Інтерв'ю з Міністром освіти і науки України Станіславом Ніколаєнко

Зовнішнє оцінювання. Для кого це іспит?

Журналіст. Шановний Станіславе Миколайовичу! Однією з найсуттєвіших змін в освітній системі України останніх років стало запровадження зовнішнього тестування вступників до вищих навчальних закладів. З якою метою воно запроваджується?

Ніколаєнко С.М. Зовнішнє оцінювання навчальних досягнень випускників загальноосвітніх навчальних закладів, яке в народі називають зовнішнім тестуванням, є однією зі складових створюваної в нашій державі системи підвищення якості освіти. До речі, тема якості була провідною на нараді міністрів освіти і науки в травні цього року в Лондоні та в жовтні в Єревані про це говорили колеги з СНД. Створення такої системи зумовлене необхідністю запровадження нових підходів до управління нею, що базуються на врахуванні конкретних результатів її діяльності. Відповідно до Указу Президента України від 4 липня 2005 р., постанови Кабінету Міністрів України від 25 серпня 2004 р. запровадження такої системи відбуватиметься як на загальнонаціональному, так і на регіональному рівнях. Здійснення цього кроку також вимагають міжнародні зобов'язання, що їх взяла на себе Україна. Йдеться про Конвенцію про визнання кваліфікацій у європейському регіоні від 1 квітня 1997 р. (Ліссабонська конвенція) та ряд інших документів. Одним із важливих завдань, що стоять перед зовнішнім оцінюванням є створення рівних умов доступу до вищої освіти кожному, хто бажає її здобути. До речі, тема якості була провідною під час наради міністрів освіти країн Європи в травні ц.р. в Лондоні, у жовтні в Єревані, про це також предметно говорили колеги із СНД. Системи оцінювання якості освіти діють більше як у 150 країнах світу. Так, у країнах ЄС свідоцтво про повну середню освіту видається лише тим учням , які закінчивши середню школу, витримали під час зовнішніх випробувань встановлені вимоги. У Чехії, Естонії, Франції, Ірландії, Австрії, Фінляндії, Словакії, Польщі, Великій Британії зовнішній іспит став звичайним явищем. У цих та інших країнах складання зовнішнього іспиту є важливою умовою доступу до вищої освіти.

Ж. Отже, можна стверджувати, що в нашій країні подібних умов ще не створено?

Н. Чинним законодавством, зокрема ст. 53 Конституції України, ст. 6 Закону України "Про освіту" гарантовано кожному громадянину доступність освітніх послуг, а також рівність умов для кожної людини в розвитку своїх здібностей і талантів. Законодавством також передбачено конкурсний порядок доступу до вищої освіти незалежно від форми власності вищих навчальних закладів і джерел оплати за навчання. Однак, незважаючи на те, що обсяги прийому абітурієнтів до вищих навчальних закладів збільшуються (у 2007 р. майже 80% випускників шкіл стали студентами, з них більше половини за рахунок держбюджету), для багатьох здібних учнів загальноосвітніх навчальних закладів здобути якісну вищу освіту досить проблемно, особливо, на так звані, престижні спеціальності.

Ж. Як це можна пояснити? Чому?

