіпсованого телефону", потрібно було не тільки дітям, а й їх батькам, учителям, керівникам навчальних закладів, управлінцям.

Головним управлінням освіти і науки Львівської облдержадміністрації було вибрано для проведення тестування шість адміністративних одиниць: два райони (Дрогобицький та Сокальський), два міста обласного значення (Трускавець і Червоноград), та два райони міста Львова (Галицький і Сихівський). Таким чином вдалося відчути переваги та труднощі його проведення в залежності від особливостей адміністративних одиниць. Відрадним для мене було розуміння та сприйняття керівниками відділів освіти визначених районів та міст необхідності цих змін, бажання долучитись до експерименту з метою отримання неоціненного досвіду, якого неможливо здобути жодним іншим способом, відповідальності за покладену на них справу. Багато довелось попрацювати на нарадах з директорами, заступниками, вчителями, які надалі пояснювали учням та їх батькам, що пропоноване зовнішнє незалежне оцінювання для багатьох із них додатковий шанс вступити у вищі навчальні заклади.

Відтак тривала реєстрація учасників тестування. Пройти ЗНО з української мови виявили бажання 2282 учні, з математики 1019, та 1151 з історії.

Відбувалося ЗНО у 9 визначених пунктах, які працювали на базі Сокальської та Червоноградської гімназій (директори Омеляш Л.М. та Гомонко І.І.), середніх загальноосвітніх шкіл №1 м.Дрогобича (Лужецька О.В.), №4 м.Сокаля (Драган Н.І.), №12 м.Червонограда (Береза М.В.), а також №9 (Рудницький І.Б.), №13 (Федоришин Г.М.), №80 (Даць І.В.) та №96 (Шостак Б.Є.) м.Львова. Принагідно хочу подякувати відповідальним за пункти тестування - вищеназваним директорам за величезну інформаційну, організаційну та підготовчу роботу, яку вони провели до та під час ЗНО.

Учні у пункти тестування прибували за адресами, що вказувалися у запрошеннях, які вони отримали від Українського центру оцінювання якості освіти (УЦОЯО). Певні хвилювання були у нас з приводу того, як будуть доїжджати до пунктів тестування учні з сільських шкіл. Але цю проблему дуже вміло та організовано вирішили і в Сокальському, і в Дрогобицькому районах, і у місті Трускавці, де відділи освіти залучили "Школярики" чи спеціально замовлений транспорт. Це сприяло забезпеченню явки учасників ЗНО. Так на тестування з української мови 31 травня з'явилось понад 98% зареєстрованих випускників, на математику та історію 3 червня понад 95%.

Працювали з випускниками в аудиторіях пунктів тестування 334 заздалегідь підготовлені інструктори, серед яких учителі шкіл, викладачі профтехосвіти, вищих навчальних закладів (Львівський національний університет ім.І.Франка, Національний лісотехнічний університет, Львівський університет "Львівська політехніка", Інститут економіки та туризму, Український католицький університет, Львівський банківський інститут, Львівський державний аграрний університет, Львівський державний університет внутрішніх справ, Львівський обласний інститут післядипломної педагогічної освіти та інші), МАНу, працівники інформаційно-методичних центрів, позашкільних закладів.

У кожному з вищезгаданих пунктів тестування за дотриманням процедур слідкували громадські спостерігачі, які згодом висвітлювали у ЗМІ свої враження щодо ЗНО.

Після завершення часу тестування заповнені бланки відповідей у секретних пакетах збирали та спецзв'язком доставляли у Київ для перевірки. Варто зазначити, що бланки А, де були відповіді тільки на закриті питання, перевіряли в УЦОЯО, а бланки Б, в яких учні вирішували відкриті завдання перевіряли у Києві, Харкові та Львові. У нашому місті працювали майже 100 екзаменаторів з української мови та 50 з математики - кращих учителів Львівської, Волинської та Рівненської областей. Робота була дуже напружена, але спільними зусиллями екзаменаторів та працівників УЦОЯО вдалося вчасно у заплановані терміни оголосити результати. Таким чином, випускники мали можливість скористатися своїм правом зарахувати бали, отримані у ЗНО, і не проходити державну підсумкову атестацію в школі, або ж з двох результатів вибрати кращий. Так в області було зараховано понад 27% усіх сертифікатів.

Деякі труднощі з зарахуванням результатів ЗНО виникли у вищій школі, адже працівникам приймальних комісій довелося переводити оцінку, видану УЦОЯО в шкалі від 100 до 200, в оригінальну шкалу даного закладу, використовуючи для цього спеціально розроблені формули переводу, вирішувати механізм зарахування у разі комплексного тесту на вступному випробуванні тощо.

Багато проблем та питань, про які обов'язково треба надалі пам'ятати вдалося виявити в ході цьогорічного експерименту. Але, на мою думку, найважливішим нашим здобутком є те, що експеримент пройшов успішно. А це означає, що зовнішнє оцінювання надалі в Україні буде!

Зараз на різних рівнях аналізується здобутий досвід, визначається формат та масштаби тестування у наступному році, триває формування та технічне забезпечення УЦОЯО та регіональних центрів (у тому числі Львівського), розробляються методичні та інструктивні матеріали для підготовки до ЗНО учнів та вчителів.

Ця робота дуже складна та відповідальна. Розумію, що справитись із завданням ми зможемо тільки тісно співпрацюючи, усвідомлюючи своє місце, роль, значення у цій вагомій справі.

Вітаю всіх освітян із наступаючим новим навчальним роком. Здоров'я усім нам, натхнення, творчості! Саме ми щодня спілкуємось з молоддю, отже, від нас найбільше залежить майбутнє нашої держави. Удачі!

Янушевич Ольга Володимирівна -
заступник директора ЛОІППО
з питань моніторингових досліджень,
джерело: www.ukrtest.org

Попередня сторінка розділу: Статті