Заява УЦОЯО: Про чергову спробу дискредитації системи зовнішнього оцінювання

15 квітня 2008 р., за тиждень до проведення загальнонаціонального тестування з української мови та літератури, ряд засобів масової інформації опублікували "сенсаційне" повідомлення, що начебто в "тестах" із незалежного оцінювання в кожному десятому завданні з української мови, основ правознавства, історії України виявлено помилки. Також засоби масової інформації назвали ім'я дослідника, який зробив такий висновок. Це Олеся Марченко - старший викладач юридичного факультету Дніпропетровського університету.

Зважаючи на це, Український центр оцінювання якості освіти заявляє.

По-перше, тести, що будуть використовуватися під час зовнішнього оцінювання в 2008 р., ні пані Марченко, ні будь-хто інший не бачили й не могли бачити. Тому жодних підстав робити висновок про те, що в них є помилки, як це поспішили повідомити деякі ЗМІ, немає.

По-друге, Українському центру оцінювання якості освіти невідомо, які саме тести були проаналізовані п. Марченко. Якщо ті, що масово продаються на ринках і в підземних переходах, то можемо лише привітати старшого викладача юридичного факультету з епохальним "відкриттям"... Український центр оцінювання якості освіти ніякого відношення до їхнього розроблення не має. Ми неодноразово попереджали про низьку якість такої продукції. Якщо ж пані Марченко аналізувала завдання, що пропонувалися під час пробного тестування, то мала б врахувати суттєву особливість, яку вона, не будучи фахівцем з тестології, мабуть, не знає. Йдеться про те, що метою пробного тестування не була перевірка рівня навчальних досягнень. Пробне тестування проводиться для того, щоб його учасник зрозумів процедуру і технологію зовнішнього оцінювання, міг розрахувати свій час, ознайомився з формами тестових завдань тощо. На відміну від реального тестування, тести для пробного розробляє одна людина, вони не проходять ґрунтовної науково-методичної експертизи, літературного редагування. Тому, базуючись на аналізі цих завдань, не можна робити висновок про якість тестів для зовнішнього оцінювання.

Мабуть, пані Марченко й тим, хто поспішив поширити неперевірену інформацію, потрібно дізнатися й про те, що пробне тестування в Україні пройшли більше 150 тис. осіб. І якби в завданнях із одного предмета, що використовувалися під час пробного тестування, було 43 помилки, то, очевидно, що кілька десятків тисяч тих, які проходили пробне тестування, не змовчали б. Проте нами отримано зауваження лише щодо трьох помилок. Більше того, якби аналіз не був упередженим, то його автор мала б знати, що інформація про ці 3 помилки була оприлюднена працівниками Українського центру оцінювання якості освіти ще до початку пробного тестування.

По-третє. Стурбованість викликає те, що оцінку якості тестів чи окремих завдань дедалі частіше дають люди, які не мають елементарних уявлень про тестологію і не можуть зрозуміти простої істини: педагогічні тести - це своєрідний інструмент вимірювання рівня навчальних досягнень, який потрібно вміти розробляти та використовувати. На жаль, в Україні спеціалістів, які вміють це робити, дуже мало. Зважаючи на це, таким "дослідникам", як пані Марченко, заявляємо наступне: "Переконливо просимо вас, перш ніж робити аналіз тестів, прочитайте хоча б кілька статей про проблеми тестології, методику підготовки тестових завдань, технологію тестування". До речі, таке побажання ми спрямовуємо не лише старшому викладачеві юридичного факультету, який взявся робити висновок про якість тестів із української мови та історії України, а й академікам, докторам наук і професорам.

Ви, шановні колеги, без сумніву, є відомими фахівцями в конкретній галузі наукового знання і, як правило, вузької спеціалізації. Зміст навчання в загальноосвітніх закладах, шкільні програми та підручники можуть відрізнятися від вашого бачення тих чи інших явищ, процесів, подій. То ж давайте не будемо власне бачення видавати як істину і ганьбити себе тим, що професор або доцент не можуть дати відповідь на завдання тесту за курс загальноосвітньої школи. Це успішно роблять ті, які проходять зовнішнє оцінювання. Про це свідчить досвід минулих років.