Н. Це пояснюється кількома причинами. По-перше, хибне уявлення багатьох молодих людей про життєві цінності зумовили ажіотаж на здобуття вищої освіти за спеціальностями, у яких суспільство не відчуває великої потреби. Для багатьох отримання диплома про вищу освіту стало самоціллю, одним із елементів майбутнього іміджу, а не важливою сходинкою на етапі самоствердження як громадянина, як спеціаліста. Ця ситуація зумовила появу в деяких вищих навчальних закладах явища, яке має ознаки корупції. Саме це унеможливлює вступ до вищих закладів освіти молодих людей, які мають знання, але не мають грошей чи впливових батьків. По-друге, багато спритних людей, зрозумівши, що освіта є гарним бізнесом, почали вкладати кошти у створення вищих закладів освіти, які, фактично, не можуть забезпечити якісну підготовку фахівців. Міністерство освіти і науки з такою псевдоосвітою постійно веде наполегливу боротьбу. Ми позбавили ліцензій понад 150 вищих навчальних закладів і відокремлених структурних підрозділів. Проте одних адміністративних заходів тут замало. Ми переконані, що масове запровадження зовнішнього оцінювання знань вступників до вищих навчальних закладів зумовить значне скорочення обсягів прийому до подібних університетів, інститутів, їхніх філіалів і, як наслідок, вони або припинять свою діяльність, або будуть вимушені привести її у відповідність з існуючими вимогами. По-третє, недостатній рівень підготовки в школах змусив в багатьох ВНЗ ввести підготовчі курси для абітурієнтів. З одного боку це добре, але для деяких вищих навчальних закладів постійна діяльність факультетів довузівської підготовки або підготовчих курсів стала своєрідним бізнесом. Розгортаючи їхню мережу, окремі університети, насамперед, переслідували мету отримати додаткові надходження у вигляді плати за навчання. Навчатися на таких курсах могли ті, хто мав чим заплатити. Як правило, таких можливостей були позбавлені діти з малозабезпечених сімей та ті, які проживають у віддалених містечках і селах. Більше того, всупереч діючому законодавству, окремі керівники навчальних закладів почали надавати можливість випускникам таких курсів вступати до ВНЗ поза конкурсом або з певними преференціями. Склалася система, коли той, хто заплатив гроші за навчання на підготовчих курсах чи відділеннях, отримав переваги, порівнюючи з тими, хто довузівську підготовку пройти не зміг.

Ж. Отже, можна очікувати, що вже найближчим часом зарахування до вищих навчальних закладів буде здійснюватися лише за результатами зовнішнього тестування?

Н. Так, саме цього від нас вимагають суспільство, Президент, Уряд. Ще раз наголошу, що запровадження рівних умов доступу до вищої освіти та системи оцінювання якості освіти - це одна з умов входження України в світовий та європейський освітній простори, визнання на міжнародному рівні наших документів про вищу освіту. До такого важливого кроку ми довго готувалися. Упродовж останніх трьох років у нашій державі проводився широкомасштабний експеримент із запровадження зовнішнього незалежного оцінювання навчальних досягнень випускників загальноосвітніх навчальних закладів. У 2005 р. в експерименті взяло участь 10000 випускників шкіл, у 2006 - 41818, а 2007 р. - майже 117 тис. тих, які виявили бажання стати студентами вищих навчальних закладів, що складає 26% від загальної кількості випускників шкіл. 39 тис. учасників тестування, що відбувалося у 2007 р., стали студентами вищих навчальних закладів, не складаючи вступних іспитів, а подавши до участі в конкурсі на вступ сертифікати Українського центру оцінювання якості освіти з результатами зовнішнього незалежного оцінювання навчальних досягнень. Можна стверджувати, що багато вищих навчальних закладів адекватно сприйняли нову систему. Так, до Львівського національного університету ім. І. Франка у 2007 р. зараховано близько 5 тис. абітурієнтів за результатами зовнішнього оцінювання, до Національного економічного університету ім. В. Гетьмана - 3,5 тис. 70 % першокурсників Інституту міжнародних відносин Національного університету ім. Т. Шевченка також стали студентами, подавши до цього престижного закладу сертифікати зовнішнього оцінювання. Перелік таких вищих навчальних закладів є великим. Результати експерименту були підставою для прийняття рішення про перехід в основному у 2008 р. на таку систему зарахування до вищих навчальних закладів.

Ж. Чи не могли б Ви детальніше прокоментувати це рішення?

Н. Йдеться про те, що Український центр оцінювання якості освіти, якому делеговано право проводити зовнішнє незалежне оцінювання навчальних досягнень випускників загальноосвітніх навчальних закладів, дасть можливість у 2008 р. усім бажаючим вступити до вищих навчальних закладів скласти тести з 11-ти предметів. Це ті, із яких проводяться вступні випробування. Йдеться про українську мову та літературу (один тест), історію України, географію, всесвітню історію, математику, фізику, хімію, біологію, основи економіки, основи правознавства, зарубіжну літератури. Кожен учасник тестування зможе скласти три тести. Один обов'язковий - із української мови та літератури, й один-два - за власним вибором. Оцінки, отримані учасниками тестування, будуть зараховуватися як результати Державної підсумкової атестації за курс загальноосвітньої школи і враховуватимуться під час конкурсу для вступу до вищих навчальних закладів. На жаль, у 2008 р. не буде масового тестування з іноземних мов. Український центр ще не може підготувати такі тести.

