Вищі навчальні заклади України // Національний технічний університет України ...

реєстрація

Національний технічний університет України "Київський політехнічний інститут"

Загальна iнформацiя | Пiдготовче вiддiлення | Приймальна комiсiя
Факультети | Гуртожитки | Фотогалерея
Статус національний
Тип університет
Акредитація IV
Ліцензія АБ №298101 від 03.11.2005 р.
Підпорядкованість Міністерство освіти і науки
Керівник ВНЗ ректор Згуровський Михайло Захарович, доктор технiчних наук
Адреса 03056, Київ, просп. Перемоги 37
Телефони (44) 454-96-45; 454-96-46; 454-91-18
Web-сайт www.kpi.ua
E-mail post@ntu-kpi.kiev.ua
Військова кафедра присутня
Дата заснування 31.08.1898 р.

Вступ 2013

Кількість поданих заяв на денну форму навчання – на 30.07.2013
Факультет / кількість заяв

  • ВПІ – 2292 (ВК), 1005 (ЕВ)
  • ЗФ – 261 (ВК), 163 (ЕВ)
  • ІЕЕ – 1047 (ВК), 460 (ЕВ)
  • ІПСА – 1165 (ВК), 501 (ЕВ)
  • ІСЗЗІ – 201 (ВК), 0 (ЕВ)
  • ІТС – 747 (ВК), 291 (ЕВ)
  • ІФФ – 762 (ВК), 105 (ЕВ)
  • ІХФ – 936 (ВК), 433 (ЕВ)
  • ММІ – 927 (ВК), 517 (ЕВ)
  • ММІФ – 1362 (ВК), 658 (ЕВ)
  • ПБФ – 756 (ВК), 250 (ЕВ)
  • РТФ – 609 (ВК), 268 (ЕВ)
  • ТЕФ – 2173 (ВК), 954 (ЕВ)
  • ФАКС – 694 (ВК), 358 (ЕВ)
  • ФБТ – 975 (ВК), 426 (ЕВ)
  • ФЕА – 922 (ВК), 480 (ЕВ)
  • ФЕЛ – 1507 (ВК), 664 (ЕВ)
  • ФІОТ – 3461 (ВК), 1876 (ЕВ)
  • ФЛ – 1709 (ВК), 738 (ЕВ)
  • ФММ – 1649(ВК), 703 (ЕВ)
  • ФМФ – 404 (ВК), 242 (ЕВ)
  • ФПМ – 1711 (ВК), 748 (ЕВ)
  • ФСл – 26 (ВК), 7 (ЕВ)
  • ФСП – 1463 (ВК), 693 (ЕВ)
  • ФТІ – 1331 (ВК), 651 (ЕВ)
  • ХТФ – 866 (ВК), 361 (ЕВ)
Всього: 30056(ВК), 13552 (ЕВ)

Інформацію про запланований набір в НТУУ "КПІ" на І курс дивитись на сторінках факультету

Вартість навчання фахівців з правознавства у Києві – 2013/2014 навчальний рік

У загальному рейтингу "Рейтинг ВНЗ "Компас-2012" навчальний заклад посів перше місце.

Історія ВНЗ
Ідея створення технiчного навчального закладу виникла ще 18 лютого 1880 року. Цукрозаводчики Пiвденно-Захiдного краю, "бажаючи ознаменувати 25-рiччя перебування на престолi Царя-Визволителя Олександра ІІ, вирiшили зiбрати необхiдний капiтал для спорудження технiчного закладу". На заснування iнституту було зiбрано добровiльнi пожертви загальною сумою 1 000 374 крб. 53 коп. при вартостi будiвництва i обладнання iнституту 2 650 000 карбованцiв.

Серед органiзацiй та людей, якi внесли кошти, були: Київська мiська Дума – 300 000 крб., Терещенко з синами – 150 000 крб., Київський земельний банк – 15 000 крб., Товариство Красилiвського цукрового заводу – 2 000 крб., А.Брадзький – 5 крб.; загалом 139 товариств, банкiв, заводiв, установ, окремих громадян внесли свої пожертви на зазначену суму.

"Загальний об'єм усiх будiвель Київського полiтехнiчного iнституту iмператора Олександра II, не враховуючи низки дерев'яних будiвель i будiвель другого дослiдного поля (станцiя для випробувань сiльськогосподарських пристроїв i машин), складає досить значну суму – 26 560 куб. саж.

Ця кiлькiсть мiж окремими спорудами розподiляється таким чином: головний корпус – 14 114 куб. саж., хiмiчний павiльйон – 5 557 куб. саж., механiчна майстерня (2 будiвлi) – 2 643 куб. саж., скотний двiр – 296 куб. саж. i кам'янi службовi будiвлi – 27 куб. саж."

25 листопада 1896 року в будинку П.І.Бродського, "громадянина м. Києва i в минулому гласного думи", пiд головуванням С.М.Сольського (київський мiський голова) вiдбулося засiдання представникiв мiської Управи, Бiржового комiтету, навчального, технiчного i фiнансового свiту м.Києва, на якому прийнято Протокол, "...що складає власне перший фактичний документ в iсторiї вищого технiчного учбового закладу в м. Києвi". У цьому документi зазначалось, що "... найбiльш прийнятим типом нового навчального закладу визначити тип Полiтехнiчного iнституту, що складається з кiлькох вiддiлiв рiзних спецiальностей, за прикладом полiтехнiкумiв у Цюриху, Карлсруе, Мюнхенi, Вiднi, Ганноверi, Аахенi, Дрезденi, Ризi тощо".

Першим головою Державної екзаменацiйної комiсiї КПІ у 1903 роцi був Д.І.Менделєєв.

У конкурсi на проекти споруд Полiтехнiчного iнституту взяли участь вiдомi архiтектори: Бенуа, Гоген, Кiтнер, Кобелєв, Померанцев, Цендер та Шретер. Кращим був визнаний проект проф. І.С. Кiтнера, за яким i споруджено корпуси Київського полiтехнiчного iнституту.

Першим директором Полiтехнiчного iнституту 30 сiчня 1898 р. було призначено професора Вiктора Львовича Кирпичова.

Так, у 1923-1933 роках i протягом останнiх рокiв на базi факультетiв та окремих спецiальностей КПІ було створено: Днiпропетровський iнститут залiзничного транспорту; Одеський iнститут iнженерiв морського флоту; Харкiвський текстильний iнститут (та деякi галузевi iнститути); Київський iнженерно-будiвельний iнститут; Київський iнститут iнженерiв цивiльної авiацiї; Українська сiльськогосподарська академiя; Київський автодорожний iнститут; Київський технологiчний iнститут легкої промисловостi; Вiнницький полiтехнiчний iнститут; Черкаський iнженерно-технологiчний iнститут; Чернiгiвський технологiчний iнститут.

На початку Великої Вiтчизняної вiйни КПІ було евакуйовано до Ташкенту, де вiн функцiонував у складi Середньоазiатського iндустрiального iнституту.

Сьогоднi Київський полiтехнiчний iнститут – найбiльший вищий навчальний заклад України.

Враховуючи велику органiзаторську роль Київського полiтехнiчного iнституту в пiдготовцi iнженерних i наукових кадрiв, Указом Президента України за №289/95 вiд 8 квiтня 1995 року "Про Київський полiтехнiчний iнститут" йому надано статус Нацiонального технiчного унiверситету України.

Умови співпраці з ВНЗ - переглянути

Увага! Зареєстровані користувачі можуть залишити власний відгук щодо цього ВНЗ в відповідній гілці форуму або надіслати виправлення якщо помітили неточність.