Окрему репліку спрямуємо працівникам загальноосвітніх закладів, багато з яких також намагаються дати свій аналіз тестів, що розробляються в Українському центрі оцінювання якості освіти. На жаль, ми отримуємо величезну кількість звернень учасників зовнішнього оцінювання, в яких йдеться про низький рівень викладання загальноосвітніх дисциплін у школах, про незадовільний фаховий рівень багатьох педагогів, про необхідність проведення тестування для них. Про це ж пишуть і засоби масової інформації. То ж невже можна чекати обґрунтованого і фахового аналізу тестів від таких педагогів загальноосвітніх шкіл? Стосовно фахівців високого рівня, то переважна більшість із них мають зовсім іншу думку.

По-четверте. "Сенсаційне" повідомлення про помилки в "тестах" із незалежного оцінювання знову надійшло з системи вищої освіти. Нам і суспільству добре відома причина такої "уваги" працівників вищої школи до зовнішнього оцінювання. Зовнішнє тестування забирає з їхніх рук великий "шмат хліба з маслом". Хто ж його хоче віддати задарма? От і розпочався третій етап боротьби з системою зовнішнього оцінювання. Перший був тоді, коли майже всі ректори вищих навчальних закладів України не виконали наказ Міністерства освіти і науки України від 13 липня 2007 р. № 607, яким були передбачені заходи щодо ефективного запровадження системи зовнішнього оцінювання. Другий етап розпочався тоді, коли чинилися різні перешкоди бажаючим взяти участь у зовнішньому оцінюванні під час реєстрації, не повідомлялися переліки вступних іспитів, змінювалися предмети для вибору, не публікувалися Правила прийому. У цей же час з'являється значна кількість статей та інтерв'ю багатьох керівників вищих навчальних закладів, які у відкритій чи прихованій формі критикують ідею запровадження зовнішнього оцінювання...

І ось маємо третій етап, завдання якого полягає в тому, щоб "відкрити" людям очі на начебто "неякісні" тести.

Тож хочемо сказати всім учасникам цього етапу: ми вміємо і будемо захищатися. У цій боротьбі нас не цікавитимуть ранги, посади, звання. Якщо це буде професійна дискусія, то ми із задоволенням візьмемо в ній участь, а якщо це буде розмова з тими, які не хочуть нічого чути, то наша відповідь не забариться. Як засвідчує "дослідження" пані Олесі Марченко, це саме такий випадок. Адже, якби старший викладач і ті, які стоять за нею, прагнули утвердження системи зовнішнього оцінювання, то їхні зауваження насамперед були б спрямовані до Міністерства освіти і науки чи Українського центру оцінювання якості освіти, тобто до тих, хто затверджував програми зовнішнього оцінювання й розробляв тести. Але так не сталося. Було обрано інший шлях. Глибоко переконані в тому, що за прокладання цього шляху багатьом бажаючим уже заплатили...

На завершення.

Уже не вперше ми відкрито заявляємо про те, що Український центр оцінювання якості освіти готовий до співробітництва з усіма, хто має щире бажання сприяти утвердженню в Україні системи зовнішнього оцінювання. У цьому процесі ми готові до дискусій, колоквіумів, конференцій. Завжди сприймемо критику та доброзичливі побажання. Але ніколи не змиримося з критикантством і брудом, який намагаються вилити на систему зовнішнього оцінювання та Український центр ті, кому ми зашкодили реалізувати якісь власні інтереси за рахунок вступників до вищих навчальних закладів.

Український центр оцінювання якості, 16 квітня 2008 р.

Джерело: УЦОЯО, 16 квітня 2008 р.

Попередня сторінка розділу: Важливі повідомлення