Ж. А що ж залишиться вищим навчальним закладам?

Н. Приймальні комісії вищих навчальних закладів повинні організувати проведення прозорого конкурсу серед абітурієнтів, які подали сертифікати Українського центру оцінювання якості освіти з результатами зовнішнього оцінювання навчальних досягнень. Також вищі навчальні заклади у 2008 р. самостійно проводитимуть вступні випробовування з іноземних мов. Фахівці Міністерства освіти і науки працюють і над тим, щоб дати можливість вищим навчальним закладам проводити, якщо в цьому є необхідність, творчі вступні випробовування на окремі спеціальності (архітектурні, мистецькі, спортивні та ін.).

Ж. Які гарантії того, що запровадження такої системи дійсно забезпечить рівні умови для всіх бажаючих здобути вищу освіту і дасть можливість прийняти до університетів та інститутів молодь, яка має знання та бажання вчитися?

Н. Зовнішнє оцінювання вступників у формі тестування буде проводити незалежна державна інституція - Український центр оцінювання якості освіти. Апробована технологія проведення тестування передбачає, що зміст тестів не буде відомий нікому до того дня, коли їх отримають учні. Усі учасники тестування отримають однакові варіанти тестів. Тестування будуть проводити спеціально підготовлені працівники. Виключено й випадки, коли такі працівники будуть знати хоча б когось із учасників тестування, із якими воно проводитиметься. Пункти тестування, як правило, будуть розташовані в інших навчальних закладах, а не в тих, де навчалися учасники тестування. У всіх аудиторіях, де відбуватиметься тестування, будуть присутні громадські спостерігачі, представники засобів масової інформації. Таким чином, унеможливлюється підказка, допомога, використання шпаргалок тощо. З метою забезпечення об'єктивності оцінювання знань, Українським центром оцінювання якості освіти підготовлені тести з української мови та літератури, історії України, математики, , до яких включено питання, що вимагають розгорнутої відповіді, написання міні-твору, детального розв'язку. Такі завдання в тестології називаються "відкритими". Відповіді на ці завдання перевірятимуть три незалежні експерти, які працюють у закладах освіти іншої області нашої держави. Перевірка виконання переважної більшості інших завдань здійснюватиметься за допомогою комп'ютерів. Так унеможливлюється суб'єктивний вплив на виставлення оцінки. Важливою гарантією об'єктивного та неупередженого ставлення є й те, що всі прізвища учасників тестування шифруються. Вони стануть відомими лише тоді, коли комп'ютер розпочне друк сертифікатів із результатами тестування. Є також багато інших організаційних і технологічних аспектів, що дають можливість забезпечити рівність, об'єктивність і незалежність оцінювання навчальних досягнень за результатами зовнішнього оцінювання.

Ж. Кілька слів про самі тести. Адже не секрет, що їх просто бояться.

Н. Дарма. Тести, як інструмент педагогічного вимірювання, в освітній практиці, в т. ч і у вітчизняній, використовуються дуже давно. Звичайно, їх не можна назвати універсальним інструментом, але те, що тести дають можливість ефективно оцінити рівень знань, не підлягає сумніву. Звичайно, розробити якісний тест - це нелегка справа. На жаль, в Україні власної школи тестологів і спеціалістів із проблеми педагогічних вимірювань не було. Однак спеціалістами Українського центру оцінювання якості освіти за останні роки нагромаджено певний досвід цієї роботи і ми сподіваємося, що в 2008 р. тести будуть досконалішими, аніж у попередні роки.

Ж. А міністр знатиме зміст тестів?

Н. Як тільки я був призначений міністром, то відразу заявив, що на будь-які прохання допомогти стати студентом я реагувати не буду. Жоден ректор не зможе сказати, що я просив його про це. Тому мені немає потреби знати зміст тестів. Його в Україні знає дуже і дуже обмежена кількість людей. Їх можна перерахувати на пальцях однієї руки. Тому, якщо буде витік інформації, легко можна знайти винуватця. Зважаючи на це, раджу майбутнім учасникам тестування та їхнім батькам не витрачати часу і грошей на пошук можливих варіантів тестів.

Ж. А як бути тим, які закінчили школу в попередні роки?

Н. Випускники минулих років також будуть проходити тестування. До речі, як і випускники професійно-технічних і вищих навчальних закладів І-ІІ рівнів акредитації. Вони виконуватимуть ті ж самі тести, що й випускники загальноосвітніх шкіл. Ми для них організуємо спеціальні курси. Не залишимо й поза увагою й тих, які давно закінчили школу і вступатимуть на заочні відділення. Можливо, їх будемо приймати за окремою процедурою.

Ж. Чи складатимуть тести ті, які навчаються на підготовчих відділеннях і факультетах довузівської підготовки вищих навчальних закладів?

Н. Ми вже вказували на те, що тестування мають проходити всі, хто буде брати участь у вступній кампанії 2008 р. Навчання на підготовчих відділеннях не означає того, що статус студента набувається автоматично. Проте ми повинні врахувати під час вступу інтереси тих, які навчаються на таких курсах чи відділеннях, готуючись здобути технічні чи, скажімо, гірничі спеціальності. Це не є преференцією, а турботою про те, щоб держава через кілька років мала спеціалістів із професій, які дуже потрібні господарському комплексу.

Ж. Що ж потрібно для отримання можливості скласти тести?

Н. Насамперед, визначитись із своїм бажанням стати студентом. Потім здійснити вибір одного або кількох вищих навчальних закладів і дізнатися, які вступні випробування вони будуть проводитися в ньому. Наступний крок - зареєструватися. Реєстрація учасників зовнішнього незалежного оцінювання розпочалася 1 листопада 2007 р. і триватиме до 20 лютого 2008 р. Після реєстрації необхідно чекати запрошення на пункт тестування.

Ж. Чи всі вищі навчальні заклади будуть приймати результати зовнішнього тестування.

Н. Так, це зобов'язані робити всі.

Ж. Чи поширюється це положення на вищі навчальні заклади, що підпорядковані іншим міністерствам і відомствам: охорони здоров'я, оборони, внутрішніх справ, аграрної політики, податкової служби?

Н. Поширюється. Міністерство освіти і науки - вищий центральний орган виконавчої влади в галузі освіти, нормативні документи якого є обов'язковими для всіх вищих навчальних закладів України незалежно від типу та форм власності. Зараз спеціалістами Міністерства за участю ректорів багатьох вищих начальних закладів розробляються нові Умови прийому до ВНЗ, в яких буде врахований комплекс питань, зв'язаних із запровадженням зовнішнього незалежного оцінювання. Документ буде підготовлений і затверджений до 1 грудня.

Ж. Багато засобів масової інформації поширили повідомлення про те, що депутати Одеської обласної ради прийняли рішення звернутися до Уряду з проханням не впроваджувати зовнішнє оцінювання у 2008 р. Що Ви можете сказати стосовно цього?

Н. У Міністерстві цього рішення ще немає і тому коментувати його передчасно. Однак, можу сказати, що запровадження зовнішнього оцінювання є важливою складовою здійснення державної політики в галузі освіти. Визначати державну політику в галузі освіти - це прерогатива Президента, Уряду, Міністерства освіти і науки. Депутати Одеської обласної ради повинні, насамперед, турбуватися про те, щоб у школах були учителі-фахівці, вони мали необхідні соціально-побутові умови для життя, проводили уроки в теплих і обладнаних класах, а учні мали доступ до сучасної літератури, Інтернету. Питання про визначення умов прийому до вищих навчальних закладів відноситься до компетенції Міністерства.

Ж. Що б Ви хотіли побажати майбутнім учасникам тестування?

Н.Успіхів. Гарних результатів у складанні тестів.

(Прес-служба українського центру
оцінювання якості освіти,
Прес-служба МОН

Попередня сторінка розділу: Статті